Ходити до лісу зараз дозволено не скрізь. Але це тимчасово.
Варто лише зайти до лісу, не обов’язково густого, навіть приміського, і за кількасот метрів місто вже не чутно. Дерева поглинають звуки. Натомість, з’являються свої. Повітря набуває свого запаху. Навіть енергетика навколо змінюється, впливаючи не лише на настрій та думки, але й здоров’я людини.
Шепіт верхів’я дерев під вітром, постукування дзьобом дятла по деревині, далеке кування зозулі, каркання круків – не міських ворон, а справжніх, велетенських круків – ці звуки лісу миротворно діють на нервову систему людини, відсувають на другий план міські та сімейні турботи і занурюють всередину себе. у хорошому розумінні, терапевтичному. Тому тиша у лісі – поняття відносне. Якщо занурившись у ліс, ви справді нічого з цих звуків не чуєте, зайдіть трохи далі.
Зростає кількість досліджень про лікувальні властивості прогулянок лісом. На першому місті стоять депресії та нервові розлади. Облишмо Генрі Торо з його самітництвом у лісі і його книгу «Уолден, або життя у лісі»! Це його, власне, літературне оформлення дворічного самолікування. На сьогодні вже є чимало наукових даних позитивного впливу перебування на природі на здоров’я людини. Зокрема, доведено, що лісотерапія – навіть термін такий з’явився – знижує частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск, зменшує кількість гормонів стресу, зміцнює імунну систему. Тож, рекламне волання фармацевтів про чергову пігулку від тиску, як панацею, треба розглядати, в першу чергу, кому це вигідно? Вірно: будь-кому, але не організму людини.
Внаслідок наукових досліджень, ще у далекому 1982 році у Японії було запущено прогулянки лісом, як частину національної програми охорони здоров’я. Японські лісівники для такої національної терапії навіть вигадали назву – «сірінйоку». З 2004 по 2012 рік уряд острівної держави витратив на вивчення фізіологічного та психологічного впливу лісотерапії майже 4 мільйони доларів. Японські науковці з Тібського університету вимірювали рівень кортизолу – гормону, що викидається у кров під час стресу – у слині, артеріальний тиск, серцевий ритм та частоту пульсу у молодих людей у місті та після прогулянки лісом. Висновок вчених – ліс знижує концентрацію гормонів, пульс, артеріальний тиск, покращує діяльність нервової системи. А в медичній школі Ніппон у 2009 році виявили зростання активності NK-клітин після прогулянки лісом. Ці клітини пов’язані з профілактикою раку. Позитивний ефект одного лісового відпочинку тривав цілий місяць.
І дійшли висновку, що це – результат впливу ефірних олій, які ще називають фітонцидами. То ж, лісове повітря покращує функцію й імунної системи.
До речі, що відомо про ці фітонциди? Це біологічно активні речовини, що виділяють рослини. І здатні вбивати або пригнічувати ріст бактерій. Так, фітонциди сосни вбивають палички Коха та кишкову, ялиці – збудника коклюшу, тополі та берези – золотистого стафілокока.
Найбільше фітонцидів виділяють сосна, береза, черемха, дуб, клен, ялина, ялиця та ялівець. При чому, молоді рослини виділяють їх більше. До того ж, має значення сезон і час дня. Максимальна кількість фітонцидів – у молодому сосновому лісі після полудня влітку у червні. У цей час повітря тут практично стерильне. До того ж, ефірні олії хвої кедра, сосни, ялини, ялиці та ялівця лікують нервові розлади та безсоння, знімають напругу, допомагають лікувати захворювання органів дихання, збільшують життєву місткість легенів. Це – другий аспект лікувальної властивості прогулянок у лісі.
І ще одна властивість, яку науковці поки що не довели, але й не спростували. Нею володіли наші пращури, повертаючи собі і здоров’я, і силу, і впевненість. Це – обіймання дерев, наповнення себе їх біологічною енергією. Взагалі, що ми знаємо про обійми? Користь обіймів для людей не лише моральна, а й фізична та фізіологічна. Вчені довели: кількість обіймів та здоров’я людини взаємопов’язані. І про це навіть офіційно заявили медики. За даними Американського психосоматичного суспільства, за 20 секунд обіймів у пар підвищується рівень окситоцину. Такі ж результати після обіймання домашніх улюбленців, свідчить нове дослідження. То ж, це – боротьба зі стресом, зміцнення судин і серця, зменшення болю та зміцнення імунітету. Вчені Королівського коледжу в Лондоні ще у 2015 році виявили: гормон щастя окситоцин має знеболювальні властивості. Це ж підтверджено і в опублікованому дослідженні вже німецьких вчених у SWR Fernsehen. Крім того, психологами помічено: немовляті потрібна така ж кількість обіймів як і молока. В іншому разі існує цілий перелік проблем у тих людей, хто не доотримав материнських чи батьківських обіймів.
Але до чого ж тут дерева? По-перше, саме таким людям психологи радять обіймати дерева. Це несе подвійний ефект. По-перше, дерева здатні заряджати людину позитивною енергією і частково заміняти обійми коханої людини. А, по-друге, це – давня лікувальна терапія. І друїди, і мольфари знають особливість дерев віддавати та забирати енергію у людей під час обіймів. Проте, це окрема ґрунтовна тема. Адже треба знати не лише «своє» дерево, але й час доби та пору року, коли варто з ним обійматися. Інакше ефект може бути зовсім протилежним. Це – третій аспект спілкування з лісом.
Залишається додати, що лісотерапія набула такого поширення у світі, що почали створюватися різні клуби прихильників лісу. Приміром, такий клуб у Сан-Франциско налічує більше 200 людей. Якщо покопирсатися в інтернеті, можна й в Україні потрапити на сторінки таких угруповань. «Ми стільки часу втрачаємо за комп’ютерами та гаджетами, що разом з ними втрачаємо власне здоров’я та близьких, – йдеться на сайті одного з них. – А у лісі є справжній 3D-світ»
То ж, кожне спілкування із «зеленим терапевтом» стане корисним, якщо робити це за велінням серця.
ПідготувавВіталій ГОПКАЛО,
Газета “Природа і суспільство”
