04/10/2013
0Василий Иванович не договаривает. Обвинять лесников, прежде всего науку и киевских чиновников, есть в чем.
Проблема усыхания ельников была очевидна ещё в середине 90-х. Однако, адекватной реакции Власти не последовало (хотя наука предупреждала) и минимум 15 лет было утрачено. Это много, даже для "медленного" лесного хозяйства, особенно в условиях, когда процессы ослабения и усыхания лесов нарастают.. Лесоводов -практиков, конечно, обвинять не в чем. В нашей системе, в отличии от европейской, они не "хозяева леса", а статисты-исполнители и это тоже вина науки и чиновников, которые в независимой Украине, имея возможность начать с чистого листа, ограничились переводом и правкой советских законов и нормативов, написанных для другой страны и другой экономико-социальной ситемы. В целом, при оценке системы ведения лесного хозяйства Буковины, Василий Иванович прав,- она действительно лучшая в Карпатах (прежде всего потому, что здесь самая высокая доля постепенных рубок в общем объеме главного пользования и проведение их хорошо отработано. Думаю, ситуация была бы ещё лучше, если бы наука в правила рубок глупые ограничения не вставляла). Но заслуга в этом тех, кто сохранил традиции постепенных рубок времен лесокомбинатов, которые унаследовали их с ещё более давних времен. Вряд ли можно утверждать то, что уровень ведения хозяйства на Буковине улучшился по сравнению с уровенем достигнутым в 80-х годах прошлого столетия.
Кстати, буковинские лесоводы никогда не хвастают тем, что посадили больше, чем срубили… Как Вы думаете почему? М.П.
Починаючи з 2010 року лісів Буковини торкнулася проблема всихання похідних ялинників. Про причини цього негативного явища та способи боротьби з ним розповідає доктор біологічних наук, професор, академік Лісівничої академії наук України, заслужений лісівник України Василь Парпан.
– Василю Івановичу, розкажіть, яка ситуація склалася із сухостійними ялинниками в Карпатському регіоні та зокрема на Буковині?
– У Карпатах помічено всихання 21% ялинників. Найбільше всихають смереки на Івано-Франківщині – 42,1 тис. га, а також на Закарпатті – 33,1 тис. га. На Чернівеччині ж зафіксовано найменший показник всихання смерічників у Карпатському регіоні.
Боротися із цим явищем можна тільки шляхом проведення санітарно-оздоровчих заходів. Саме вони дають змогу мінімізувати цю біду, інших ефективних способів просто немає. Також необхідно замінювати прості за будовою деревостани на мішані. Такий комплекс дій мав би допомогти ліквідувати цю проблему.
– Яка ж причина всихання смерек? Чи можна вважати, що виною цьому є господарська діяльність у лісах?
– Справа в тому, що всихання смерічників у першу чергу спричинено глобальними змінами клімату, які складно спрогнозувати. Головним барометром таких змін є температура і кількість опадів, яка випадає в літній період. Загалом процес всихання зумовлений цілим комплексом еколого-біологічних чинників. Це і патогенні гриби та комахи, забруднення повітря, фізіологічний і генетичний аспекти, розташування ялинників на крутих схилах, південних експозиціях, також це додаткове випаровування вологи, щебенисті ґрунти та інші фактори. А звинувачувати лісівників у всиханні ялинників – просто смішно. Вони були б винними хіба, якщо змогли б сонце в інший бік повернути. Проте саме на них покладено ліквідацію наслідків зміни клімату в лісах.
Мушу відзначити, що особливо масштабне всихання ялинників спостерігається у природно-заповідному фонді. Адже там ростуть старі ліси і законом не передбачено проведення у них господарських заходів.
– З цього випливає, що відводити 30% лісів Чернівецької області під природно-заповідний фонд – це лише зашкодити їм?
Абсолютно не потрібно цього робити! У нас і так дуже велика площа природно-заповідного фонду – 16% лісів Українських Карпат! Природно-заповідний фонд – це не що інше, як глибоке резервування відновного ресурсу лісів, адже у національних парках та на заповідних об’єктах не практикують передові технології ведення лісового господарства.
– Тобто, для збереження наших лісів, достатньо просто раціонально вести лісове господарство…
– Так. До речі, саме на Буковині – найвищий рівень ведення лісового господарства в Карпатському регіоні. Індикатором цього є рубка і відновлення лісу. А у Чернівецькій області 72% лісу відновлюється природнім шляхом. Такого показника взагалі немає ніде в Україні.
Штучною посадкою буковинці відновлюють хіба що дубові ліси, а в букових, ялицевих і навіть смерекових іде природне поновлення. Це – головний критерій, за яким оцінюю господарювання в буковинських лісах. На Чернівеччину, зокрема в Берегомет, повинні з’їжджатися люди і дивитися, як треба правильно заготовляти і відновлювати ліс!
