31/01/2022
9Очень полезный фильм, киностудии Лесов Панствовых «Лес» о необычном месте — Лесном генофонде в Костшице или как его бы назвали в Украине “Национальном банке семян”. Это место, где собраны самые ценные виды семян деревьев, чтобы они сохранились для следующих поколений и помогали в настоящем во времена неурожая. Еще до Первой мировой войны было установлено, что часть деревьев имеет лучшие качественные и приростные характеристики. Это послужило основой для возникновения новой области знаний — лесной генетики. Лучшие (плюсовые) насаждения были отобраны и защищены от рубки для тогоЮ чтобы использовать их как источник семенного материала.
Посмотрите, сколько лет наблюдений за природой вылилось в создание сокровищницы, которой полбские коллеги пользуются сегодня и будут пользоваться в будущем!!!
9 коментарів
popkov
для silva. Дорогой silva. Вы не хотите увидеть и признать базовый принцип, которым руководствуюсь я и наверное все кто рядом. Мы сами лесники и с огромным уважением относимся к людям этой профессии. Наш враг и объект для критики – это СИСТЕМА, которая не дает тем, кто в неё попал, проявить свои лучшие качества и реализовать свой потенциал. Более того она навязывает свои ценности и правила игры. Очень долгое время я говорил об этом только в узком кругу друзей и руководства отрасли… Но это время прошло… Теперь я имею право объяснить свою позицию всем и обязательно найду для этого силы и время. Пожалуйста критикуйте возражайте: я не претендую на истину в последней инстанции…
Из лесников я недолюбливаю только предателей… и то отношусь к ним снисходительно и абсолютно не жалею сил в них вложенных…Тем более, таковых в моей жизни можно на пальцах одной руки пересчитать… Прямо сейчас попробовал это сделать загибая пальцы… Один палец остался… Причем средний…
Что касается имиджа… Мама ещё в детстве внушила мне, что унизить человека может только он сам. Это я отношу и к себе и к всем остальным, включая лесников. Сейчас, специально для Вас размещу свою статья 20 летней давности на эту тему. Буду рад если Вы напишите о том, как воспринимаете высказанные в ней мысли сегодня… На Ваш взгляд, Что изменилось, в что осталось актуальным?
И последнее… Вы недооцениваете важность того что пишите и говорите, -в лесу, на ректорате, в аудитории или в комментариях на сайте. Где – не важно… Думаю тем самым Вы спасаете отрасль… Бог не трогал Содом и Гомору пока там был хоть один человек исповедующий его заповеди… Улавливаете аналогию?
Спасибо за то, что появились на сайте. Это подарок для меня и нужно для всех. Может вслед за Вами появятся и другие, кто тоже изверился… Сейчас для этого самое время. Помните фразу из фильма “Доживем до понедельника”: “Счастье это когда тебя понимают”…
Очень жду заметок из Вашего стола… и очень хочу, чтобы написав отличную книгу об учителях, Вы написали ещё две: о соратниках (современниках) и учениках… Обещаю, мы издадим…
popkov
для silva. Вы меня стали плохо понимать. Мой вопрос “что творится у нас?, это вопрос не о коррупции, а об устойчивости и справедливости СИСТЕМЫ, в том числе и о тех качествах, которые она востребует в людях и тех возможностях, которые она им предоставляет. На мой взгляд специалисты нынешнего поколения , которые реально добились чего-то хорошего без протекции и подхалимства, становятся всё более малочисленны, не востребованы и существуют без особых перспектив… и то, только потому, что кому-то надо и лямку тянуть. Неужели Ваши ученики Вам об этом не рассказывают и Вы сами этого не видите?
