03/12/2013
0Біомеліоративні роботи на водоймі не тільки відновили її, а й заощадили бюджетні кошти
Водники обіцяють, що канал Дніпро—Донбас за два роки стане однією з найкращих водойм України. Унікальна споруда, побудована 1976 року, перекидає воду Дніпра у Сіверський Донець. Канал забезпечує водою Дніпропетровську, Харківську й Донецьку області.
Стратегічний об’єкт малоне заріс
У радянські часи канал був стратегічним об’єктом загальнодержавного значення, який мав давати воду промисловості Харківщини, і — у другу чергу — Донбасу. Тому увагу цій водоймі приділяли велику. Настали інші часи, і кількість працівників на об’єкті скоротилася.
«З’явилися проблеми, зокрема й щодо підтримки каналу в чистоті. Почали постійно забиватися решітки, виникала необхідність вмикати потужні — по 2,5 мегавата — насосні агрегати. А це перевитрати електроенергії, — розповідає головний інженер каналу Дніпро—Донбас Володимир Дубас. — Тому ще з 2008 року було порушено питання на рівні міністерства (тоді — водного господарства). Ухвалили рішення провести біомеліоративні роботи, тобто зариблення. Розробили відповідний проект, за яким це мало зробити фермерське господарство «Схід».
Результат отримали серйозний — бачите самі: вода чиста. А на додачу — нема сторонніх осіб у санітарній зоні (150 метрів по обидва боки каналу — санітарна зона, де стороннім перебувати заборонено). Це заслуга фермерів та громадської організації, члени якої патрулюють об’єкт (раніше це робила міліція)».
Роботи з очищення каналу Дніпро—Донбас на Дніпропетровщині проводять у рамках державно-приватного партнерства. Це заощаджує бюджетні кошти на експлуатацію важливого водного об’єкта. За висновками Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем, біомеліоративні заходи на каналі вже заощадили державі 28 мільйонів гривень на доочищення води.
Найефективніше «працює» риба
Біомеліорація (тобто очищення води від водоростей за допомогою риби) — найефективніший та найчистіший метод очищення водойм у світі. Із 2010 року в Дніпро—Донбас випущено близько 6 мільйонів мальків товстолобика, коропа та білого амура. На сьогодні в очищення каналу вкладено близько 6,5 мільйона гривень. Спеціально для зариблення водойми наново побудовано рибгосп, у якому вирощують малька і потім запускають у канал. Риба добре «попрацювала» і знищила синьо-зелені водорості, а також таку водну рослинність, як роголистник, уруть, гречка земноводна. За три роки проведення біомеліоративних робіт на дев’яти ділянках каналу його заростання рослинністю істотно зменшилося: очищено 54 кілометри водного об’єкта, якість води у ньому значно поліпшилася.
«Ми вдячні за підтримку обласному керівництву, науковцям, державі. Канал заростав, а завдяки біомеліорації його екосистема відроджується. Є певні результати, на п’ятий рік вживання біомеліоративних заходів тут відновлюється екологічний баланс, — упевнений голова правління обласної громадської організації «Дніпровська природна інспекція» Віктор Кузора. — Наша організація взяла на себе відповідальність за санітарний стан зони каналу: за пожежну безпеку, вивезення сміття, прибирання. Ми постійно об’їжджаємо територію, стежимо за порядком».
Усе за правилами
За три роки у каналі Дніпро—Донбас з’явилося достатньо риби і природним шляхом: лящ, карась, лінь, сом. До речі, будь-хто рибалити тут не може. Діє дозвільна система, і виловлювання риби відбувається за відповідними правилами, розробленими Дніпровською природною інспекцією. Рибалкам-любителям та членам громадської організації дозволено рибалити вудкою. Дітям до 14 і пенсіонерам, старшим за 70 років, — безплатно, є пільги ветеранам війни і праці, афганцям та чорнобильцям. Ловити можна до 7 кг риби, окрім білого амура, коропа й товстолобика. А якщо риби-меліоранти спіймалися, їх слід випускати назад у воду.
«На каналі припинилися крадіжки державного майна, руйнування берегової зони тощо. А ще завдяки спільним зусиллям не стало підпалів та вирубок лісу обабіч водойми, — продовжує Віктор Кузора. — Україна має природні угіддя не гірші, ніж у Європі. Але там ви не побачите ніде ні смітинки, нічого зайвого. Там немає електровудок, які вбивають усе живе, тощо. Саме так повинно бути й у нас».
ДОВІДКА «УК»
Штучний канал Дніпро—Донбас бере початок у Дніпродзержинському водосховищі. Профіль каналу має трапецеїдальну форму з шириною дна близько 10 метрів, шириною поверхні від 30 до 60 метрів, завглибшки сягає 4–5 метрів. Дюкером канал проходить під річкою Оріль, іде Дніпропетровською областю, потім у Харківській з’єднується з Орільським та Краснопавлівським водосховищами, побудованими для забезпечення безперебійної роботи каналу в разі аварії. Загальна довжина цієї ділянки каналу — 194 км, загальний підйом, що забезпечується насосними станціями, — 63 метри. Далі канал іде самотоком Харківщиною і, частково використовуючи русло річки Берека, досягає Сіверського Дінця.
