«Зелений фронт» Євросоюзу

Війна в Україні змушує Європу «зеленіти» швидкими темпами.

Війна в Україні змусила європейських лідерів до переоцінки своїх дій в багатьох напрямках, зокрема, й у питанні переходу на відновлювані джерела енергії (ВДЕ) як можливості ліквідувати сьогоднішню залежність їх країн від російського газу. Тепер у їх найближчих планах – пришвидшення розгортання сонячних та вітрових електростанцій та потроєння до 2030 року потужностей, що виробляють екологічно чисту енергію.

Як подолати залежність?

На початку березня ЄС оголосив про новий енергетичний план, який має суттєво розширити масштаби використання відновлюваної енергії в Європі шляхом мобілізації додаткових інвестицій, усунення перешкод на шляху до впровадження ВДЕ та надання споживачам можливості відігравати активну роль на енергетичному ринку. Нова стратегія покликана скоротити залежність країн ЄС від російського газу на 2/3 вже цього року, та повністю ліквідувати її максимум до 2030 року. Вона включає швидке розгортання сонячної енергії та відновлюваного водню, впровадження енергоефективних заходів і виробництво 35 млрд кубометрів біогазу на рік до 2030 року. При цьому, громадяни європейських країн мають також залучитися до цього плану шляхом зменшення температури у своїх домоволодіннях і квартирах на 1° C, що дасть можливість знизити споживання газу в Європі на 7%.

За словами заступника голови Єврокомісії Франса Тіммерманса, сьогодні кліматична політика та політика енергетичної безпеки є одним цілим – це величезний шанс для Європи нарешті досягти своїх кліматичних цілей. І чим швидше ЄС перейде на ВДЕ, тим швидше зникне залежність від інших країн. Нагадаємо, сьогодні Європа покриває 40% своїх потреб у блакитному паливі за рахунок постачання з РФ, в основному для опалення та деяких промислових процесів. Росія також постачає приблизно 35% сирої нафти до Європи і понад 40% свого вугілля.

З огляду на це, для швидкого переходу на зелену енергетику та пошуку альтернатив російському природному газу європейцям доведеться подолати чимало перепон. Єврочиновники розраховують на природний газ як на проміжну енергетику, яка долає проміжок від більш брудного викопного палива, такого, як: вугілля та нафта, до ВДЕ. Незважаючи на те, що ЄС планував скоротити споживання природного газу більше, ніж на 25% до 2030 року, очікується, що газ все ще становитиме значну частку енергетичного балансу Європи принаймні протягом наступного десятиліття, оскільки частка російського газу в деяких країнах все ще залишається надто великою.

Очевидно, що для країн, в яких частка російського газу більше третини від усього постачання, шлях до позбавлення залежності буде не таким швидким, як хотілося б їх лідерам. Крім того, Центральна та Східна Європа не тільки більш залежна від російського газу, але й перехід на ВДЕ у її країнах відбувається набагато повільніше, ніж, наприклад, у Німеччині, Данії чи у Сполученому Королівстві.

Як Європа може прискорити перехід на ВДЕ?

Хоча сьогодні в Європі ще немає єдиної позиції з цього питання, але вже очевидним є те, що європейські споживачі намагатимуться використовувати газ по-новому, набагато економніше, ефективніше і лише у пріоритетних секторах. Тобто російський газ має стати таким собі «газом останньої інстанції», який слід використовувати лише там, де немає альтернативи, або там, де він дає найвищу цінність, наприклад, для опалення будинків у періоди холодів і в основних галузях промисловості. За словами німецького експерта з енергетики Саші Мюллера-Креннера, якщо різко припинити постачання всього обсягу російського газу, найбільш газомісткі сектори, такі, наприклад, як хімічна чи з виробництва пластмас, будуть змушені на деякий час припинити виробництво, що завдасть чутливого удару по економіці низки країн.

Сьогодні в ЄС енергоефективність та управління попитом є чи не головними пріоритетами. Незважаючи на гучні декларації чиновників, експерти констатують, що проголошений кілька років тому в ЄС енергоефективний ремонт будівель дещо затягнувся і нині багато проєктів стикаються з дефіцитом інвестицій. У 2020 році Єврокомісія підрахувала, що для щорічного оновлення лише 2% будівельного фонду ЄС потрібно близько 275 млрд євро додаткових інвестицій на рік. Такими темпами знадобляться десятки років, щоб зробити будівлі ЄС енергоефективними, а в Центральній Європі, де темпи ремонту найнижчі, це відбуватиметься набагато довше.

На думку експерта Інституту системних та інноваційних досліджень Фраунгофера (Німеччина) Хайке Бруггера, перше, що має статися, – це те, щоб ЄС серйозно поставився до своїх цілей. Це повинно привести до збільшення обсягів кредитів із низькими відсотками та інших фінансових стимулів для енергоефективного ремонту та розширення будівництва та використання «зеленої» енергетики, а також ретельну оцінку поточних інструментів, які все ще підтримують інвестиції в газову інфраструктуру. За деякими розрахунками, якби в ЄС повноцінно запрацювало чинне законодавство щодо енергоефективності та реконструкції, це дало б змогу зекономити 17 млрд кубометрів газу, що становить близько 10% річного обсягу експорту РФ до ЄС. При цьому Хайке Бруггер вважає, що в ЄС скрізь і якнайшвидше мають приступити до електрифікації всіх поточних видів використання газу.

Електрика замість газу

Як стверджують європейські експерти, електроенергія в ЄС має замінити природний газ у тих секторах, де ще кілька тижнів тому його вважали надійною довгостроковою ставкою. Електрифікації необхідно піддати всі поточні види використання газу, включаючи заміну систем опалення, що працюють на газі, на електричні теплові насоси. Варто зазначити, що, наприклад, у Німеччині ще донедавна активно пропагувалися нові системи газового опалення, на відміну від Данії, де з 2013 року законодавство забороняло всі нові газові підключення. І хоча така заборона, ймовірно, відбудеться всюди в Європі, однак, для того, щоб європейські системи опалення повністю відмовилися від природного газу, знадобиться не один рік. Безу­мовно, що скорочення споживання природного газу сильно вдарить по багатьох промислових секторах європейської економіки, попереджають експерти. Але слід зважати, що вже сьогодні електричні теплові насоси можуть взяти на себе значну частку виробництва тепла.

Розширення екологічно чистої енергії було пріоритетом другого рівня, який легко збивався з колії іншими міркуваннями. Місцеві жителі, охоронці природи та ультраправі групи все частіше блокують вітряні електростанції в багатьох країнах-членах ЄС. Однак, якщо уряди нададуть відновлюваній енергетиці пріоритетного статусу, нарівні з безпекою, це полегшить процес отримання дозволів на їх будівництво і використання.

Як зазначає аналітик аналітичного центру Agora Energiewende Матіас Бак, настав час пришвидшити прийняття по всій Європі законодавства, яке б передбачало використання сонячних батарей в усьому новозбудованому житлі. Крім того, прихильники цієї ідеї виступають за те, щоб державні органи приймали рішення про відкритість громадських будівель, промислових об’єктів, сільськогосподарських угідь та непрацюючих вугільних шахт для сонячних установок.

Що ж, як бачимо, європейці, нарешті, «прозріли» і намагаються швидкими темпами злізти з російської газової голки, паралельно прискорюючи «зелений» перехід своїх економік до використання ВДЕ. Жаль тільки, що ціна цьому «прозрінню» занадто висока і платити її доводиться Україні…

Олександр ВИНОГРАДСЬКИЙ,Газета “Природа і суспільство”