Антиросійська пилка

Як лісова і деревообробна галузь світу відреагувала на вторгнення РФ в Україну.

Підготував Іван РОМАНІВ,

Газета “Природа і суспільство”

З перших днів війни РФ проти нашої країни багато міжнародних компаній стали на бік України і вирішили припинити будь-яку фізичну і економічну присутність на території ворожої країни, висловивши таким чином свою позицію. Не лише найбільші у світі автомобільні, фінансові, інвестиційні, енергетичні, промислові, медичні, косметичні, логістичні, IT і компанії мікроелектроніки та програмного забезпечення залишили територію РФ, також до цього багатосотенного списку приєднались підприємства та торгівельні марки, що пов’язані з лісовим господарством та деревообробною промисловістю.

IKEA до побачення

Однією з перших компаній, яка прийняла рішення щодо зупинення експорту й імпорту до РФ і Білорусі стала Inter IKEA Group, яка зупинила всі виробничі операції IKEA Industry у цих країнах. Також ця найпопулярніша в РФ компанія з виробництва якісних і недорогих меблів та аксесуарів закрила всі свої магазини на її території. Окрім того, IKEA пожертвувала 20 млн євро на допомогу Україні у війні.

Ще один всесвітньо відомий меблевий ритейлер – Jysk (Данія) 30 березня заявив, що теж закриває 13 своїх магазинів у РФ назавжди. «У ситуації, що склалась, керівництво і наші власники не бачать альтернативи закриттю нашої діяльності в Росії», – зазначив президент Jysk Ян Бег.

В Асоціації підприємств меблевої та деревообробної промисловості РФ за підсумками 2022 року очікують зниження обсягу продажу меблів у грошах на 50% у рамках стрес-сценарію. Це може статися не тільки через скорочення платоспроможного попиту громадян, але й через припинення роботи в РФ IKEA і Jysk.

ДеревоНЕобробник

Найбільший у Європі виробник пиломатеріалів – скандинавська компанія Stora Enso виставила на продажу свої лісопильні підприємства, які розташовані у Карелії (селище Імпілахті) і Новгородській області (селище Неболчі) РФ. Їхня сукупна потужність становить 350 тис. куб. м пиломатеріалів на рік. З 2 березня концерном припинено все виробництво і продаж у РФ.

Фінський лісопильний завод Metsa Group після вторгнення РФ в Україну оголосив про зупинення роботи свого виробничого підрозділу в Ленінградській області. Також було припинено закупівлю сировини та постачання на заводи Групи у Фінляндії та Швеції. Виробнича потужність цього лісопильного цеху становила 300 тис. куб. м пиломатеріалів на рік;

UPM-Kymmene Oyj – також фінська деревообробна компанія припинила роботу в РФ. На Чудівському фанерному комбінаті в UPM працює 800 осіб, потужність підприємства становить 155 тис. куб. м фанери на рік.

Компанія Koskisen, яка заснована у Фінляндії у 1909 р. і спеціалізується на виробництві пиломатеріалів та деревних плит вирішила припинити свою діяльність в РФ у відповідь на її агресію. Підприємство припиняє лісопильні роботи й імпорт пиломатеріалів з РФ.

Деревообробна галузь РФ лише починає усвідомлювати що її чекає попереду. Зокрема фанерне виробництво, яке орієнтоване на експорт. До 70% фанери, виробленої в РФ, раніше йшло за кордон і основними ринками збуту якої були США та Західна Європа. Тепер ці ринки закриті. Експерти зазначають, що в минулому році лише 25–30% фанери залишалось на внутрішньому ринку РФ і якщо тепер увесь обсяг виробленої фанери викинути на російський ринок, то за два тижні він просто обвалиться.

Без паперу, машин і запчастин

За повідомленням пресслужби компанії Sylvamo (США), якій належить целюлозно-паперовий комбінат у Свєтогорську (Ленінградська обл., РФ) він зупинив своє виробництво через дефіцит сировини, адже підприємство використовує сировину і матеріали, імпортовані з Європи. На Свєтогорському целюлозно-паперовому комбінаті працює близько 1700 осіб. Це підприємство також є ключовим постачальником води та електроенергії для міста, де воно розташоване.

