27/05/2022
0
Нові тенденції і підходи для нейтралізації світових загроз.
Олександр ВИНОГРАДСЬКИЙ,
Газета “Природа і суспільство”
Роль лісового сектору в пом’якшенні наслідків зміни клімату та адаптації до неї є надзвичайно важливою. Однак, повне використання лісової біоекономіки для цієї мети вимагає кліматично збалансованого лісового господарства, пристосованого до місцевих умов, наголошують вчені.
Ключові аспекти біоекономіки
Європейський лісовий сектор має значний потенціал для пом’якшення наслідків зміни клімату. Однак, заходи для досягнення цього різноманітні і їх необхідно адаптувати до регіональних параметрів. Крім того, такі заходи мають вживатися в синергії з іншими цілями, такими, як: економічна та соціальна стійкість лісів. Іншими словами, пом’якшення наслідків зміни клімату у лісовому секторі вимагає цілісної перспективи. Про це йдеться у книзі «Лісова біоекономіка та зміна клімату», авторами якої є низка європейських дослідників ролі лісової біоекономіки в пом’якшенні та адаптації до зміни клімату. Книга підготовлена за підтримки проєкту FORBIO, що фінансується Радою стратегічних досліджень Академії Фінляндії, координується Університетом Східної Фінляндії та партнерами Європейського лісового інституту (EFI), Фінським метеорологічним інститутом, Інститутом природних ресурсів Фінляндії.
Автори книги вважають, що з огляду на принципи Цілей сталого розвитку ООН (ЦСР), Паризької Кліматичної угоди, діючі сьогодні моделі підходів до використання лісів – виробничі та споживацькі – вже не працюють. Необхідно змінити існуючу економічну модель і те, як можливо підвищити добробут суспільства, зберігаючи важливу роль лісів. Автори стверджують, що біоекономіка на основі лісу буде необхідною, хоча й недостатньою, частиною цієї трансформації.
Сьогодні існує багато визначень біоекономіки, але найбільш чітке було сформульовано ще у 2015 році на міжнародній конференції Global Bioeconomy Summit. Її учасники прийшли до висновку, що «біоекономіка – це засноване на знаннях виробництво та використання біологічних ресурсів, інноваційні біологічні процеси та принципи сталого забезпечення товарів і послуг в усіх секторах економіки».
Автори ж книги «Лісова біоекономіка та зміна клімату» наголошують на трьох ключових аспектах біоекономіки:
• трансформаційна роль біоекономіки полягає в допомозі пом’якшити кліматичні зміни та замінити викопні продукти, невідновні матеріали та нестійкі біологічні продукти в певних регіонах;
• удосконалення підходу до економіки з використанням природного капіталу, що передбачає кращу інтеграцію вартості природних ресурсів та систем регулювання, які підтримують життя (біорізноманіття, постачання прісної води, боротьба з повенями тощо) з економічним розвитком;
• покращення якості економічного зростання в синергії з ЦСР.
Біоекономіка охоплює сьогодні більшість секторів традиційної економіки, таких, як: лісове господарство (відпочинок, полювання, туризм, зберігання вуглецю, біорізноманіття тощо), вироби з паперу та деревини, текстильна, хімічна, будівельна продукція, біофармація, а також послуги, пов’язані з цими продуктами (дослідження та розробки, освіта, продажі, маркетинг, розширення, консультації, корпоративне управління тощо).
Враховувати регіональні особливості
На думку директора проєкту FORBIO в Університеті Східної Фінляндії професора Хелі Пелтола, лісовий сектор може сприяти пом’якшенню кліматичних змін трьома способами: ліси можуть діяти як поглиначі та сховище вуглецю, продукти з лісу можуть замінити викопні продукти і, крім того, вони можуть зберігати вуглець навіть упродовж століть. Щоб досягти бажаних кліматичних переваг, ліси також повинні адаптуватися до клімату, що змінюється. Таким чином здатність лісів пом’якшувати кліматичні зміни також залежить від адаптації лісів до зміни клімату – тому і те, й інше потрібно пропагувати одночасно, – зауважує Хелі Пелтола.
Як зазначається у висновках Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC), вплив на клімат, спричинений діяльністю людини, є основною причиною потепління, яке спостерігається з середини XX століття. Між тим, коли йдеться про зміни клімату та ліси, важливо визнати деякі ключові відмінності між регіонами світу. Наприклад, є низка відмінностей між тропічними лісами (45% від загальної кількості у світі в 2020 р.), бореальними лісами (27%), лісами помірної зони (16%) і субтропічними (11%), а також між інституційними умовами, в яких вони розташовані. Наприклад, в Європі ліси переважно бореальні й помірні, тоді як у Південній Америці вони тропічні. За площею лісів Європа та Південна Америка у 1990 році були майже однаковими – площа європейських лісів була лише на 2% більше. З 1990 по 2020 рік площа лісів Європи зросла на 2,3%, а запаси вуглецю в лісовій біомасі – на 18%. Однак, прямо протилежна тенденція мала місце в Південній Америці, де площа лісів та запас вуглецю зменшилися на 13,3% та 3,3% відповідно. Таким чином сьогодні площа європейських лісів уп’ятеро більше, ніж у Південній Америці.
З цієї статистики випливає один очевидний висновок, що Південна Америка повинна зосередитися на тому, щоб повернути свою тенденцію вирубки лісів для кращого сприяння зміні клімату, тоді як у Європі пріоритетом може бути не стільки збільшення лісової території, а, радше, інші заходи. Це говорить про те, що у глобальному сенсі підходи мають бути різними і залежати від конкретної ситуації в тому чи іншому регіоні планети, – зазначають автори книги.
Кліматично розумне лісове господарство
Ліси та лісовий сектор відіграють важливу роль у пом’якшенні наслідків зміни клімату шляхом уловлювання CO2 у лісах та деревних продуктах, а також заміни матеріалів та енергії. Кліматично розумне лісове господарство (Climate Smart Forestry, CSF) – це цілеспрямований підхід або стратегія, яка просувається науковцями з EFI для збільшення кліматичних переваг від лісів та лісового сектору, створюючи при цьому синергію з іншими потребами, пов’язаними з лісами. Підхід CSF прагне зв’язати ліси з біоекономікою, заходами з пом’якшення та адаптації, підвищити стійкість лісових ресурсів і екосистемних послуг, водночас, відповісти на інші соціальні виклики (зайнятість, дохід, біорізноманіття тощо). CSF було введено в європейському контексті, але підхід має глобальне значення, оскільки базується на концепціях сталого управління лісами, приділяючи особливу увагу кліматичним та екосистемним послугам. Він заснований на трьох взаємозміцнюючих компонентах:
• збільшення запасів вуглецю в лісах у поєднанні з іншими екосистемними послугами;
• зміцнення здоров’я та стійкості за допомогою адаптивного ведення лісового господарства;
• раціональне використання ресурсів деревини для заміни невідновних, вуглецевих матеріалів.
CSF має на меті об’єднати ці заходи шляхом розробки просторово різноманітних стратегій управління лісами з урахуванням регіональних особливостей лісовикористання. Такі стратегії повинні поєднувати заходи для підтримки або збільшення запасів вуглецю в лісових екосистемах і продукції деревини, а також максимізувати вигоди від заміщення, приймаючи регіональні умови до уваги.
При цьому, зазначають в EFI, загальною метою стратегій та політики біоекономіки має бути максимальне використання потенціалу синергії та мінімізації компромісів між біоекономікою, біорізноманіттям та пом’якшенням клімату.
