На чисту воду

Проблема незаконной застройки берегов водоемов затрагивает интересы всех жителей Украины. В репортаже программы Подробности она рассматривается на примере Киевского водохранилища в районе леса Лютеж. Здесь находится Киевская лесная опытная станция с сотрудниками которой (прежде всего с Николаем Савущиком) мы сотрудничаем и дружим долгие годы. Раньше, возвращаясь из леса, мы всегда заезжали на берег водохранилища, чтобы искупаться, перекусить, просто посидеть на берегу и поговорить…Теперь эти удовольствие для нас и многих других увы, недоступны…К воде не подъехать, – кругом заборы…

Вода стає розкішшю. Відпочити біля річки, зокрема, під Києвом, – вже проблема. Доступ до узбережжя масово перекривають ті, хто хоче мати одноосібний вихід до води. Річка – за парканом. На чиєму боці закон – розслідування Олександра Акименка.

Ольга Начата, мешканка с. Лютіж: "Вот это все продано. Мы уже сюда выйти не можем".

Село Лютіж. 20 кілометрів від Києва. Вихід до води стає майже розкішшю ось через ці будинки на березі.

Закон забороняє починати будівництво ближче, ніж за сто метрів від води. Але власники цих будинків всупереч нормам обгороджують річкові береги.

Це – чи не єдиний вихід до Дніпра у Лютіжі під Києвом. Люди виявилися відрізаними від води приватним підприємцем, що торгує землею.

Селянам лишається спускатися до води ось такими схилами.

Ольга Начата, мешканка с.Лютіж: "Аж до самих Козаровичей ви не підійдете ніде до моря. Там, дальше, за Туровчою, повністю загорожений ліс, повністю все загорожено. От дома построєні, ви ж бачите, от подивіться туда. Сто метрів єсть от моря, як ви думаєте? Тут, по-моєму, в 10 метрах от моря стоїть дом.

Як приходим на пляж – начинається скандал. І начинається: "Чо ви пришли, ето моя територія, ви нє імєєтє права". Він поставив охорону, взяв пістолет охоронець. Ми прийшли на пляж, і він почав розмахувать".

А це приїхала голова сільради Лютіжа.

Жінка просить не знімати дорогу машину. Мовляв – вона чоловікова. Голова села розповідає про те, як через суд повертає берег.

Тамара Савинок, голова Лютізької сільської ради: "То єсть, раніше отут була земля, був прохід до моря. А потім його виділили взяли. На даний момент зараз ведеться, у суді слухається справа. Ми хочемо забрать його для села".

До розмови приєднується чоловік…

– А тут, кто вас не пускает?

– Воно не повинно бути загорожено. Воно не повинно бути загорожено.

– А что, пляж должен не загороженный быть?

…Який і є тим самим власником пляжу.

– А ви тут живете?

– Ну, це господар.

– Тобто, це ваше?

– Что значит – наше? У нас есть державний акт владения землей. Ми людям разрешаем, и купаются, и отдыхают тут, и все делают.

Він планує побудувати на березі яхт-клуб.

– Тобто, ви хочете її викупити?

– Да, хотим по закону выкупить. И здесь сделать нормальный там яхт-клуб.

Голова Лютізької сільради відповідальним за забудову берегів називає головного архітектора району.

– На будівництво дається погодження в архітектурі.

"Агенти Впливу" прийшли до головного архітектора Вишгородського району.

– Добрий день, я перепрошую, а можна поспілкуватися з Андрієм Миколайовичем?

– И тут нашли?

– Да.

Він направив нас до сільради.

Андрій Пономарьов, головний архітектор Вишгородського району: "У разі виділення земельної ділянки рішення приймає сесія сільської ради. У разі будівництва на цій земельній ділянці – рішення приймає виконком сільської ради".

Чиновник знає схему, за якою незаконні будівлі стають законними:

– Ні для кого не секрет, що є такий спосіб легалізації самочинно збудованих об’єктів, як через судові рішення.

– Тобто, через незаконні…

– Я такого не казав.

Олена Данчина, депутат Лютізької сільради: "Одной из самых главных причин, почему я пошла в депутаты, была, конечно, борьба за пляж, за выход к воде".

Ця жінка – голова земельної комісії і депутат сільради Лютіжа. Рахує, скільки коштує пляж.

– Там речь идет о двух с половиной гектарах. Вот я сейчас вам посчитаю. Что-то много получается.

– Много? А сколько?

– Я не буду это называть вслух. Посчитайте сами.

Ринкова ціна цього берега – 7 мільйонів доларів.

За таку ж суму у Києві збираються відремонтувати теплові і газові мережі по всьому місту.

Олена Данчина, депутат Лютізької сільради: "В теплое время года, когда особенно выходные дни, регулярно приезжают джипы смотреть это место".

"Агенти впливу" вирішили з’ясувати масштаби незаконної забудови берегів Дніпра.

Хто власник цього маєтку під Києвом? Будівельники не хочуть відповідати.

– Єсть фірма, взнавайте, пожалуйста, хазяїн є, блін, хазяїн є. Узнавайте хазяїнів.

– А який телефон фірми, як звати хазяїна?

– Я не знаю.

Власники вже зведених будинків тікають від "Агентів впливу".

На рибалку вийти – теж проблема.

– Полностью заборы вдоль Днепра. Уже нету Днепра, уже все. Для внуков даже не останется абсолютно ничего.

Олексій Уралов, начальник управління комплексного використання водних ресурсів України Держводгоспу України: "Нажаль, більша частина цієї території забудована напівлегально".

Цей чоловік знає все про річки і озера в Україні. Каже: тим, хто загородив берег і порушив закон, загрожує мізерний штраф.

– Від 3 до 8 неоподаткованих мінімумів громадян. А це, ви знаєте, 134 гривні максимум.

Вирішити проблему може рішення суду.

– Я так гадаю, що судове рішення буде таке, щоб припинити діяльність цих об’єктів на цій території.

– Тобто знести?

– Тобто знести!

Ольга Начата, мешканка с.Лютіж: "Мы специально поставили флаг. Мы в Украине живем. Мы имеем право выйти куда-то, что-то иметь. Ну, наше право есть, записано в конституции".

На прибережних будинках стоять такі ж прапори.