29/04/2022
0
У нашій країні третій місяць триває рашистська загарбницька війна. На тлі героїчного повсюдного спротиву України, до якого доєднався весь демократичний світ, ворог чинить військову агресію, продовжує масово катувати і вбивати мирних українців та завдавати навмисної шкоди економіці, цивільній інфраструктурі, природній спадщині України та довкіллю. Насправді злочини проти довкілля всім нам даватимуться взнаки ще багато років. За всі свої злодіяння росія відповідатиме перед людством після нашої Перемоги!
У перекладі з латини частка -цид у словобудові походить від слова caedo — убиваю. Словник іншомовних слів дає 64 варіанти слів із цією складовою — стрептоцид і бактерицидний, гербіцид і пестицид, рецидивіст. А ще — геноцид: цілеспрямовані дії з метою повного або часткового знищення груп населення чи народів за національними, етнічними, расовими, корисливими або релігійними мотивами. Проявами геноциду, зокрема, українського народу визнаний у світі Голодомор (1932-1933), єврейського — Голокост (1933-1945).
Торік у світі виник новий термін — екоцид, тобто незаконні або необґрунтовані дії, скоєні з розумінням того, що існує значна ймовірність серйозної та широкомасштабної або довготривалої шкоди навколишньому середовищу, заподіяної цими діями. Термін «екоцид», визначений міжнародними юристами 2021 року, презентувала фундація Stop Ecocide. Екоцид визнано міжнародним злочином на рівні з воєнним злочином, злочином проти людяності, геноцидом і злочином агресії. Відтак словник, на жаль, “збагатився” 65-м терміном.
Військовий злочин, який від 24 лютого здійснює росія, багато країн світу визнали геноцидом українського народу. Так само злочини росії проти нашого з вами довкілля є справжнім екоцидом України.
Наша країна має розгалужену мережу хімічних заводів та сховищ, нафтобази, вугільні шахти, газопроводи та інші стратегічні промислові об’єкти, які можуть викидати величезну кількість забруднюючих речовин у разі пошкодження через постійні обстріли. Понад 60 днів рашистська війна забруднює довкілля, повітря, ґрунти, акваторії Чорного та Азовського морів, підземні і наземні води. А наслідком від захоплення ворогом Чорнобильської та Запорізької АЕС взагалі могла стати світова екологічна катастрофа, адже війна та ядерна енергетика — поєднання несумісне. «Поки українське небо не закрите і в нас летять ракети, ми не можемо однозначно говорити про ядерну безпеку Європи та всього світу», — наголосив міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.
Від початку війни Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України фіксує та належно розраховує завдану росією шкоду українській землі та ґрунтам за спеціальною методикою (розроблена Міндовкілля і набула чинності 22 квітня). Отримані дані регулярно оприлюднюються на офіційному сайті Міндовкілля та на його сторінках у соцмережах.
Місця забруднення також виявляють впливові неурядові організації, зокрема Український центр екологічних ініціатив — ГО “Екодія”, нідерландська некомерційна організація PAX, британська Conflict and Environment Observatory. Переглядаючи дописи очевидців у соціальних мережах і платформах обміну повідомленнями, наприклад Telegram, та перехресно посилаючись на супутникові зображення та карти Google Earth, групи задокументували пошкодження понад 100 об’єктів — від електростанцій і нафтопереробних та нафтозберігаючих до об’єктів військових, водноструктурних (у т.ч. очисні споруди) і видобувних (вугільні шахти тощо).
Насправді ця війна триває з 2014 року, і до нападу 24 лютого екологи вважали окуповані території потенційно небезпечними для навколишнього середовища, зокрема через затоплення шахт на Донбасі, яке призводить до потрапляння важких металів у ґрунтові води. У звіті Організації з безпеки і співробітництва в Європі (Organization for Security and Cooperation in Europe) за 2019 рік зазначено, що в Україні сотні величезних водойм зберігають близько 6 млн. тонн рідких відходів гірничодобувної та промислової діяльності. Ці токсичні хімічні речовини можуть потрапити в прилеглі ґрунти або річки, якщо водойми будуть пошкоджені. Фахівці проєкту PAX також зазначають, що через війну в нашій країні зруйновано більше десятка водних об’єктів, включаючи очисні споруди та дамби.
“Із першого дня війни ми включили всі можливі інструменти, щоб моніторити, яка шкода завдається окупантами українському довкіллю. При Державній екологічній інспекції працює штаб, що фіксує всі екозлочини рашистів. Вже зафіксовано понад 100 випадків екоциду та більше 1200 фактів негативного впливу на навколишнє середовище (від розриву снарядів, горіння лісів, хімічного забруднення тощо)”, — повідомив очільник Міндовкілля Руслан Стрілець 27 квітня під час телемарафону.