Фразы, которые Вы использовали в комментарии я не только много раз слышал, но некоторые сам пустил в оборот, на протяжении многих лет публично выступая в защиту отрасли или помогая это делать её руководителям… Это никому не помогло, возможно потому что фундамент отрасли склепали на скорую руку, – как собачью будку… В этой связи всё, что на нем возведено шатается… и дело тут совсем не в технологии выращивания посадок сосны и ширине междурядий в посадках дуба…
В стиле тиражирования сплошного позитива у нас работает вся пресс-служба Гослесагентсва. Там народа много и деньги платят. Извините, но это не наш стиль. Мы не создаем виртуальный имидж абстрактного лесовода, а пытаемся понять что происходит в реальности. Для этого нужна правда, причем и о Вышедубечанском и о Збурьевском…
На мой взгляд, отрасль тяжело больна. Её надо лечить, а не успокаивать сказками о том, что она самая лучшая… Сказки не лечат, лишь чуть-чуть обезболивают … Конечно Вам не надо со мной соглашаться… Я почти один, а Вы человек мудрый и прекрасно понимаете, что в 99,9 % случаев побеждают большие батальоны… А я ещё чуть поживу но так, как всегда жил, а потом пойду по тропинке до меня многими протоптанной:
Обопрусь на палочку,
Покорюсь судьбе,
Возле дома лавочку
Приищу себе…
А может и без лавочки обойдется: не моё это…
Вот отрасль обрадуется….
Сейчас публикации на сайте это срез, показывающий состояние и проблемы лесного сектора, а также его оценку представителями различных слоев общества. Мы их не придумываем и специально не отбираем… У нас нет цензуры, нет хозяев, мы рады всем тем кто делится своими мыслями и говорит то, что думает…
Что касается лесников, достойных уважения, то я о них писал…. Но Вы их знаете много больше чем я. Почему не пишете?
silva
Розумію, ще й як розумію … Я писав. Перестав, бо відчув, що результативність моєї критики, передусім, у тому, що пар випустив. З іншого боку є таке прислів я: “Якщо людині щодня казати, що він свиня – через місяць він захрюкає”. Мені шкода Лісівників, які працюють на галузь, бо коли навколо усе погано і у них руки можуть опуститися. А мені би цого не хотілося. Нам дійсно є що змінювати, удосконалювати аби повернути таку пошану до Лісівників, яка була до мого Батька. Тому я за різноманіття. Переконаний, що для покращення стану у галузі однаково актуальним є і “батіг”, і “пряник”. Важливо справедливо їх використовувати. Саме про це я писав… Пробач, якщо помиляюся… Але у цьому, що я кажу нічого особистого. А про справжніх лісівників розповідатиму і писатиму, як пишу про свої вчителів, і не тільки з нагоди їх ювілеїв.
popkov
Дорогой silva… Говоря о самовосхвалении я думал совсем не о Вашем комментарии, а о проявлениях следующего рода:
https://www.openforest.org.ua/194282/
Не знаю как Вас, а меня они раздражают, возможно потому, что я знаю как сформирован каждый показатель и помню, что точно также преподносили информацию при Викторе Сивце… В промежутке между 2013 и 2021 тоже постоянно хвастались и врали, но всё-таки держались скромнее. Многоопытная свита навязывает ЮБ этот стиль, а он с удовольствием его осваивает и тиражирует. Мы все помним, чем это закончилось…
Вам огромное спасибо за рассказ… Вообще судьба граждан иностранных государств и бывших республик СССР, выпускников УСХА, – это отдельное тема.
Что касается Ричарда Дзялука, то кроме безусловно интересных факторов его биографии, хотелось бы понять почему у польского выпускника УСХА получилось создать устойчивое и эффективное управление в Польше, а у многим его украинским друзьям по альма-матер в Украине это сделать не удалось. Впрочем, там в Польше, стабильно имея рентабельность лесного хозяйства на уровне 20% и финансируя за счет лесных средств Национальные парки, создание планов лесного хозяйства для частных лесов и многое другое, лесники скромно помалкивают, а мы увеличив рентабельность с 1 до 4% трубим об этом на весь мир…
Все мы когда-то кроссы взводом бегали и знаем, что отсчет идет по последнему… А что творится у нас?
