15/01/2022
0
Про мелодії та надії «музичного» дерева.
Важко уявити зустріч Нового року без музики. Як і будь-яке інше свято. Співаємо, танцюємо під веселу музику у виконанні веселих музикантів. На яких лише інструментах не грають, які за чарівністю звуки не видають у руках віртуозних майстрів гуслі та сопілки, кобзи та цимбали… Багато музичних інструментів дійшло до нас із незапам’ятних часів. Починали виготовляти їх далекі предки ще з кісток і каменю, пізніше – з дерева, яке згодом стало чи не найулюбленішим матеріалом. Кожен народ може похвалитися своїми унікальними етнічними інструментами, не виняток тут і наша країна – українці створили цілу низку інструментів, що посіли гідні місця у всесвітній музичній спадщині. Згадаймо хоча б кобзу, бандуру, ліру, дримбу, трембіту…
Різні матеріали лежать в їхній основі, але найтрадиційніші, найпоширеніші – дерев’яні. Не випадково донині найшановнішим є дерево – «матеріал, за словами фахівців, який має резонансну властивість і добре зберігає акустичні властивості протягом тривалого часу». Для виготовлення інструментів його заготовляють у холодну, зимову пору року – тоді фактично зупиняється процес росту, завдяки чому з’являється можливість одержати потрібну деревину без тріщин. Відтак, для збереження акустичних якостей і стабільної структури вона тривалий час витримується. Ще один технологічний нюанс – для створення деки (резонуюча поверхня струнних і струнно-щипкових музичних інструментів) особливо уважно вибирають так звану резонансну деревину. Тобто стовбур дерева не повинен мати вад – тріщин, гнилі, сучків і бути з однаково широкими річними кільцями. Велике значення має й те, як дерево було просушено – процес може тривати від десяти і більше років залежно від породи, товщини деревини, температури.
Які деревні породи нашої країни найчастіше використовуються при виготовленні музичних інструментів? Їх чимало – горіх, береза, бук, граб… Мене ж під час відрядження в глибинку Карпат зацікавила ялина (по-місцевому смерека). Заінтригував головний лісничий Брустурянського лісгоспу Михайло Бігун – розповіддю про природно-заповідний фонд, надто про Гладинський заказник, де на кам’янистих осипищах присутня унікальна форма її, а саме резонансна (див. «Пряму мову»). Яка історія вікового бору, як охороняють природний масив цінної аборигенної ялини, чи перспективна резонансна форма її для Карпат, чи є молоді насадження за участю «музичного» дерева?
…Турбатське лісництво – найвіддаленіше в лісгоспі і Тячівському районі. Відоме далеко за межами Закарпаття – 1967 р. його прославив лісоруб Іван Чуса, котрий у канадському Монреалі здобув перемогу на світовій першості у звалюванні лісу, за що був удостоєний високого звання Героя Соціалістичної Праці. На честь уславленого лісоруба на подвір’ї Турбатського лісництва встановили пам’ятну стелу. У 2022-му виповнюється 20 років як біля керма дружного колективу стоїть племінник світового чемпіона Дмитро Чуса – за цей час вивів лісництво в число кращих у Срібній Землі, а садибу перетворив на справжню оазу. Про виробничі, будівничі, екопросвітницькі напрацювання під керівництвом невтомного, з творчою жилкою лісничого вже розповідали наші лісові видання, сьогодні ж мова про те, як бережуть природну спадщину, дбають про збагачення біорозмаїття краю.
Їдемо уздовж річки Турбат на схід від села Лопухово, де зведено офіс ЛМГ, до самісінького серця Карпат – Свидовецького масиву. Саме на північно-західних схилах його розташований Гладинський ботанічний заказник загальнодержавного значення. Нас зустрічають стрункі смереки, перед якими хочеться зняти шапку – така сила й краса дерев.
– Заказник створений 1974 р., має площу 130 га, – розповідає пан Дмитро. – Це рідкісне для Українських Карпат місце, де буквально на скелях зростає ялина, а також частково і ялиця резонансна, які охороняються законом і нашим лісовим господарством. Середній вік дерев 120–150 років, окремі екземпляри сягнули навіть 400-річної межі. Ще за Австро-Угорщини тут спеціально заготовляли деревину, яка використовувалась у виготовленні верхньої деки акустичних інструментів. Вона жовтувато-біла на колір, дуже м’яка й легка, а водночас і досить пружна, щільність її не постійна від місця до місця. Як кажуть спеціалісти, в ялини надзвичайно широкий частотний діапазон, через свою м’якість деревини її доводиться покривати дуже твердим лаком, аби захистити від вм’ятин і пошкоджень. Але то вже технологічні деталі…
Ось який вічнозелений шедевр прописався в горах. Ботанічний заказник, крім наукового, природоохоронного та пізнавального значення має й суто прикладну, виробничу цінність – слугує надійною лісонасіннєвою базою. З кращих дерев, у тому числі 10-ти плюсових, що їх виявили й паспортизували спільно з науковцями та членами спеціальної комісії обласного управління, – лісова охорона, робітники заготовляють шишки і переробляють на шишкосушарці. Насіння після апробації на лісонасіннєвій станції або закладають на зберігання в скляних бутлях, або ж висівають у розсадниках.
