“ДЕРЕВОПЕРЕРОБНИКИ БУКОВИНИ ПРОСЯТЬ ОСАЧУКА, КОВАЛЮКА І МУНТЯНА-МОЛОДШОГО ВПОРЯДКУВАТИ ДОСТУП ДО ЛІСОМАТЕРІАЛІВ”, – Світлана Ісаченко

Лісоматеріали (або продукція лісозаготівель), які виробляють лісогосподарські підприємства з рубок деревини, в подальшому необхідні деревообробним підприємствам. З колод вони роблять пиломатеріали – дошки, бруси, чорнові меблеві заготовки. Далі, за виробничим ланцюгом, пиломатеріали необхідні будівельникам, дорожникам, столярам, меблевикам.Тому питання упорядкування доступу до лісоматеріалів у час війни, а особливо після перемоги при відбудові України, є стратегічним.

Проблема в тому, що вирішувати його в нашій Чернівецькій області немає кому. Але вирішувати життєво необхідно.

Закон «Про правовий режим воєнного стану» визначає завдання економічного характеру першими і головними для військових адміністрацій. Навіть головнішими за «сприяння мобілізації, призову громадян на військову службу».До речі, взагалі ніде не сказано, як дехто гаряче запевняє, що «прямим обов’язком перших осіб ОВА під час війни є контроль і діяльність на гуманітарних хабах та розподіл гуманітарної допомоги».

Натомість ст. 15 згаданого закону чітко вимагає від обласних військових адміністрацій забезпечити під час війни ефективне використання природних, трудових і фінансових ресурсів; координувати роботу усіх підприємств, незалежно від форми власності, залучати їх до комплексного соціально-економічного розвитку сіл, селищ, міст.Тобто прямий обов’язок керівників Чернівецької ОВА – вирішувати економічні проблеми, допомагати діючим підприємствам.

Саме про таку допомогу деревообробники і лісозаготівельники Буковини просять начальника Чернівецької ОВА Сергія Осачука і голову Чернівецької облради Олексія Бойка у своєму офіційному зверненні. Найперше вирішити важливе для них питання – забезпечення сировиною.

Ці виробничі галузі завжди були на Буковині бюджетоутворюючими. У тому числі для Чернівців, де свого часу успішно працювали деревопереробні і меблеві комбінати. Сьогодні обласний центр з довколишніми селами і селищами суттєво розширив у себе площу земель лісогосподарського призначення. Розташовані на території чернівецької об’єднаної громади лісові ресурси пилить і розпилює (в лапках і без лапок) Чернівецький державний лісгосп.

Тож влада міста з департаментом соціально-економічного розвитку та стратегічного планування на чолі з Сергієм Бостаном також мали б зацікавитися ситуацією з доступом до лісоматеріалів деревообробних підприємств і створенням оптимальних умов для їх роботи. Хоча б на перспективу, яка цілком реальна. Хоча б тому, що постійну комісію міськради з питань економіки, підприємництва, інвестицій і туризму (ще й від правлячої в Чернівцях партії мера) очолює декан економічного факультету ЧНУ Руслан Білоскурський, який зі своїми професорами і зі своїм другом та натхненником ЄА Павлом Шереметою міг би (а в ідеалі – зобов’язаний) надати конструктивні пропозиції власнику лісового ресурсу – Чернівецькій ОВА.

Але біда у тому, що ні Білоскурський, ні Шеремета реальною економікою ніколи не займалися. Лісовий сектор для них – інтелектуальні хащі. Їх царина – «бєзвозмєздноє» теоретизування на публіку.

Тому начальнику ОВА Сергію Осачуку, який зараз в умовах війни одноосібно править областю без огляду на обласну раду, доведеться (таки доведеться) самому розв’язувати цю давню проблему провідних промислових секторів Буковини. Причому не тільки без будь-якої інтелектуально-організаційної допомоги, але й без звичної схеми «кум-фін-сват-відкат».