silva
Що твориться у нас, у лісовій галузі? Відповім просто. Те, що і має творитися у “казані” з киплячим варивом, одним з компонентів якого є Ліс і Люди, які в ньому працюють. Я переконаний, що попри те що ми сьогодні маємо (“”а маємо те, що маємо”), серед працюючих у Лісі багато прекрасних фахівців, порядних людей і відданих справі фахівців. Не сумніваюся, їх набагато більше, ніж поганих! Мало того, я не виключаю, що в країні можна знайти галузі, у яких частка корупціонерів і “редисок” не менша, ніж у Лісі, а може і більша … Хоча би тому, що ми в одному “казані”, температуру якого визначаємо не ми, як і порядок “варіння”… Сторінки відкритого лісу, коли йдеться про Лісівників, головним чином, висвітлюють факти, які не додають іміджу ні галузі, ні надзвичайно важливій місії Лісівника у сьогоденні… Ні, я не проти обсудження фактів, що підривають засади професії Лісівника, значення якої у сучасних умовах зростає щохвилини… Але є ж і інші Лісівники, і інші справи… Чому не присвятити окремі сторінки тим Лісівникам, і тим їх справам, які додають нам поваги! Тільки не для піару… А як приклад для інших. Зроблю зачин, а заодно прошу відгукнутися з місць, де працюють ці фахівці. Почну з своїх дипломників: батька Сергія Доника та його сина Дмитра, які працюють у ДП “Свеське ЛГ”. Батько, ще навчаючись на заочній формі, задовго до того як почали говорити про доцільність природного поновлення, розпочав ефективно використовувати його для лісовідновлення соснових лісостанів Сумщини. Не для піару, а для Лісу! Пізніше, на поміч Батьку прийшов син, а їх досвід послугував прикладом для інших: “Побачили. Можна, якщо захочеш!” І пішло далі… Ще один приклад. Лісничий одного з лісництв ДП “Ізяслівське ЛГ”, Мартинів Ігор, розпочав науково обґрунтовано (на ділянках з високим лісівничим потенціалом) створювати культури сосни посівом насіння, наближаючи процес штучного відтворення сосняків до їх природного генезису … Впевнений, що сосняки Родини Доніків на Сумщині та династії Мартинових на Хмельниччині не будуть всихати під час майбутніх хвиль деградації штучних насаджень сосни… Перелік можна і треба продовжити. Я сподіваюся, що такі приклади успішного досвіду додадуть наснаги Лісівникам у своїй роботі дотримуватися пріоритетів Лісу… У той же час розумію, що такі люди не звикли вихвалятися своїми успіхами і досягненнями, та й зайняті вони роботою більше за інших … Але поруч них є колеги, які можуть і повинні про це розповісти… Гадаю, що на сторінках сайту рубрика “Наш досвід” була би доречною. Впевнений, що лісівникам на місцях є чим поділитися… Переконаний, що такі оповіді про реальні успішні приклади реалізації набутих знань і власного досвіду не тільки не будуть зайвими на сторінках “Відкритого лісу”, а і допоможуть обміну думками і здобутками. Можливо я помиляюся?