Лісництво чи не найбільше в лісгоспі, тому й розсадники має найбільші – площею 0,6 і 0,2 га. Вони розбиті в затишних місцях урочищ Соколів і Ясинник, зусібіч оточених горами. Вражає висока культура виробництва, доглянутість тендітних рослинок, яким належить у майбутньому прийти на зміну зеленим патріархам. Старший майстер лісу Михайло Фабрицій, котрий разом із лісничим знайомили мене з лісовими яслами, розповів, що організували спеціальну бригаду лісокультурниць, їй у сезон допомагають сумлінні навчені працівники з місцевих горян. Люди матеріально зацікавлені, роботи виконують вчасно, на належному рівні, тому сіянці, зазвичай, отримують високоякісні, приживлюваність культур становить не менше 90%.
Щороку левову частку розсадників відводять під ялину європейську саме резонансної форми. Вважають її надзвичайно перспективною для Карпат, тому вводять і як основну породу, а супутніми – бук, явір, ялицю, модрину (залежно від умов місцезростання). Вже мають понад 300 га культур, де головною є ялина резонансна. Прекрасні насадження продемонстрував Юрій Золотар – майстер лісу, котрого ви бачите на знімку в молодому лісі. Садять ялину, здебільшого, трирічними сіянцями, дещицю – дворічними. Агротехніка така ж, як і при вирощуванні інших хвойних.
Важливий момент – у лісництві перевагу надають створенню змішаних лісів, стійких до природних катаклізмів. Садять за схемою – 5–6 одиниць хвойних і 4–5 одиниць листяних порід (з урахуванням типів умов місцезростання).
Насамкінець про те, що особливо кинулося у вічі в Турбатському лісництві. Тут, та й, загалом, у лісгоспі, порівняно з низкою інших гірських, не спостерігається масового всихання ялинників. «Санітарний стан деревостанів належний, бо вчасно реагуємо і вибираємо уражені хворобами й шкідниками, не даємо можливості їм поширюватися», – наголосив лісничий Дмитро Чуса. Не видно й голих лисин на схилах, про які розпинаються крикливі диванні вболівальники за долю Карпат. Карпати живі, Карпати зелені, про що свідчить ще один знімок, зроблений на тому місці, де 2007 р. пройшов сильний вітровал. Дерева ламало, як сірники. Довелося лісівникам проводити суцільне рубання – з ним оперативно справилися і посадили натомість новий змішаний ліс. У якому серед низки порід чудово себе почуває, веде свою мелодію, яку, віримо, ніщо не обірве, не зупинить, особливе «музичне» дерево – ялина резонансна.
ПРЯМА МОВА
Михайло БІГУН, головний лісничий Брустурянського ЛМГ:
– Питання розвитку природно-заповідної справи та екомережі – серед пріоритетів нашого державного підприємства, одного з найбільших, найзеленіших на Закарпатті. На сьогодні значна частина давніх лісів носить статус пралісів, які сформувалися в режимі повної недоторканості з боку людини. Вони надійно охороняються лісовою службою, в них заборонено заготівлю деревини.
Загалом, площа ПЗФ підприємства становить 2800 га або 7% від усієї. Це ліси захисні, рекреаційно-оздоровчі, природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення. Зупинюся на деяких найцікавіших об’єктах. На території Кедринського лісництва це, передусім, заказник загальнодержавного значення «Кедринський» площею 166 га – унікальний осередок сосни кедрової європейської з домішкою модрини польської. Також тут розташовані два заказники місцевого значення: в «Аршичній» зосереджено природні угруповання трав’янистих рослин з перевагою арніки гірської рідкісного виду, занесеного до Червоної книги України; а лісовий «Явірник» цінний пралісом явора з домішкою ясена та в’яза гірського. Є на території лісництва ще й унікальна місцина – парк Масарика з його раритетними насадженнями модрини польської. За переказами, молодняк екзотичного дерева власноруч заклав перший президент Чехословаччини, філософ і політичний діяч Томаш Гарріг Масарик під час своєї подорожі Карпатами.
Турбатське лісництво славиться своїм заказником загальнодержавного значення «Гладинський» – це єдине місце зростання ялини та ялиці резонансної на кам’янистих глибах. Далеко ж за межами Плайського лісництва відомий заказник «Ґорґани і Тавпіширка» – про острівний незайманий кедровий ліс його віком 180–300 років з вираженим альпійським поясом свого часу ґрунтовно розповідав «Лісовий і мисливський журнал». Не менш цікаві та цінні в цьому лісництві заповідні об’єкти місцевого значення – «Бертяник», де зростає сосна гірська на розсипах полонини Берть, та «Сосна гірська жереп» – тут зарості сосни гірської бачимо на кам’янистих схилах крутизною до 40 градусів.
Не може не радувати, що дедалі ширшою популярністю серед населення та гостей краю користуються еколого-просвітницькі стежки, прокладені працівниками нашого лісомисливського господарства в кожному із заказників та просто в лісових угіддях.
Микола ПУГОВИЦЯ,
фото автора,Закарпатська область,
Газета “Природа і суспільство”2021
