22/05/2008
0
У Березнівському лісовому коледжі пройшла науково-практична конференція щодо природно-ресурсного комплексу Західного Полісся.
Науковці західноукраїнських ВНЗів, що займаються підготовкою спеціалістів у галузі природокористування за участю провідних управлінців Держкомлісу і практиків Рівненського обласного управління лісового і мисливського господарства, вдруге облюбували лісовий коледж, щоб обговорити проблеми природно-ресурсного потенціалу нашого краю. Мільйони років природа створювала собі гармонію, і нічого розумнішого за неї людина не придумала, тому для раціонального лісокористування маємо глибше осягати і вміло використовувати природні закономірності, зазначив заступник голови Держкомлісу Микола Ведмідь.
40,6 відсотка — таку науково обґрунтовану частку залісненості повинна мати Рівненщина, а для України треба додатково створити 1,5 мільйона гектарів нових лісонасаджень. Земель, непридатних для сільського господарства, хоч відбавляй, а взяти їх під нові ліси, виявляється, неможливо: розпайовані. Світова практика така: держава або викупляє, або заохочує створення приватних лісів. Законодавчо це у нас не врегульовано. Між іншим, тільки в Березнівському районі близько 6 тисяч гектарів пустуючих земель.
Проте чи не найголовніша проблема — створення деревостану, близького до природного. Зараз до 65 відсотків у ньому займає сосна, яка і надалі має залишитись провідною культурою. Але захоплення монокультурою породило її лютого ворога — кореневу губку, і щоб її вивести із землі, треба заміна хвойних деревостанів на листяні аж на 20 років. Висновок науковців підтверджений практикою: чим більше буде листяних порід у посадках сосни, тим буде менше кореневої губки. Раціональність цього підходу диктується і зрослою промисловою потребою в дубі, березі, вільсі.
Науковці висловили стурбованість і порушеннями відпрацьованих технологій у лісовому господарстві. Хіба допустимо садити елітний матеріал у непідготовлений ґрунт, коли бур’ян забирає більше вологи і поживи, як самі деревця. Понад 700 гектарів лісів на Рівненщині — в критичному стані через захрущевленість. Між тим 5 розроблених науковцями препаратів для боротьби із шкідниками так і не введено в практику через погоджувальні бар’єри, хоч при дотриманні технологій використання хімії можна звести до мінімуму. Були згадані при цьому і комплексні плуги дубенського виробництва, які за один прохід виконують ряд агрооперацій.
Маємо більше сміттєзвалищ, ніж заповідників
Загроза опустелювання вимагає підтримання екологічно збалансованого природного середовища. У 30-40 роки минулого століття в нашій країні було створено гігантські лісосмуги для боротьби з посухою та ерозіями ґрунтів. Зараз у Європі і Китаї захопились плантаційним лісорозведенням, переслідуючи мету природної саморегуляції. У наших умовах найреальнішу допомогу природі можна надати створенням заповідників і відновленням малих гайків, знищених у недавньому в межах колгоспних полів.
Наголошувалось, що у масштабах України сміттєзвалища зараз займають більшу площу, ніж заповідники. У Європі вони займають 15,3 відсотка заліснених площ, у нас — 4,69. На Рівненщині ніби краще — 8,5 відсотка природного заповідного фонду, є аж 14 парків місцевого значення. Але із 306 об’єктів фонду на 200 не визначено, що охороняється, а в площу парків включено навіть населені пункти, на деякі об’єкти є по два документи, ніби існують два природні утворення. У самому Березнівському районі природного заповідного фонду в 10 разів менше, ніж має бути.
Науковці можуть тільки радити, але порядок у цьому має навести влада. У той же час навіть у провідний Рівненський природний заповідник держава нічого не вкладає. А як же вирішити проблему подвійного збільшення на Поліссі заповідного фонду?
Тривогу викликають і зникаючі види рідкісної рослинності. На виході третє видання Червоної книги України, в якій буде щось нове, а щось і зникне, констатували науковці. Аспірант РДГУ Сергій Гуцман дослідив 35 рідкісних рослин у складі урбанофлори, які поки що співіснують поряд з людьми.
— Чому б не видати популярний посібник для загальної екологічної просвіти? — запитав я одного з науковців.
— Чим менше населення знає про екзоти, тим краще для самої природи, — відповів він.
І в цьому є своя раціоналість через загальну екологічну безкультурність.
Молоду наукову поросль орієнтувати на прикладні дослідження
Приємно, що поряд з такими світилами в лісових науках як доктор сільськогосподарських наук, професор Національного лісотехнічного університету Леонід Копій і його колега кандидат біологічних наук Ігор Шукель (до речі, випускник Березнівського лісового коледжу), на конференції поділилися результатами наукових пошуків молоді дослідники, в тому числі й студенти-пошуковці та учні з Малої академії наук. Проте із 79 запланованих на секційних заняттях тем заслухано було заледве половину. Особисте враження таке: молода наукова поросль чомусь традиційно тримається в рамках радянського академізму, у той час як світова університетська наука все більше орієнтується на прикладні, практичні дослідження.
У цьому плані не можу не відзначити доробок моїх колег із коледжу кандидатів наук Івана Блищика, Ніни Волошинової, Бориса Ширка, аспірантів Василя Михайлюка, Юрія Ніжаловського, Надії Рудик, Наталії Случак, Марії Плескач. Так Іван Блищик нещодавно захистив кандидатську дисертацію в Національному аграрному університеті, розробивши модель оздоровлення деревостанів Західного Полісся за рахунок оптимального використання вільхи клейкої, яка в наших умовах мала б займати в деревостанах принаймні 10 відсотків. Причому 84 відсотки експериментального матеріалу зібрано автором особисто. Серед наших студентів-експериментаторів особливого шанування заслуговує бакалавр Сергій Панасюк, який ще два роки тому став переможцем міжнародного конкурсу з лісівництва в Молдові, обійшовши представників провідних лісових європейських країн.
На жаль, як показує практика, наука і господарська діяльність у багатьох випадках ідуть паралельними курсами. Для їх зближення і гармонізації треба прийняти і владні рішення, в тому числі вже потребує змін і доповнень новоприйнятий Лісовий кодекс. Учасники конференції у зв’язку з цим поклали надію на присутнього народного депутата Миколу Шершуна.
Рівненська газета
N 694 від 22.05.2008