У зв’язку з розривом ланцюга поставок і невизначеністю фінансово-економічної ситуації, японський виробник лісогосподарського обладнання Komatsu вирішив зупинити поставки до РФ.

Ponsse – фінська компанія, що спеціалізується на продажах, виробництві та обслуговуванні лісозаготівельних машин, вирішила припинити всі експортні операції до РФ і Білорусі як для лісотехнічних машин, так і для їх запасних частин.

Найбільша датська енергетична компанія Orsted оголосила про припинення закупівлі російського вугілля та біомаси (включаючи деревні гранули) для своїх електростанцій. В 2021 році Данія стала найбільшим споживачем із ринковою часткою 39% загального російського експорту деревних гранул, імпортувавши їх за рік майже 1 млн тонн на суму 113 млн доларів.

На початку квітня ірландський концерн із виробництва будівельних матеріалів Kingspan Group завершив продаж своєї частки російського бізнесу (ТОВ «Кінгспан» із двома виробничими майданчиками в Ленінградській області та Ставропольському краї) місцевому менеджменту. Kingspan глибоко засмучений наростаючою гуманітарною кризою внаслідок нападу РФ на Україну. Ірландська компанія пожертвувала 750 тис. дол. США для ЮНІСЕФ на створення 5 центрів Blue Dot, які надають допомогу біженцям на кордоні з Україною, а також концерн надає додаткову підтримку Україні.

І це лише невелика частина компаній, які відреагували на загарбницькі дії окупантів. Більш тотального удару по економіці агресора завдали політичні рішення цивілізованого світу – урядів західних країн і некомерційних організацій.

Російський непотріб

8 березня керівництво міжнародної некомерційної організації «Лісова опікунська рада», яка більш відома як FSC, у відповідь на вторгнення РФ в Україну оголосила про припинення дії усіх своїх торгових сертифікатів на території РФ та Білорусі, наклавши заборону на постачання з них будь-якої деревини і лісової продукції. Раніше таке рішення прийняла й інша неурядова організація, що займається сертифікацією лісоматеріалів – PEFC.

Відкликання сертифікатів FSC та PEFC на деревину з РФ та Білорусі торкнеться і Китаю. Якщо місцеві виробники прагнутимуть і надалі випускати сертифіковану продукцію з деревини для Європи та Північної Америки, то потрібно буде забути про не сертифіковану деревину агресорів.

Єврокомісія теж відреагувала на дії РФ і ввела додаткові обмеження – п’ятий пакет санкцій ЄС, які стосуються шести секторів економіки країни-агресора, включаючи заборону імпорту деревини. Комісія ЄС оцінює обсяг цих нових санкційних заходів «п’ятого компоненту» у 5,5 млрд євро. Зазначимо, що найбільші в ЄС покупці лісової продукції РФ, яка потрапила під санкції, – Фінляндія, Німеччина, Естонія та Нідерланди.

У рамках санкцій Фінляндія припинила пересування деревини через прикордонний перехід Паріккала на кордоні з РФ, заморозивши всі плани щодо його розвитку. Саме цей прикордонний перехід було збудовано для імпорту деревини з РФ.

Велика Британія з 25 березня запровадила додаткове 35-відсоткове мито на всю деревину і вироби з дерева російського та білоруського виробництва, а згодом повністю заборонила імпорт цих виробів.

До заборони імпорту російської й білоруської деревини та виробів із неї долучились і США, розробивши відповідний проєкт закону.

Фахівці зазначають, що переорієнтування збуту (особливо експорту), труднощі з логістикою, проблеми впровадження нових розробок й імпорт комплектуючих, зниження обсягів виробництва, падіння ринку деревини та значне скорочення робочих місць, стануть новою реальністю лісової і деревообробної галузі РФ та Білорусі як мінімум на кілька наступних років.