Об’єднання лісгоспів виходить на фінішну пряму.
Рік, що минув, для лісової галузі й зайнятих у ній працівників та службовців, пройшов у підготовці до реформування і, власне, в самих реформах. Перед тим, як взятися за зміни діючої структури, Держлісагентство розпочало з обговорення своїх намірів і планів з усіма, кого зачепить процес переформатування. Намагалися досягти компромісу і звести причини, які могли викликати незадоволення людей, до мінімуму.
Коли змінюються правила гри, завжди знайдеться хтось, кого ці зміни не влаштовуватимуть, бо цілком задовольняв порядок, заведений досі. Хтось вважає, що така реформа призведе до збитковості підприємства, а далі це буде використано, як привід віддати ліси у приватні руки.
У Державному агентстві лісових ресурсів переконані, що зміни підуть на користь галузі, працівникам та державі; ніяких скорочень не буде; всі проблеми із землевпорядкуванням чи аудитами можна вирішити шляхом комунікації з фахівцями Держлісагентства.
– Ми зробили все можливе, щоб приватизація лісів не відбулася. Є закон України про державно-приватне партнерство, закон про концесію, де чітко визначено, що державні лісогосподарські підприємства не є суб’єктами. Крім того, у Лісовому кодексі стаття 16 прописує, що ми не є ні суб’єктами, ні об’єктами державно-приватного партнерства, і не можемо передаватися в концесію. Коли хтось говорить про подібні речі, звісно, важко сказати, які переслідуються мотиви, але факти зовсім інші, – зазначає начальник Управління стратегії та економічного розвитку Держлісагентства Ігор Лицур.
Серед інших критичних зауважень траплялася теза, що у деяких областях накази про ліквідацію лісгоспів скасовуються і вводяться нові дедлайни для реформи, зокрема,1 квітня чи 1 березня.
– Частина наказів була видана про те, що підприємства припинять свою діяльність до 31 грудня 2021 року, а частина – 31 січня 2022 року. Ми підписали понад 50 наказів про продовження терміну дії наказу щодо припинення підприємств, це зроблено свідомо, і це не саботаж, або ж чиясь перемога, чи поразка. Є звичайний процес, приміром, підприємство закінчує діяльність 31 грудня, працівник працює тут до 29 січня, звільнити його не можна, за три дні до закінчення контракту його звільняють, але звіт про звільнення, документи про оплату у Пенсійний фонд зможемо зробити у січні, а не грудні. Тому це було зроблено для того, щоб підприємства змогли спокійно підготувати всі необхідні документи, звіти тощо. Є технічні питання, які треба просто закрити. Є низка областей, де через реформу податкової просто нема податкового інспектора, який міг би прийти на підприємство саме у січні. Знаємо, що лікарняні листи закриваються через два місяці. Якщо працівникові не виплатили лікарняного, то довідки не може дати Пенсійний фонд. І такі речі вирішуються індивідуально по кожному підприємству. Станом на сьогодні точку неповернення пройдено, – додає Ігор Лицур.
Держлісагентство отримало 59 передавальних актів, тобто ці підприємства вже закриті (із запланованих 127). За словами Ігоря Лицура, 9 лісгоспів повністю завершили процес ліквідації. Невдовзі буде підписано ще 15 передавальних актів. Як наголошує Ігор Миколайович, можна вже говорити про реформу, що відбулася. За його словами, ще починаючи з осені лунало багато думок, що от-от реформа припиниться, спіткнеться об чергові перепони, адже виникають питання з лісорубними квитками, то з документами на землю, хтось нарікає, що новоутворені підприємства не можуть зайти з рубками у лісовий фонд ліквідованих підприємств, бо не мають права користування цими земельними ділянками.
– Насправді ці проблеми вже давно обговорені й мають своє вирішення, – зазначає начальник Управління лісового господарства та відтворення лісів Ігор Будзінський. – Наприкінці минулого року був юстований наказ Міндовкілля про затвердження порядку ведення лісовпорядкування. Це перший в історії незалежної України документ, що визначає порядок ведення лісовпорядкування саме для нашої країни. В ньому було передбачено цілий розділ щодо реформування лісогосподарських підприємств, яким чином реформовані підприємства діють при приєднанні, реорганізації. В цьому розділі було визначено: якщо підприємство при реорганізації у повному складі приєднується до іншого підприємства, то підприємство-правонаступник може використовувати матеріали лісовпорядкування того підприємства, яке припиняє діяльність. Щодо використання розрахункових лісосік було визначено: у разі припинення підприємства, котре в повному складі приєднується до іншого, підприємство-правонаступник використовує розрахункову лісосіку того підприємства, чия діяльність припинилася, у межах фонду рубок головного користування, визначеного для того підприємства. Тобто не треба робити додаткові дії чи заходи щодо затвердження чогось нового. Все передбачено юстованим документом.
Ігор Будзінський нагадав, що питання щодо земельних ділянок детально розглядалися на онлайн-нарадах із фахівцями Держгеокадастру та Мін’юсту, до них долучалися представники обласних управлінь лісового та мисливського господарства. Під час цих обговорень розглядалися різні варіанти приєднання підприємств, проблемні питання і їхні варіанти вирішення.
– Ключовий посил цих нарад – і Мін’юст, і Держгеокадастр підтвердили правочинність застосування 104 статті Цивільного кодексу України стосовно правонаступництва. У разі, якщо підприємство припиняється і приєднується до іншого, то підприємство-правонаступник використовує земельні ділянки. Якщо ці земельні ділянки мали правовстановлюючі документи, то правонаступник звертається до державного реєстратора та переоформлює їх на себе. Якщо ці документи не були сформовані, то варто користуватися прикінцевими положеннями Лісового кодексу, в яких ідеться, що підприємство користується матеріалами лісовпорядкування. Відповідно, ними користується і правонаступник.
Інна ЛИХОВИД,
Газета “Природа і суспільство”
1 коментар
Isachenko
Може ДАЛРУ доста підводити директорів лісгоспів під кримінал? п.5 Прикінцевих положень чітко зазначає: користуватися матеріалами лісовпорядкування можуть тільки ті лісгоспи, які отримали земельні ділянки лісогосподарського призначення на правах користування до 25 жовтня 2001 року, тобто до дати, поки не вступив в силу Земельний кодекс України. Вже двічі змінювалося законодавство. Спочатку право постійного користування підтверджував державний акт на землю, сьогодні – винятково державна реєстрація права землекористування в держреєстрі речових прав. На цьому постійно наголошує перший заступник голови Держеокадастру Анатолій Мірошниченко. Укрупнений держлісгосп не може використовувати жодний лісовоз від приєднаного підприємства, поки не переоформить на себе всі документи на машину. А тут взагалі йдеться про землю і ст. 211 ЗКУ, яка наголошує про кримінальну відповідальність за використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів.
Comments are closed.