“Військовий” ринок деревини

4 коментаря

• Isachenko

  4 роки ago

  Даніїл, ти самий прекрасно розумієш, що лісагентство і його теруправління до функціонування ринку лісоматеріалів не мають і не повинні мати ніякого відношення. їх завдання як структур державної виконавчої влади, які опікуються державним лісовим ресурсом (а лісоматеріали – це не лісовий ресурс), забезпечувати в режимі нонстоп цей ринок необхідною сировиною. Вони повинні контролювати, направляти виробничі державні структури – лісгоспи на, в першу чергу, максимально ефективне вирощування товарного лісу (усім зрозумілі критерії цієї роботи). І, в наших умовах при відсутності ринку деревини на пні, вимагати від лісгоспів максимально високого виходу при лісорозробках високоякісних сортиментів для максимально високого економічного зиску роботи лісівників і деревопереробників.
  Все, на цьому роль ДАЛРУ завершена. Не їх подальша печаль, кому ці лісоматеріали дістануться, на які і чиї виробничі лінії підуть і яким манером – через біржові торги чи прямим договорами. (Зациклювати ці торги на одній біржі – це взагалі відверта корупція).
  Правову модель ринку лісоматеріалів, про яку ти говориш у своєму матеріалі, визначає не стаття Лісового кодексу і тим більше не положення про ДАЛРУ. А в першу і головну чергу економіка і інтереси двох галузей – лісогосподарської і деревопереробної. Причому в системі координат “тут і зараз”. Причому виходячи з інтересів конкретних їх суб’єктів господарювання. Якщо зараз державі (в особі якраз місцевих органів влади) необхідно забезпечити діяльність конкретних деревопереробних підприємств, то яка, питається, проблема через рішення обласної військової адміністрації направити від державного лісгоспу на це підприємство необхідний обсяг і сортимент колод? Ніякої проблеми. Тим більше, що саме обласні військові адміністрації, а ніяке не централізоване ДАЛРУ і його теруправління, знають місцевого товаровиробника.
  Питання тільки в ціноутворенні вартості продукції лісозаготівель. Його можна вирішити тим самим ОВА з податківцями на рахунок “два” і вирішити так, що лісгоспи у збитках вже точно не залишаться.
  ДАЛРУ взагалі потрібно від схеми функціонування ринку лісоматеріалів усунути і про нього забути як про інституційно непотрібну в цій схемі структуру (висловлюючись мовою мною шанованого Михайла Попкова). Весь лісовий ресурс і ресурс лісоматеріалів – в руках лісгоспів. Не у ДАЛРУ.
  При цьому ніхто ж не говорить і не домагається запровадження лише одних прямих договорів. Але ніяк не може бути лише біржова торгівля лише на одній біржі.
  Певна річ, галузеві асоціації тут відіграють важливу роль. Але консультативну. Бо у них немає повноважень видавати накази і розпорядження, які є зараз у ВА. Покладатися лише на домовленості між лісгоспом і деревопереробником – це культивувати “договорняки”.

  • SRB

    4 роки ago

    Ми говоримо про одне й те ж, але ти забігаєш наперед. Я зараз намагаюся визначити правовий базис, опираючись на який, можливо задіяти елементи самоорганізації – асоціації. Ці елементи повинні осмислити та повірити в свою правоту, при якому вони будуть НЕ ПРОСИТИ, А ВИМАГАТИ забезпечення їх ресурсом за будь-якою, тут ти права, моделлю. Вони не юристи, вони – деревообробники. Вони нікому не вірять, особліво коли читають навіть тут, на цьому порталі, звернення якихось кишенькових асоціацій, кластерів, шевченків і т.д. Не потрібно їх грузити деталями, вони розгублюються. Ти вважаєш, я не бачу, що вся система ДАЛРУ разом з управліннями та великою кількістю лісгоспів – крадії та злочинці? Я просто не можу опублікувати все, що у мене вже є на них зараз – буде вибух. Можу лише зазначити області, де відбуваються зовсім страшні речі. Я навмисно згадав, що російська модель для наших рєшал, колишніх і діючих силовиків, які зараз жруть і ніяк не нажеруться лісовими грошима – дуже рідна. Саме тому зараз потрібно збирати людей та повертати їм впевненість в собі. Як небудь розповім тобі, як наш колега, звичайний переробник, зараз солдат ЗСУ, швидко забезпечив дровами блокпост на третій день війни. Дзвінком в управління та пропозицією швидко найти законне рішення. Відповідь про аукціони, бірки та ЕОД була парирована одним – що туди вже їде представник з повістками для особливо ревносних чиновників. Дрова були протягом години. Привіз особисто директор найбліжчого лісгоспу. З пропозіцією звертатися в будь-який момент, але без повісток. І ніякої анархії, все було оформлено як треба.
    Мораль. Авторитетна справжня влада на місцях – зараз військові. Хоч і бувші цивільні)) В наших справах вони нічого не розуміють. Тому бояться або соромляться. Іноді самі в долі, але некритично. І це не значить, що ми не зможемо змінити цей стан речей. Просто нас повинно бути багато. Тому не треба казати, що я там щось не розумію. Проблема в тому, що не розуміють ті, хто повинен це робити. Тому приходиться поступово та здалеку, спираючись на велику кількість різних людей.

