Рости, наша калина

Смілянські замальовки.

Мало яка країна в світі не має своїх народних символів, передусім, рослинних. «У кожнім краї символом є квітка, яка стає окрасою садка: у Англії стокротка-маргаритка, а у французів лілія струнка. Черешня й хризантема у Ніпоні…», – писав український поет Юрій Клен. А що ж у нашій країні? Поет називає мальви, жоржини, настурції, «чорнобривці лукаві» й над усім цим морем у гурті квітчастому – соняшник. От які ми багаті лише на квіткові символи!

А ще ж є калина, оспівана в багатьох піснях. Нещодавно хлопчик Лео Буша зі зруйнованого Ірпеня зворушив тисячі людей своїм відео, переспівавши марш січових стрільців «Ой, у лузі червона калина». Завдяки трирічному Лео пісня здобула шалену популярність серед українців, стала символом боротьби народу з російськими окупантами. Маємо й низку сучасних музичних творів, народжених уже під час війни, в яких головною дійовою особою виступає калина. Як ось остання перлина, яку подарував слухачам електро-фольк гурт Go-A – фаворит Євробачення-2021. Є в ній такі слова: «Рости, моя калина». Вони символізують відродження України, розквіт, перспективу.

Калина – символ миру, добра, родини, благополуччя. Де українці – там чорнобривці, калина. Як зробити, щоб країна, звільнившись від «визволителів»-рашистів, справді стала чорнобривцевою, калиновою, щоб іноземці, лише ступивши на нашу землю, вже по квітковому килиму із вкрапленнями соняшників та кущів калини розуміли, що вони – в Україні, що перед ними – живе її уособлення. З шанування свого, символів своєї країни починається патріотизм. Зайве сьогодні говорити, що без цієї риси в серці кожного нам не здолати знавіснілого ворога, який посунув зі Сходу, не розбити його армію – «першу мародерську армію світу», не збудувати не тільки могутню, а й красиву державу. Творити таку допомагають лісівники – переконатись у цьому можемо на прикладі хоча б одного лісового господарства, а саме, Смілянського, розташованого в самісінькому центрі Черкащини та країни.

Почнемо з того, чим живуть у ці важкі, грізні часи, коли доводиться працювати і під завивання сирен, під звуки повітряних тривог, тутешні лісівники.

– Живемо тим, чим і вся країна та галузь, – говорить директор підприємства Юрій Сегеда. – Понад три місяці держава в пекельному вогні. Тоді, коли наші міста і села ворог розбиває вщент, ми, дякуючи Богу, маємо змогу акумулювати максимум зусиль для підтримки її обороноздатності, для підтримки ЗСУ. Вже вкотре лісгосп, як одна дружна родина, відправив гуманітарну допомогу в найгарячіші точки, зокрема, нескореним хлопцям і дівчатам 99-ї бригади, які захищають суверенітет країни на південних кордонах. До слова, до складу цієї бригади входять чимало земляків із Черкаської, Смілянської, Балаклеївської об’єднаних територіальних громад. Зібрали найнеобхідніше і сподіваємося, що військовим уже буде легше. Точно знаємо, що наша сила в національній єдності та генетичному прагненні до свободи. Тому, безперечно, ми переможемо.

Продовжують лісівники виконувати й свої першочергові завдання, працювати на зміцнення економіки держави. Організовано провели весняну садивну кампанію: площа під лісом зросла на 360 га, з яких 79,6 га – це нові насадження на землях, де вони раніше не росли. Крім того, здійснили доповнення минулорічних культур на 261 га. Цікаво, що з 2008 р., ознайомившись із напрацюваннями шведських колег, узяли курс на закладання основи нових високопродуктивних дібров (дуб є тут головною лісотвірною породою) на базі сіянців із закритою кореневою системою. Починали в Будянському лісництві із 20 тис. штук, вирощених із жолудів у поліетиленових пакетах. Опанувавши секретами технології, рік у рік нарощували обсяги і дійшли до 80 тис. А в 2018-му освоїли «вищий пілотаж» – започаткували плекання сіянців у касетах (контейнерах), закупивши у шведської фірми 7330 штук (на 110 тис. посадкових місць). Також придбали дві теплиці типу «Фермер Профі-10» загальною площею 660 кв. м, які встановили в Будянському та Мліївському лісництвах. Нинішнього року вже повністю перейшли на вирощування сіянців дуба звичайного із ЗКС.

