ЛІСИ ІЛЮЗІЙ,або навіщо ми самі себе дуримо?

     З 1 по 13 листопада 2021 року в шотландському місті Глазго проходила двадцять шоста  міжнародна кліматична конференція за участю більшості глав держав.  Проведення такої представницької конференції  викликано реальною загрозою для життя людства по причині глобального потепління та зміни клімату, втратою продуктивних земельних та лісових ресурсів, різким зростанням рівня викидів парникових газів.

     Зростання площ деградованих земель призводить до скорочення виробництва продовольства на фоні зростання чисельності населення Землі з відповідними наслідками. За інформацією ООН за майбутнє десятиліття на Землі необхідно відновити більше мільярда гектарів деградованих земель сільськогосподарського призначення – це площа рівнозначна площі Китаю.

     Значна увага на конференції була приділена збереженню і відновленню лісів.  Вирубка лісів обумовила 30% зростання рівня глобального потепління. Лідери більш як 120 країн, на які приходиться до 90% лісових світових ресурсів, в т.ч. і Україна, зобов’язалися до 2030 року відмовитися від проведення  суцільних вирубок лісів і відновити вирубані та знищені надзвичайними ситуаціями ліси.

       Учасники конференції домовились виконати комплекс заходів по боротьбі з глобальним потеплінням, щоб не допустити підвищення глобальної температури більш як на 1,5 градуса. 

      Для виконання цих заходів, близько 500 великих фінансових компаній світу добровільно погодились витратити 130 трильйонів доларів (біля 40% світових фінансових активів) на виконання завдань, викладених в Паризькій угоді по боротьбі з глобальним потеплінням. На конференції також обговорювалося питання про надання фінансової допомоги слаборозвинутим країнам не менше 100 мільярдів доларів щорічно для боротьби з глобальним потеплінням. Дане питання буде вирішуватись на наступній конференції, яка відбудеться в 2022 році в Єгипті.

       З метою зменшення викидів вуглецевих сполук, більше 40 країн світу, в т.ч. і сусідня Польща, добровільно відмовляються від використання вугілля для будь яких потреб.

      Як не дивно, але Україна не змогла на конференції  заявити про себе як активний учасник боротьби з глобальним потеплінням і не внесла ніяких конструктивних пропозицій.                  

      При всій повазі до працівників Міністерства екології та природних ресурсів – так звані наявні «спеціалісти» разом з іншими Міністерствами і відомствами, профільними науковцями не змогли підготувати до конференції належної  Програми по участі України в загальному світовому процесі  боротьби  з глобальним потеплінням  та змінами клімату. І є великі сумніви в тому, що така Програма буде підготовлена найближчим часом.

            Так сталося і з  «Державною стратегією управління лісами…», яку розробляло Міністерство.  Ялозилися з нею, ялозилися, а в кінцевому результаті «Державна стратегія…» не  була затверджена і введена в дію, незважаючи на те, що даний нормативний документ вкрай необхідний для лісового господарства країни. А реальний термін його підготовки професійною робочою командою з 5 осіб – це робочий тиждень.

По цій причині Україна фактично опинилася на узбіччі шляху, по якому рухається світова спільнота в боротьбі з глобальним потеплінням та змінами клімату. Буде дуже образливо, якщо і в наступній двадцять сьомій конференції в 2022 році Україна буде приймати участь в якості бідного гостя, з яким ніхто не рахується. Є надія, що цього не станеться, тому що Президент України і Уряд приймають досить ефективні міри по поліпшенню ситуації.

          Але чиновники Міністерства і Держлісагенства  з невідомих причин не розуміють загрозливої ситуації  і  не виконують вказівок Президента і Уряду належним чином. Цей висновок базується на наступному.

          Так, Указом Президента України  №228/2021 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів» від 07.06.2021 року та виконавчими документами на виконання цього Указу визначено, що за 3 роки в Україні необхідно висадити 1 мільярд дерев ( створити орієнтовно  200 тис. га нових лісів), а за 10 років створити 1 млн. га. нових лісів. При цьому, у вищевказаних документах вказано, що мова йде про  новостворені ліси, які створюються шляхом посадки лісокультур або ідентифікації повноцінних самосійних лісів  на землях державної або комунальної власності. Що тут незрозуміло? Указ Президента України необхідно виконувати, а не придумувати якісь причини для його інтерпретації та невиконання. Тим паче, що Указ Президента готували працівники Міністерства або Держлісагенства.

А що ж ми маємо насправді?

Станом на сьогоднішній день за 7 місяців чиновники Міністерства і Держлісагенства так і не спроміглися розробити конкретну виважену Програму виконання Указу Президента України з лісогосподарськими, технічними і економічними викладками та термінами фактичного виконання Указу, а проводять нікому не потрібні піар-акції, які тільки дискредитують Указ Президента і відволікають увагу суспільства та прикривають безпомічність та безпорадність апарату Міністерства і Держлісагенства. Про яке виконання Указу Президента можна говорити, якщо чиновниками не виконані елементарні організаційні заходи – не визначені площі, які будуть заліснюватися (1 млн.га),  не визначений породний склад лісів з врахуванням глобального потепління і зміни клімату та не визначені джерела фінансування цього вагомого економічного заходу, не розроблена загальнодержавна система достовірної звітності по створенню нових лісів. Відповідно, Програма не оприлюднена в ЗМІ і не доведена до виконавців. В ЗМІ з’являється  інформація про те, що працює робоча група по підготовці такого документу – але чи буде ця робота завершена і коли поки що невідомо. І чи не завершиться ця робота результатом, яким закінчилась робота з «Державною стратегією…».?

      Необхідно зазначити  головне – працівники лісового господарства з розумінням сприйняли і щиро підтримують  Указ Президента України та розуміють необхідність створення нових лісів на площі 1 млн.га. Потрібна тільки дієва  структура для організації  виконання цього завдання та відповідна Програма (Стратегія, Концепція,,,)..

А поки що чиновниками створюється видимість бурної діяльності по створенню лісів і виконанню Указу Президента. Але в результаті ми дуримо самі себе і створюємо  поки що на папері ліси наших ілюзій. Так на 2022 рік за наявною інформацією Держлісагенством заплановано висадити 300 млн. дерев, тобто залісити  суцільні вирубки та частину згарищ минулих років. А де ліси на нових площах?

Незважаючи на це, суспільство сподівається,  що вказані чиновники до наступної міжнародної екологічної конференції зуміють підготувати Програму участі України в боротьбі з глобальним потеплінням і зміною клімату, що дозволить Україні зайняти достойне місце серед інших країн світу  у цьому важливому заході. Це  дасть можливість Україні отримати не тільки моральні дивіденди, але і матеріальну підтримку від світової громадськості для виконання Програми. А це можливо і мільярд доларів безповоротної допомоги, в тому числі і якась доля на створення нових лісів. От така ціна питання.

А якщо чиновники не зможуть  підготувати  належну Програму– то навіщо тратити на їх утримання  кошти платників податків?

Дана стаття написана автором як громадянином України виключно з доброзичливими  намірами і відображає як його особисте бачення наявної ситуації, так і групи лісівників.

З повагою до читачів

Михайло Іванович, інженер лісового господарства.