silva
Михайло Юрійович! Не думаю, що пропущено слово, бо це кометар до матеріалу про лісівників Польщі… У коментарі на 6 рядках тричі згадужться країна, лісівникам яких честь і хвала…
Щодо “оголтелого самовосхваления” то його у коментарі нема! Упаси Господь! Є цікавий історичний факт про випускника факультету Річарда Дзялука, якого я особисто відшукав, готуючись до Ювілею факультету, завдяки якому мені, іншим лісівникам і студентам наш сусід Польща та її лісове г-во стали ще ближчими, який по суті у свій час добився прийняття рішення у Брюселі про будівництво насіннєво-розсадницького комплексу для вирощування сіянців із закритою кореневою системою в Україні 20 років тому за кошти Євросоюзу через лісівників Польщі, та ще багато чого. Наприклад, що практику він проходив на Закарпатті у Свалявському лісокомбінаті, де не тільки опановув фахові премудрості, а і знайшов свою половинку на все життя… Правда, боюсь, що і це може бути розцінено як “оголтелое самовосхваление”. Переконаний, що на сайті повинно мати міце розмаїття матеріалів про Ліс і Людей лісу, аби кожний міг знайти своє…
Firman_ua
Яка там селекція, коли поважний академік у Верховній Раді відстоює необхідність проведення санітарних рубок в генетичних резерватах, а Боярська ЛДС (під час програми масового заліснення) вихваляється не заготілею і реалізацією елітного насіння, а цехом по розробці туш диких тварин. Знову ж в Києвській області завод по вирощуванню посадкового матеріалу планують в Тетереві, а насінневу станцію із клоновими плантаціями приєднують до Клавдієво. В цілому ж в Україні дуже складна ситуація з поросльовими насадженнями дуба, вільхи, берези і навіть осики. Ці насадження мають мінімум третю ато і сьому генерацію, в результаті продукують на 70% дрова і основна проблема дуже погано відновлюються вегетативно, заростають в кращому випадку вербовими кущами в гіршому кленом ясенелистим. Такі насадження особливо потребують реконструкції насінневим посадковим матеріалом з відселекціонованими певними властивостями, які б поліпшили їх якість і стійкість, але це не про Україну.
popkov
В первом предложении слово пропущено: правильно “Честь і хвала колегам-лісівникам Польщі”! Нам остается только вспоминать о том, что до 80-х лесное хозяйство Украины считалось одним из лучших, а вплоть до приобретения страной независимости – очень хорошим. Сейчас Украину с Европой нельзя сравнивать: мы в другой лиге. Правда в одном никто с нами не сравнится: такого оголтелого самовосхваления я не видел у лесников ни одной страны. Немцы и шведы рядом с нашими в этом компоненте лесоуправления просто забитые “Золушки”…
“Учитель воспитай ученика, чтоб было у кого потом учиться”.. Это относится ко многим окончившим советские лесные ВУЗы: и к Ричарду Дзялук и к Фолькеру Зассе… В Украине большинство талантливых молодых лесников, кому повезло учиться в ведущих лесных ВУЗах развитых стран, в большинстве своем оказались не востребованы… Почему?
В 70-х и 80-х годах селекция в Украине была мощным научным направлением. Пятницкого, Щепотьева, Молоткова, Старову, Патлая, Павленко, Бадалова – лесные министры знали лично. Где их научное наследие. Кто последний из лесных ученых страны был востребован коллегией, кроме директоров, которые всегда больше администраторы, чем ученые? Я уже не помню? А Вы?
Пользуясь случаем пару вопросов на злобу дня:
Кто в СИСТЕМЕ занимался или занимается селекцией лесных пород на засухоустойчивость?
Есть ли в отрасли биотехнология, масштабы которой выходят за пределы подоконника?
Какой процент заготавливаемых семян собирается с плюсовых насаждений и деревьев и семенных плантаций? Есть ли такая статистика по видам и областям?
Кто -нибудь в Украине занимается селекцией таких пород как береза и и ольха?
silva
Честь і хвала колегам-лісівникам! Водночас, не можна не проінформувати шановне товариство, що одним з ініціаторів і засновників сучасного лісового насінництва Польщі є випускник лісогосподарського факультету УСГА (нині НУБіПУ) 1959 року, Генеральний директор (Міністр) лісів панствових Польщі упродовж 1983 – 1991 рр., а з 1991 р. директор Бюро лісового насінництва Польщі , яке підпорядковувалося безпосередньо Міністерству природи (екології), Річард Дзялук. Доречі, саме Бюро контролювало аби під час використання насіння посівного призначення враховувалися не тільки селекційна категорія насіння та лісонасіннєве районування, а і едатоп ділянки зростання материнського насадження…
Comments are closed.