Ліси Фінляндії вперше стали джерелом парникових викидів: у чому причина?

Козир Фінляндії – оперативність No Comments

Олександр ВИНОГРАДСЬКИЙ, Газета “Природа і суспільство”

Збільшення обсягу лісозаготівель сприяло тому, що минулого року лісовий сектор Фінляндії перетворився з поглинача вуглецю в джерело викидів. Експерти вважають, що єдиний вихід із ситуації, що склалася – зменшення вирубки лісів і їх відновлення.

Кліматологи проти заготівельників

Територія Фінляндії становить близько 30,5 млн га, з яких ліси займають майже 22 млн га, тобто лісистість країни перевищує 70%. Минулого року сектор землекористування країни, який включає в себе і лісове господарство, вперше виробив більше викидів парникових газів, ніж зберіг. Між тим, Фінляндія прагне досягти своїх цілей в рамках кліматичної стратегії ЄС, зокрема, стати вуглецево нейтральною в 2035 році. За словами Маркку Оллікайнена, голови Фінської кліматичної групи, перетворення сектору землекористування в джерело викидів є суттєвою перешкодою для досягнення зазначених цілей і країна може не досягти цільового показника чистого використання землі, встановленого ЄС для сектору землекористування. Були очікування, що поглинання скоротиться, а не зростатиме, і той факт, що ми перейшли на сторону викидів, був несподіванкою – стверджує Оллікайнен.

Разом з тим, у Кліматичній групі вважають, що викиди необхідно скорочувати і в інших секторах, наприклад, у транспорті, опаленні та сільському господарстві. Фінляндія все ще може спробувати поліпшити ситуацію. Найшвидше було б різко скоротити лісозаготівлю, але це також було б важким і дорогим кроком для фінської економіки. Залісення може доволі швидко збільшити зростання лісів, але для цього потрібні фінансові стимули. За словами Оллікайнена, необхідно знизити вирубку фінських лісів для інших цілей, ніж заготівля деревини, і прискорити їх відновлення.

Новий міністр сільського та лісового господарства Фінляндії Антті Курвінен також вважає, що значною мірою знелісення викликане будівництвом житлової та дорожньої інфраструктури, утворення додаткових сільськогосподарських угідь тощо. Але Фінляндія має бути віддана стратегії збереження біорізноманіття ЄС, яка спрямована на захист 30% земельних і морських територій союзу.

Між тим, Закон про ліси Фінляндії встановлює обов’язковість відновлення лісу після вирубки. За словами міністра Курвінена, фінське лісокористування є відповідальним, тому в країні ліс відновлюється, а суцільні рубки не призводять до знелісення. Як показують факти, знелісення у Фінляндії викликане, здебільшого, причинами напрямку, не пов’язаними з лісовим господарством.

Варто зазначити, що лісову політику Фінляндії значною мірою визначають Міністерство охорони навколишнього середовища та Міністерство фінансів. Крім того, вона формується також і під впливом Міністерств торгівлі і промисловості, праці та зовнішніх зв’язків. «Державна лісова програма Фінляндії» визначає економічні, екологічні та соціальні аспекти сталого розвитку лісового господарства. Зокрема вона передбачає збільшення запасу деревини на 10%, щорічний приріст деревини на 12% та зростання обсягів лісозаготівель на 20%.

Між тим, у Фінській кліматичній групі критикують поточний кліматичний план для сектору землекористування. План визначає шляхи зменшення кліматичних викидів у секторі землекористування, посилення поглиначів вуглецю та його зберігання, однак, вважають кліматологи, він не відповідає поточній ситуації в секторі й має бути терміново переглянутий.

Ліси не справляються

На сьогодні фінські масштаби шкідливих викидів в атмосферу становлять близько 60 млн тонн вуглекислого газу на рік, тоді як природне поглинання вуглеводнів – майже 20 млн тонн. Згідно з попередніми даними Статистичного управління Фінляндії, викиди від сектору землекористування перевищили абсорбцію, тобто кількість вуглецю, пов’язаного з різними сховищами, більше, ніж на 2 млн тонн вуглецевого еквіваленту протягом року. За даними Центру природних ресурсів Фінляндії, перехід сектору землекористування від чистого поглинача до чистого джерела викидів пов’язаний, головним чином, зі зниженням приросту насаджень, крім того, на зміну вплинуло збільшення лісозаготівлі. За попередніми даними, порівняно з 2020 роком, у 2021-му її обсяг зріс на 10%. Як зазначають у Центрі природних ресурсів, хоча фінські ліси все ще є чистим поглиначем СО2, але викиди від інших категорій землекористування були вищими. На показник поглинання впливає зниження росту деревостанів і збільшення лісозаготівлі.

Загалом, у минулому році загальні викиди зменшилися на 0,2% у порівнянні з попереднім роком, а у порівнянні з 1990 роком вони скоротилися на 33%. Енергетичний сектор є найбільшим джерелом викидів у Фінляндії і має значний вплив на річну зміну їх показника. У 2021 році викиди в енергетичному секторі становили 34 млн тонн вуглецевого еквіваленту, що менше на 1%, ніж у попередньому році. Однак, як вважають у Кліматичній комісії, найбільша відповідальність все ж лягає на плечі енергетичного сектору, який повинен скоротити або повністю позбутися від використання кам’яного вугілля й індустріальних мастил, запустити АЕС «Олкілуото» і збільшити частку використання енергії вітру.

За даними Центру природних ресурсів, у порівнянні з 2020 роком, викиди з енергетичного сектору дещо скоротилися, незважаючи на те, що загальне споживання енергії у Фінляндії зросло майже на 6%. Це пов’язано з тим, що споживання збільшувалося, в основному, за рахунок використання відновних джерел енергії.

Російський слід

Нещодавно, на пресконференції в Статистичній службі Фінляндії керівник кліматичного підрозділу Міністерства навколишнього середовища Уті Хонкатукія заявив, що перетворення сектору землекористування на джерело викидів вимагає перегляду політичних заходів. Чиновник зазначив, що сьогодні важливо зрозуміти, чому зростання лісу відбувається повільніше, з огляду на те, що глобальне потепління може прискорюватися. Крім того, необхідно враховувати також і сьогоднішню геополітичну ситуацію щодо лісозаготівель. Зокрема припинення імпорту деревини з Росії може призвести до збільшення лісозаготівель у Фінляндії. Як наслідок, поглинання вуглецю в лісах може продовжувати знижуватися.

За оцінками Центру природних ресурсів, практика вирубки може призвести до зниження зростання лісів у ХХ1 столітті. Середній вік лісовідновлення зменшився, тобто дерева вирубують молодші, ніж раніше. Середній діаметр дерев також ще менший під час відновної рубки. Є ознаки того, що методи рубки змінюються таким чином, що зменшують зростання, але це також може бути наслідком вирубки лісів, – зазначають фахівці Центру природних ресурсів.

За словами Маркку Оллікайнена, лісова промисловість повинна визначитись: чи замінити російський імпорт внутрішніми вирубками, чи намагатися імпортувати замінну деревину з інших країн ЄС, де діє кліматична політика. Тому у Кліматичному комітеті вважають, що наступний крок за політиками, і підкреслюють, що оперативність це – козир у руках Фінляндії. Решта країн, за словами експертів, зараз б’ються над вирішенням тих же завдань, і досвід фінів міг би стати цінним експортним товаром.