Щоб ліквідувати наслідки та відновити екосистеми, знадобиться не один рік. Певні території ми зможемо локально почистити, наприклад, розлив нафтопродуктів. Однак є території — великі площі згорілих лісів, на відновлення яких знадобиться 70 років. Найнепоправнішої шкоди завдаються територіям на півдні і сході України, де тривають активні бойові дії. Однак визначити масштаб збитків наразі неможливо, адже до закінчення війни туди не можна спрямувати відправити фахівців. Щодо дикої природи, за даними Міндовкілля, бойові дії вже охопили третину площ природно-заповідного фонду України, і головним фактором складовою відродження цих понівечених зон буде час, за який природа зможе сама відновитись. Україна має світову підтримку у питаннях відновлення нашої природи. Міндовклля, за словами міністра, підтримує постійний звязок із Віргініюсом Сінкевічусом, єврокомісаром з навколишнього середовища, океанів і риболовства, який залучає провідних світових експертів-екологів, економістів тощо, допомагає залучати іноземні інвестиції, грантові кошти.
За даними міністра, наразі гіпотетично підраховано, що за два місяці війни неконтрольовані викиди забруднюючих речовин в атмосферу перевищили річний обсяг викидів одного потужного металургійного комбінату (понад 220 тис. тонн). Причому комбінат викидав дозовано і сумарно, протягом року, а тут величезні концентрації у стислій час. І все це відбувається на тлі масового горіння лісів у Сибіру, які ніхто не гасить, що спричиняє дуже великі обсяги продуктів горіння в атмосферу, знищує площі лісових насаджень, флори і фауни, що також чинитиме вплив на глобальну зміну клімату.
Україна, зазначив Руслан Стрілець, закликає договірні сторони конвенцій із захисту довкілля зупинити дію 14 міжнародних природоохоронних договорів щодо окупанта, що включає припинення членства держави-агресора у керівних та дорадчих органах міжнародних природоохоронних організацій.
Відповідно до цих конвенцій держава-агресор на міжнародному рівні зобов’язувалася захищати та берегти довкілля на принципах повної рівності прав і обов’язків країн-учасниць, поважати національний суверенітет і незалежність договірних сторін, не втручатись у їхні внутрішні справи, дотримуватись відповідних норм міжнародного права.
Питання щодо виключення росіян із цих організації дискусійне: неприсутність дозволить росії ігнорувати всі світові норми і правила. Хоча і перебування в конвенціях не убезпечує світ від нехтування росіянами будь-яких людських норм…
Після Перемоги Україна вимагатиме притягнення росії до відповідальності за вчинені нею екологічні злочини, адже Римським статутом Міжнародного кримінального суду (підпункт iv пункт b частина 2 статті 8) передбачено визначення і злочинам проти довкілля — «умисне вчинення нападу, коли відомо, що такий напад стане причиною […] довгострокової та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно несумісна з конкретною і безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою».
«Ми стикаємося з величезною екологічною проблемою», – наголошує Стефан Сміт, координатор програми з питань катастроф і конфліктів Програми ООН з навколишнього середовища.
Збиток навколишньому середовищу часто ігнорується під час війни, але його слід уважно відстежувати, за словами Віма Звейненбурга, керівника проєкту PAX з моніторингу місць пошкодження навколишнього середовища в Україні . «Навколишнє середовище – це не лише збереження дерев і посадка квітів, – сказав він. — Для людей це дуже елементарно, тому що якщо воно забрудниться, вони більше не зможуть там жити».
* * *
На завершення роботи над матеріалом випала нагода поспілкуватись з керівником потужного сільгосппідприємства (близько 15 тис. га землі в обробітку) на тимчасово окупованій території Запорізької області. Господарство намагається працювати, і пояснення цьому абсолютно логічні і патріотичні. Однак він ставить два запитання, на які вже зараз слід шукати відповіді і владі, і аграрній спільноті.
- Як бути з озиминою в зоні проведення бойових або на територіях під тимчасовою окупацією? Як визначити, чи є боєприпаси або вибухонебезпечні речовини на таких полях? Як поводитись із ними, коли зацвіте озимий ріпак або заколоситься пшениця? Випалювати? Не збирати і чекати морозів? Як утриматись аграрію і не рушити в поле збирати вирощене?
- Щодо загибелі тварин на фермах від влучання снарядів або масових розстрілів, як це сталося на сільгосппідприємстві “Агромол” з Харківщини, де сотні розстріляних корів лежить просто неба. Як їх утилізувати? Як обрахувати реальні збитки, хоча би матеріальні? Бо моральні наслідки війни для людей і тварин навіть уявити важко…
