24/05/2022
0
А отримана від країни-агресора компенсація може стати одним із джерел відновлення економіки.
Інна ЛИХОВИД, Газета “Природа і суспільство”
Війна закінчиться. Неодмінно. Звісно ж, нашою перемогою. Далі нас чекає відновлення економіки. При цьому експерти радять не забувати про так звані її зелені аспекти. Передусім, мова про перехід на енергоефективність, створення нових систем очистки води та повітря на підприємствах, сортування сміття та багато всього іншого, що робитиме життя комфортнішим, а діяльність людини менш шкідливою для навколишнього середовища.
Власне, після війни нам доведеться докласти чимало зусиль для відновлення понівеченого війною довкілля. Вибухи на нафтобазах, вириті окупантами окопи в Рудому лісі, захоплення ЧАЕС та ЗАЕС, витоки аміаку на підприємствах через бойові дії, розлита у Чорному морі нафта знову ж таки через потрапляння у танкер російської ракети – з усім цим нам доведеться давати раду. Як? Перш ніж відповідати на це питання, державні органи влади та неурядові громадські організації взялися за фіксацію злочинів Росії проти нашої природи. У Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів зафіксували понад півтори сотні випадків, коли Росія завдала шкоди довкіллю. Держекоінспекція сформувала реєстр збитків, у якому зафіксовані 172 випадки екологічних злочинів. Матеріали будуть покладені у загальну справу щодо збитків від агресії Росії, який формує Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України для підготовки позову у Міжнародний суд ООН.
Сотні злочинів уже зафіксовано
У парламенті запрацював оперативний кризовий екологічний штаб. Його завдання – фіксація збитків, завданих Росією нашій природі. Все це робиться для того, аби мати базу доказів злочинів РФ в Україні, а це – привід притягнути країну-агресора до відповідальності та стягувати з неї фінансову компенсацію за заподіяну шкоду.
– На сьогодні штабом зафіксовано понад півтори тисячі звернень про збитки довкіллю, понад 220 випадків завданої екологічної шкоди внесено до реєстрів, проводяться розрахунки збитків. Не в усіх випадках, звісно, це можна порахувати. Нам бракує методики розрахунків, у деяких випадках треба методики, які будуть використовуватися для обрахунку збитків у мирний час, – пояснювала заступниця комітету Верховної Ради з питань екополітики, народна депутатка Олена Криворучкіна під час онлайн-семінару Професійної асоціації екологів України та Національного центру стійкого розвитку.
Керівник Спеціалізованої екологічної прокуратури Олексій Мельник додав, що збір доказів за фактами спричинення збройної агресії РФ, притягнення держави-агресора до відповідальності – це робота, яка допоможе відновлювати природні ресурси у довгостроковій перспективі. Під час фіксації таких злочинів проти довкілля беруться до увага масштаби та довготривалість завданої шкоди навколишньому природному середовищу.
– Зусилля правоохоронних органів зараз зосереджені на розслідуванні шкоди, завданої масштабними пожежами у місцях зберігання значних обсягів нафтопродуктів, на складах побутової хімії, вибухами сховищ аміаку. Також розслідуються справи щодо захоплення ЧАЕС та ЗАЕС, двом російським генералам, які керували захопленням ЗАЕС, оголошені підозри. Збір доказів у цій категорії справ – це робота дуже відповідальна та складна. Тому зараз правоохоронці активно шукають очевидців, оригінали відеозаписів із місць подій з залученням різних спеціалістів. Важливо встановити, хто це робив, за чиїм наказом, і щоб ця інформація, докази підтверджувались із різних джерелах, щоб такі докази могли використовуватися не лише в національних судах, а й судах міжнародної юрисдикції.
Від зібраної зараз доказової бази будуть залежати обсяги компенсації Росією завданої нам шкоди.
Сучасні технології для повоєннної економіки
Також уряд почав працювати над планом відродження України після війни (невдовзі має запрацювати Національна рада відновлення). Ідеться і про відбудову будинків та інфраструктури, і про повернення економіки як мінімум на довоєнні рейки. Експертна спільнота радить уже зараз брати в роботу сучасні технології та оперативніше реагувати на нові виклики. Виконавча директорка Всеукраїнської асоціації ОТГ Валентина Полтавець зазначає, що громади будуть потребувати підтримки державних органів, громадського сектору та експертів, щоб спільно зробити оцінку всіх пошкоджень й приймати рішення для їхньої ліквідації. І вже зараз питанням № 1 для багатьох регіонів стало водозабезпечення. Ірпінь після деокупації скоро буде повністю з водою. Миколаїв рятують від браку води усією країною, організовуючи у місто її доставку. В тих регіонах, де відносно тихо, через переселення українців зросло навантаження на існуючі системи комунального господарства. За даними ЮНІСЕФ, близько чотирьох мільйонів українців сьогодні мають проблему з доступом до питної води.
– На вирішення цих питань іде реакція в ручному режимі, коли задіюються якісь фонди, щоб відновити систему водопостачання. Ми пропонуємо внести зміни до програми «Питна вода України 2022–2026», щоб ці питання вирішувалися у малих громадах. Ми стикаємося з такими викликами вперше, але треба діяти швидко, рішення мають бути сучасними, щоб зменшувати вплив на довкілля, – каже пані Валентина.
– У найближчий час маємо зробити чіткий аналіз та розуміння екологічних наслідків війни, – продовжує думку директор департаменту з питань екології Маріупольської міськради Ваагн Мнацаканян. – Те, що я бачив у Маріуполі та тих містах, які проїжджав у зоні бойових дій, свідчить про величезні збитки. Уже маємо багато поруйнованих промислових підприємств із небезпечними речовинами, є зруйнована інфраструктура, є наслідки руйнування природних ландшафтів, що має великий екологічний вплив на життя цих територій. Приміром, є 280 тонн аміаку на підприємстві, яке бомбардується. І ці наслідки маємо чітко розуміти. Так, ми говоримо про переміщення підприємств і відновлення економіки. Та я сподіваюся, що зараз маємо привід відновити економіку, орієнтовану на сучасні технології та сучасні підходи.