Крім лісотвірних порід, у кожному лісництві займаються декоративним розсадництвом – для озеленення підрозділів, а також міст, сіл. Піонером тут був лісничий Городищенського лісництва з 20-річним стажем Анатолій Ракітін. Під його керівництвом закладено дендрарії, доглядають дендропарк, якому вже понад пів століття. Підрозділ став навчально-виробничою базою для студентів лісогосподарського факультету місцевого садово-плодоовочевого коледжу. Нині найпотужнішим у цій царині є Смілянське лісництво. Оскільки центральна садиба розташована неподалік міста в центрі села Балаклея, до того ж попід жвавою трасою Київ–Знамянка, в лісгоспі вирішили спеціалізувати його на вирощуванні декоративного садивного матеріалу, доручивши сіянці дуба звичайного плекати для нього і для себе Будянському лісництву. Невдовзі тут організували постійно-діючу виставку-продажу саджанців екзотів, вклали чимало коштів, але тепер вона є своєрідною візитівкою підприємства.

Чимало водіїв, пасажирів не можуть тепер проїхати мимо оригінального комплексу з неповторним ландшафтним дизайном – то офісні, виробничі, навчальні споруди лісництва. Поруч із ними – розкішний розсадник відомих і невідомих декоративних дерев і кущів (близько 100 видів). У виставковому центрі можна ознайомитися з асортиментом, отримати консультацію майстра розсадника Надії Мінченко, помічника лісничого Євгенія Галущенка, інших спеціалістів. Вподобані екзоти хтось обирає прямо з плантації, хтось у контейнерах. Вибір – на будь-який смак. А творять красу лісівники на чолі з Олексієм Островським. Їхня праця неодноразово відзначалася на різних рівнях. У 2019 р. колектив виборов перше місце у всеукраїнському конкурсі Товариства лісівників країни на краще лісництво. Як наголосило журі під час підбиття підсумків: «Смілянське лісництво забезпечує високий рівень ведення лісового господарства, ефективне відтворення, охорону і захист лісу, має належне технічне оснащення, впроваджує наукові розробки та передові технології; садиба лісництва відповідає сучасним умовам ведення лісового господарства і лісокористування, має естетичний вигляд і гарний благоустрій; на високому рівні ведеться роз’яснювальна робота з громадськістю та молоддю, розбудовується мережа рекреаційних пунктів».

…Майстер Надія Мінченко запропонувала пройтися зеленими лабіринтами. Від баченого розбігалися очі. На виставці представлені як традиційні, добре відомі всім рослини, так і рідкісні. Зауважила, що цієї весни особливим попитом користувалися наші традиційні, особливо калина, горобина та квіти – своєрідні символи країни, що не може не радувати. Загалом, за сезон відпускають споживачам до 10 тисяч штук саджанців, переважно із закритою кореневою системою, аби можна було пересадити їх у ґрунт навіть серед літа. Незважаючи на війну в країні, попит не впав – люди прагнуть створювати навколо себе затишок і гармонію, аби відволікатися від проблем та болю, від гірких дум, пов’язаних із «руським міром». Для клієнтів створено всі умови, зокрема, оплату можна здійснювати готівкою чи безготівково за допомогою терміналу. Як пояснила пані Надія, їхню виставку назвали Центром декоративних рослин, бо тут представлені екзоти, виплекані в усіх шести лісництвах, та й місце для торгівлі дуже вдало вибране.

Посильну роботу з дотриманням усіх вимог виконують у розсаднику і юні лісівники учнівського лісництва, створеного на базі Балаклійської гімназії «Гармонія». Починаючи з 7-го класу, активним членом його був помічник лісничого Євгеній Галущенко, котрий після школи здобув лісівничу освіту і влився до дружного колективу Смілянського лісництва. Тепер під його керівництвом діти освоюють ази професії, беруть участь у різних акціях, завойовують призові місця на юнацьких зльотах. Майбутня зміна постійно відчуває підтримку з боку підприємства. Наведу один лише промовистий факт, про який мені розповів директор Юрій Сегеда. Капітальний ремонт лісництва в Балаклії почали саме з кімнати учнівського лісництва. Нині це добре оснащений, яскраво оформлений кабінет, багатий на сучасні технічні засоби, наочні посібники, довідкову та навчальну літературу, на різні колекції.

Своєрідним центром екологічної освіти, окрасою села стало і саме лісництво. Всі, хто приїздить за садивним матеріалом, зазвичай, влаштовують для себе міні-екскурсії дивовижними куточками садиби та парку, де можна побачити дерева, кущі, квіти у повнолітті, де можна познайомитися зі зразками ландшафтної архітектури, почерпнути для себе багато корисного. Цього року лісова охорона суттєво оновила рекреаційний пункт, який займає майже 2 га і став улюбленим місцем відпочинку. Серед культур, якими поповнилася зелена зона, – верба Метсудана та шароподібна, спірея, вейгела, горіх, клен і, звичайно, нові кущі калини й горобини. Восени ж у рамках акції «Створимо ліси разом» заклали основи нового скверу з листяних і хвойних порід на території Балаклійської ОТГ. Отак, дбаючи про те, аби місця нашого проживання, нашої роботи, відпочинку були красивими, ми поступово робимо красивою всю країну.

Рости, наша калина!