Закарпаття: Берегівські лісівники пропонують карати підпалювачів

Пожежі під час війни – другий фронт. Адже наносять великої, а часом і непоправної шкоди у тилу. Так вважає керівник Берегівського держлісгоспу на Закарпатті Василь Агій. Угіддя підприємства розташовані в низинній і досить зволоженій місцевості і відносяться лише до 3-4-го класу пожежної безпеки, то виникнення загорань природним шляхом практично не відбувається. Та попри це, лісова охорона постійно на варті. 

– Усі пожежі виникають через недбалість, халатність або ж умисний підпал, – продовжує В.Агій. – У області більше місяця не було опадів. Сухо й зараз. Температура вдень піднімається вже до 15 градусів. Тому через суху торішню траву на відкритій місцевості або ж у чагарниках, куди вітер наніс старого листя, – дуже швидко поширюється вогонь. Найбільша небезпека чатує там, де селяни прибирають присадибні ділянки, земельні паї за селами і не обмірковують своє поводження з сірниками. 

З деяких горе-господарів не можна спускати око, бо можуть «забути» погасити вогнище або ж утекти, якщо полум’я розбурхається і починає поширюватися на великі площі. 

— Минулого тижня не було дня, – додає очільник держлісгоспу, – щоб лісова охорона не виїжджала спільно з фахівцями ДСНС гасити пожежі. Лише за півдня доводилося ліквідовувати загорання у селах Боржавське, Широке і Хижа (на знімках). Допомагає те, що лісники користуються авторитетом і можуть самі ж швидко залучити 20-30 людей і всі гуртом допомагають ліквідовувати вогонь.

Василь Агій пропонує карати підпалювачів грошима або ув’язненням. Оскільки наші громадяни зневажають штрафи. А варто би поступати так: підпалив траву чи хмиз, пожежники загасили і відразу ж йому виписали суму відшкодування – за пальне, приїзд техніки, роботу рятувальників, завдані збитки природі й лісгоспу. Тоді би перестали палити. До прикладу, в сусідній Угорщині на державному рівні суворо заборонено розкладати вогнище у відкритому середовищі у визначену пору року – навіть у мангалі. 

Спеціалісти лісгоспу, хоча й деякі служать у теробороні, через стільникові телефони, дистанційно, допомагають спостерігати за протипожежною безпекою і робити те, чим займалися в мирний час. Це, зокрема, Іван Антал, Ярослав Пешпекі, Степан Медєрі, Едуард Тіба… Після війни вони повернуться на свої місця і продовжуватимуть працювати на державу. 

— Війна у ці важкі часи, як полум’я, яке очищає, – каже В. Агій. – Полова не долітає до вогню – ще в повітрі згорає, і золото плавиться у вогні, а діаманти навіть уже в попелі залишаються діамантами. Так і люди. З такими людьми варто буде відбудовувати нову Україну. Ми вже не будемо такими, як до війни…  

А загалом у Берегівському лісгоспі протипожежну безпеку тримають під пильним оком. Тут запровадили системну роботу. Проводять практичні наради-заняття спільно з працівниками Державної служби з надзвичайних ситуацій. Укладено угоди з фермерами і підприємцями, котрі при потребі надають техніку – трактори, бульдозери тощо. Своїми силами лісівники переобладнали водовоз ЗИЛ-131, до якого під’єднують шланги і він служить  не гірше, ніж пожежний автомобіль. У селах створені пожежні дружини і десятки чоловіків готові у будь-який момент стати на прю з вогнем. А ще – у кожному лісництві обладнані пункти зосередження пожежного інвентарю. І постійно проводиться цілодобове чергування. 

Як мовлять мудрі, береженого і Бог береже.

До речі, 64 випадки займання сухої трави і чагарників протягом 19 березня зафіксували в області. Згоріли понад 115 гектарів. А наступного дня, у неділю, виявлено 59 місць загорання. Згоріли понад 92 гектари угідь.

Відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за самовільне спалювання рослинних решток на громадян накладається штраф у сумі від 3 060 до 6 120 грн, а на посадових осіб від 15 300 до 21 420 грн.

Цікаві й такі випадки. На Закарпатті палія трави примотали скотчем до знаку “Чинадієво”,  а в Іршаві теж був схожий випадок. палія трави примотали до дерева,  від опіків після підпалу трави помер 34-річний чоловік.

Фото надане Василем АГІЄМ.