Професіонали роз’яснюють, як все насправді.
У публічному просторі Литви – ЗМІ, соцмережах, почастішали дебати щодо необхідності захисту природи, зокрема, лісів. Між тим, широкому загалу нерідко надається неточна інформація, що призводить до викривлення дійсного стану справ у литовських лісах і сприяє утворенню різних міфів. Пропонуємо ознайомитися з найпоширенішими із них та фактами від експертів і лісівників, які їх спростовують. Цілком можливо, що подібні домисли існують і в українському суспільстві…
Міф 1Лісів щороку стає все менше
По факту, площа лісів у Литві збільшується з кожним роком. Як свідчать дані Міністерства навколишнього середовища Литви, за останні 70 років лісовий покрив країни лише збільшився. Сьогодні приріст обсягів деревини досить значний і становить близько 20 млн кубометрів на рік. Загальні запаси деревини в даний час перевищують 550 млн кубометрів, тоді як у 1950 році вони становили 125 млн кубометрів. У порівнянні з 1934 роком, коли лісовий покрив Литви становив всього 16%, площа лісів збільшилася більше, ніж удвічі і сьогодні становить 33,7%. Щорічно в державних лісах засаджується близько 600 га нових лісів і майже 9000 га відновлюється. При щорічному прирості деревини в 20 млн кубометрів вирубується близько 11 млн кубометрів, тобто, понад 40% приросту залишається для майбутніх поколінь. Інший красномовний показник – замість одного зрубаного дерева лісівники садять чотири.
Міф 2Ліс вирубують без дотримання правил
Насправді, як й інші галузі економіки, лісове господарство Литви функціонує на підставі відповідних норм законодавства. Так, відновлення, захист і використання лісів регулюються Законом про ліси, прийнятим ще в 1994 році. Його завдання – створення правових передумов для управління лісами всіх форм власності відповідно до принципів стійкого і збалансованого лісового господарства, забезпечення раціонального використання лісових ресурсів і постачання промисловості країни сировиною. Також закон направлений на збереження біорізноманіття, продуктивності лісів, здатності виконувати екологічні, економічні та соціальні функції зараз і в майбутньому, не завдаючи шкоди іншим екосистемам.
Закон регулює організацію лісогосподарської діяльності та виконання всіх робіт із відновлення, використання та управління лісовими землями відповідно до проєктів управління лісовим господарством. Таким чином, щоб провести ту чи іншу вирубку лісу, лісгоспу необхідно підготувати внутрішній план управління лісами, який повинен бути узгоджений з відповідними органами і затверджений Державною лісовою службою.
Норми вирубки в державних лісах затверджуються науково-технічною радою з управління лісами. Щороку для вирубки затвердженої норми видається відповідний наказ Міністра навколишнього середовища. Дозвіл на рубки видає Державна лісова служба, яка також перевіряє, чи були вони проведені відповідно до виданого дозволу. Таким чином це складний процес, який контролюється низкою відповідальних органів і структур.
Крім того, з 2004 року державні ліси Литви також отримали сертифікат FSC. Стандарт FSC – це набір добровільних експлуатаційних вимог, який визначає 10 основних принципів, що охоплюють широкий спектр: від планування, регулювання та проведення економічної діяльності до моніторингу.
Це свого роду національна угода між учасниками лісового сектору про принципи сучасного лісокористування з метою забезпечення сталого лісового господарства в лісах, тобто соціально відповідальної, екологічно чистої та рентабельної діяльності в лісах.
Міф 3Лісам краще без людей
Існує помилкова думка, що втручання людини в розвиток лісу лише шкодить. Але і наука, і практика лісокористування свідчать: щоб ліс ріс здоровим і продуктивним, необхідна допомога людини. За лісом потрібно доглядати, тоді він буде рости в хорошому стані і зберігати своє біорізноманіття. Турбота лісівників допомагає захистити дерева від комах-шкідників і хвороботворних мікроорганізмів, пошкоджень від тварин і пожеж. Поки дерево росте, лісівники доглядають за ним усі роки. Нерозчищений і невідновлений ліс не зникне, але він буде повністю відрізнятися від того, що планувалося при його посадці.
Рубки догляду мають вирішальне значення для подальшого зростання лісу та його загального стану. Це можуть бути рубки освітлення, прочищення, проріджування, прохідні рубки.
Санітарні рубки проводяться для видалення дерев, пошкоджених шкідниками і хворобами, вітром, снігом чи пожежами. Основне призначення таких рубок – формування видового складу майбутнього насадження, підвищення його здоров’я, продуктивності та створення оптимальних умов для формування екосистем.
Міф 4Вирубаний ліс не відновлюється
Згідно з Законом про ліси, на вирубках ліс повинен бути відновлений не пізніше, ніж упродовж трьох років після їх виникнення. Такий процес допомагає підтримувати стабільний лісовий покрив Литви. Проєкти залісення і лісовідновлення затверджуються для кожної лісової ділянки, яка запланована до повторної посадки. Вони включають детальний план заходів, в якому описується, які види дерев або чагарників будуть посаджені, скільки саджанців буде потрібно для залісення і якої довжини будуть дерева, які запобіжні заходи будуть потрібні тощо. Лісівники прагнуть відновити і сформувати вирубані ділянки, щоб вони були не гіршими, ніж до вирубки.
Міф 5Лісові пожежі є неминучим стихійним лихом
Безумовно, відсутність опадів і спекотна погода, викликана антропогенною зміною клімату, сприяє лісовим пожежам. За даними досліджень, сезон лісових пожеж у світі в період з 1978 по 2015 роки, збільшився майже на 19%. При цьому, більше 90% лісових пожеж були викликані необережною поведінкою людини. Вигорання трави в 2020 році було найчастішою причиною весняних лісових пожеж, які нерідко перекидаються на житлові та господарські будівлі. В палаючих лісах гинуть не лише дерева, тварини і птахи, але й ґрунтові мікроорганізми.
З метою захисту природи пожежна служба Литви щороку готується до пожежного сезону. Для виявлення осередків займання використовується наземна автоматична система моніторингу лісових пожеж та безпілотні літальні апарати, спостережні вишки, чергові мобільні бригади на всюдиходах, оснащені сучасними засобами зв’язку.
Також проводиться протипожежна профілактика. З цією метою в лісах оновлюються мінералізовані смуги, прокладаються пожежні траси, використовуються водозабори, проводяться просвітницькі заходи серед місцевого населення.
Насправді, міфів про ліс набагато більше, і щоб якнайшвидше розвіяти їх, лісівники пропонують приділяти цьому питанню більше уваги на загальнодержавному рівні. Це допоможе населенню країни мати більше правдивої інформації про ліс та не займати псевдоекологічну позицію, яка нічого не має спільного зі справжнім збереженням лісу та лісових екосистем. Варто пам’ятати: щоб уникнути помилкових суджень, чуток чи усіляких забобонів, пов’язаних із лісом, необхідно мати справу з професіоналами, які можуть із перших уст надати достовірну інформацію про ліси, їх рубку, розвиток та відновлення.
Олександр ВИНОГРАДСЬКИЙ,
Газета “Природа і суспільство”2021