Кабмін дозволив штрафувати українців за збирання грибів та ягід у лісі.

Кабінет Міністрів затвердив розмір штрафів за заподіяну шкоду природно-заповідному фонду.

Відповідну ухвалу було прийнято на засіданні Кабміну 23 грудня, передають Українські Новини.

Відповідно до пояснювальної записки, постановою передбачається затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд.

Зокрема, за незаконне рубання або пошкодження дерев у степовій зоні штраф становить від 257 гривень до 18,3 тис. гривень залежно від діаметра дерева в корі біля шийки кореня (в інших зонах штраф становить від 227 гривень до 16,8 тис. гривень).

За кожне пошкоджене до ступеня неприпинення зростання дерево в степовій зоні штраф становитиме від 75 гривень до 5,3 тис. гривень залежно від діаметра, в інших зонах – від 61 гривні до 4,6 тис. гривень.

Також за кожен незаконно знищений кущ штраф становитиме від 227 до 683 гривень.

За знищення рослинності, вік якої не перевищує 5 років, штраф становитиме від 182,3 тис. до 227,8 тис. гривень (степова зона) за гектар, за знищення рослинності віком від 6 до 10 років – від 227,8 тис. грн до 273,4 тис. грн.

За пошкодження рослинності в віці до 5 років (включно) штраф становитиме від 91,1 тис. до 113,9 тис. гривень (степова зона) за гектар, у віці від 6 до 10 років – від 113,9 тис. до 136,7 тис. грн.

Крім цього, штраф за пошкодження лугового газону складе 198 гривень за кв. м, звичайного газону – 259 гривень за кв. м, партерного газону – 320 гривень за кв. м.

Також встановлено штраф за пошкодження клумб: кущі півонії, жоржини – 168 гривень, інші квіти – 91 гривня за одну рослину.

За самовільну заготівлю сіна встановлено штраф від 11,4 тис. гривень до 50,1 тис. гривень за гектар, самовільний випас худоби – від 251 до 754 гривень за одну голову (залежно від виду тварин).

За пошкодження водоростей штраф становитиме від 75 до 415 гривень із розрахунку за кілограм маси залежно від виду, за пошкодження лишайника, моху – 135 гривень за 1 дециметр субстрату, папороті – від 30 гривень до 135 гривень.

За випалювання сухої водно-болотної рослинності встановлено штраф до 7,6 тис. гривень за гектар.

Крім того, за один зрізаний без ліцензії гриб встановлено штраф у 75 гривень.

Також за збирання (заготівлю) дикорослих квітів потрібно буде заплатити 30 гривень (за одну квітку), ягід – 378 гривень (за 1 кілограм), інших плодів, у тому числі горіхів – 1 154 гривень.

Штрафи за полювання набагато серйозніші, наприклад, за полювання на оленя чи кабан штраф становитиме 30,3 тис. гривень.

За знищення жаб доведеться заплатити від 14 гривень до 130 гривень, залежно від виду.

За рибальство без ліцензії штраф становитиме від 83 гривень (сріблястий карась) до 12,5 тис. гривень за один екземпляр.

Міндовкілля: Збільшено штрафи за шкоду природно-заповідному фонду

Минулого тижня Уряд прийняв нову редакцію постанови «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд». Постановою встановлюється новий Порядок обчислення розміру шкоди, заподіяної природно-заповідному фонду. А саме, переглядаються такси, що діяли до цього з 2013 року.

При цьому, документом не встановлюється жодних нових обмежень або заборон щодо використання природних ресурсів, не вводиться нових режимів охорони територій та не визначається, які зони можна відвідувати, а які ні.

Тож у межах національних природних парків та біосферних заповідників і надалі можна збирати гриби та ягоди. Якщо звичайно, ви робите це для власних потреб, а не займаєтеся промислом (у такому випадку законодавством передбачено отримання відповідного дозволу, що також не є нововведенням).

Виняток, як і раніше, де забороняється збирати гриби, зривати рослини чи проводити будь-які інші дії, становлять території суворого заповідання. Вони визначені Проектами організації територій відповідних установ природно-заповідного фонду. Такі зони створюються спеціально для збереження червонокнижних тварин і рослин. Як і до цього, перебування сторонніх людей тут заборонено. Є відповідні таблички з попередженням. Та й служба охорони повідомляє відвідувачам про існуючі обмеження. Тож випадково помилитися і назбирати заборонене через незнання у таких зонах неможливо.

Ціленаправлена ж протиправна діяльність на такій території наразі дійсно може коштувати правопорушникам у 10 разів дорожче.

Також, Міндовкілля звертає увагу, що прийнята постанова стосується виключно територій та об’єктів природно-заповідного фонду: національних природних парків, природних заповідників, ботанічних садів, дендрологічних парків. Тобто тих територій, які створені для збереження біорізноманіття та охороняються як національне надбання. Такі об’єкти займають лише 6% території країни. Документ не поширюється на ліси, водні та інші об’єкти і природні ресурси, які не входять до території ПЗФ. У цих випадках діють інші окремі нормативно-правові акти.

Чому потрібно було збільшувати розміри штрафів?

По-перше, щоб провести індексацію діючих такс. Розміри шкоди, що діяли до цього, не переглядалися з 2013 року. За цей час індекс інфляції зріс на понад 300%. Тож логічно, що такси потрібно було переглядати.

По-друге, через суттєву різницю у розмірах штрафів, які діють за порушення законодавства, наприклад, у лісах чи на водних об’єктах. Ситуація, коли на території ПЗФ, браконьєрство каралося не так жорстоко, як на інших природних об’єктах, робило заповідні території більш привабливими для злоумисників. Для прикладу, лише за три квартали 2021 року у межах природно-заповідного фонду було зафіксовано порушень більше, ніж за увесь 2020 рік.

По-третє, для захисту заповідних територій та їх біорізноманіття. Застарілий механізм нарахування розміру шкоди не відповідав обсягу реальних збитків, які завдаються природі. Браконьєри чітко розуміли, що сплативши мізерний штраф, вони однаково отримають значно більший прибуток від незаконно виловленої риби чи, наприклад, від зрубленої деревини.

https://www.kmu.gov.ua/news/mindovkillya-zbilsheno-shtrafi-za-shkodu-prirodno-zapovidnomu-fondu