• SRB

  4 роки ago

  Я поясню, чому в сучасних умовах цю утопію бачу реалістічною для реалізації. Тому що ресурс для забезпечення деревообробників Є в наявності, і його ховають. Тому що ассоціаціям якраз буде зручно взаємодіяти з місцевою владою, і вони зацікавлені навчити їЇ нормально застосовувати свої повноваження, а вони – повноваження – у місцевої влади в них справді є. Ну, і тому, що коли, як не зараз, можливо ефективно перебудувати цю дурацьку систему. Можливо, як наслідок, буде взагалі ліквідація ДАЛРУ як інститута, який не може ефективно керувати лісовими ресурсами.
  Я не гірше Світлани можу занурятись в протиріччя і юридичні завороти. Але вважаю, що сьогодні потрібні зрозумілі і досить прості, але загальні і в той же час законні конструкції. Право деревообробників бути забезпеченими, а обов’язок Агентства їх забезпечити при беззаперечному сумлінні їх обох мені вважається нормальною базою для старта. Про поганців також будемо розмовляти – але в процесі.

• Isachenko

  4 роки ago

  Ну от, знову ті самі граблі. Даніїл озвучує їх в одному реченні: «Відповідні державні органи повинні забезпечити ВСІХ деревопереробників сировиною, у разі невиконання вже зараз притягнути конкретних ПОСАДОВЦІВ до відповідальності».
  Даніїл, щоправда, потім самий себе виправляє. Мовляв, не обов’язково УСІХ, давайте хоча б переважну більшість.
  УСІХ справді не вийде. Ринок лісоматеріалів обмежений і за обсягами, і за сортиментами. Тому от ніяк не можу збагнути, чому розумні люди, навіть Даніїл, щоразу озвучують цю нісенітницю про забезпечення лісосировиною УСІХ деревопереробників чи якоїсь незрозумілої переважної більшості.
  Так само хибною є запропонована правова конструкція функціонування ринку лісоматеріалів щодо його суб’єктності. Причому, скажіть, тут якісь посадовці і тим більше ДАЛРУ? Даніїл пояснює це дивовижним умовиводом. Мовляв, якщо за ст. 19 ЛК продукція лісозаготівлі є власністю лісгоспів, а ДАЛРУ є єдиним їх засновником, то саме Агентство, мовляв, має право і навіть повинно забезпечити деревопереробні підприємства сировиною або принаймні визначити правила цього забезпечення. Для цього Даніїл посилається на п. 26 положення про ДАЛРУ.
  По-перше, ст. 19 ЛК діє тільки у випадку, якщо певний лісгосп працює на госпрозрахунку, без залучення бюджетних коштів. По-друге, ДАЛРУ може запропонувати модель ринку лісоматеріалів, але воно ніяк не може диктувати на цьому ринку свої умови, тим більше у вигляді категоричного імперативу, єдино обов’язкового до виконання усіма в країні суб’єктами ринку і усіма органами влади.
  Скоригувати запропоновані ДАЛРУ умови може і повинен власник лісового ресурсу на місцях. І навіть взагалі їх відкинути на своїй адміністративній території, якщо вони заважають економічному розвитку певної області чи району, тобто нищать економіку, конкретно деревопереробний сектор та інші пов’язані з ним сектори підприємницької діяльності.
  Самоорганізація продавців і покупців на цьому ринку – це прекрасна утопія. Втім, так само утопією є розумна місцева влада. Але нерозумних представників влади можна ж поміняти.

Comments are closed.