Що конкретно просять у влади керівники деревопереробних підприємств?

«В терміновому порядку зробити все необхідне для відновлення повноцінної діяльності деревообробної, лісозаготівельної та лісової галузі», – йдеться у їхньому листі. Це навіть не прохання – це вимога.

Для цього пропонують відмінити або принаймні не зациклюватися, як це було до війни, лише на реалізації лісоматеріалів через електронні торги. На думку деревопереробників, причому всього Карпатського регіону, біржева форма доступу до сировини має суттєві недоліки, особливо при воєнному стані, в якому живе країна.

Проводити торги мають право в країні тільки дві біржі – Українська енергетична та Українська універсальна. Це приватні фірми, по’вязані між собою одними й тими ж бенефіціарами. Питається – з якої радості? В ситуації, коли кожна копійка – дорога, деревопереробники вимушені сплачувати додаткові немалі фінансові витрати за послуги біржі та її агентів.

Такий торг запровадило і активно лобіює Державне агентство лісових ресурсів. Лісівникам і власникам названих бірж він дозволяє накручувати ціни на лісосировину і отримувати високі прибутки. Бо все одно деревопереробникам діватися нема куди – або купувати за захмарними цінами, або закривати підприємства.

«Електронні торги призвели до нелогічного зростання цін на деревину, окремі учасники торгів навмисне накручують ціни, які стали не ринковими, а відверто спекулятивними», – зазначають деревопереробники.

Окрім того, ця схема не дає їм жодних гарантій отримати сировину, тобто лісоматеріали, в необхідних обсягах для завантаження деревопереробних потужностей.Тому деревопереробники, не тільки буковинські, просять владу області запровадити реалізацію лісоматеріалів за прямими договорами купівлі-продажу, які ніхто не відміняв. А також узгодити на продукцію лісозаготівель економічно обґрунтовані і справедливі відпускні ціни. (Сьогодні, за словами деревопереробників, буковинські лісгоспи раптом підняли вартість куба ще додатково на 500-700 грн).

Це означає, що в обласній військовій адміністрації заступники Осачука – Богдан Ковалюк і Артур Мунтян разом з керівником департаменту регіонального розвитку Валентином Дунаєвським повинніа) всебічно проаналізувати формування лісгоспами відпускної ціни на заготовлені лісоматеріали і назвати економічно обґрунтовану їх вартість;б) визначити (поза будь-якими корупційними договорняками) деревопереробні підприємства області, які реально працюють, випускають продукцію, сплачують податки, забезпечують робочі місця (у тому числі для тимчасово переміщених осіб), врешті – допомагають ЗСУ і теробороні, готові взяти на себе додаткові зобов’язання з виконання військових замовлень і держзамовлень;в) узгодити з лісгоспами відпуск лісопродукції таким підприємствам за договорами купівлі-продажу в необхідних гарантованих обсягах і сортиментах за фіксованими цінами.

Для ОВА це буде зробити дуже непросто з кількох причин.

По-перше, лісгоспи, їхнє теруправління і ДАЛРУ вже категорично проти, оскільки аукціонні торги дозволяють їм отримувати значні прибутки за рахунок здирницьких цін з деревопереробників. При цьому їм цілковито не важливо хто, для чого і звідки купує у них продукцію лісозаготівель.

По-друге, і це головне, в чернівецькому будинку з левами ніхто сьогодні не здатен такі питання розглядати.

Пропозиція буковинських деревопереробників створити при начальнику ОВА лісову раду – це взагалі смішна фантазія і утопія. Ганебна практика призначати на керівні посади «потрібних» людей за окрасом політичного пір’я начисто повимітала з владних кабінетів спеціалістів, які принаймні не плутають лісгосп з лісництвом і мають елементарну уяву про економіку суб’єктів лісового сектору.

Проте лист в ОВА від деревопереробників зареєстрований – Осачук мусить на нього відповісти.

Чекаємо. А раптом.