Хоча громади і не відгукнулися 

Виклики та перемоги кіровоградців.

Кіровоградська область – особливий край, який географічно є кордоном між Лісостепом та Степом. Тут зростає й північний дуб, й південна гостя – сосна кримська. Але й клімат стає з року в рік куди спекотнішим. А ще знайти вільну ділянку землі під нові деревця в аграрному краї заважко. Всі ці нюанси доводилося враховувати місцевим лісівникам під час масштабної лісокультурної кампанії, зокрема, «мільярдної» програми.

– Впродовж цьогорічної осінньої кампанії з лісовідновлення і масштабного залісення території області в рамках програми Президента України, лісівники нашої області посадили понад 830 тисяч дерев. Це – 117 гектарів нового лісу. Найбільше посадили Голованівський, Долинський, Оникіївський лісгоспи. Результат досить позитивний, враховуючи декілька чинників, – розповідає перший заступник начальника – головний лісничий Кіровоградського ОУЛМГ Олег Середюк. – Перший – це природно-географічні умови нашої області, що наче розділена навпіл між Лісостепом та Степом із посушливим кліматом. І хоча наша область досить велика за площею, наші угіддя займають лише 130 тисяч гектарів. З них – 113 тисяч га – це вкрита лісом площа. А решта території – незімкнуті лісові культури, лісові розсадники, галявини, яри, балки, кам’янисті розсипи, прибережні смуги, незначна кількість сільгосп­угідь (300 га).

Я ще хочу зазначити, що масштабне залісення для нас – зовсім не новинка і не виклик. Бо коли діяла державна програма «Ліси України» до 2015 року,наші підприємства створювали від 1300 до 2000 га нових лісів (лісорозведення), це, дійсно, була титанічна робота, заліснювали яри, балки, землі непридатні для використання в сільському господарстві, на жаль, зараз ці часи вже минули.

З 2016 року держава перестала фінансувати заходи з лісорозведення, тому з 2016 по 2025 роки у нашій області була прийнята програма обласного рівня «Ліси Кіровоградщини», яка ставить за мету створення нових лісів в області, а також фінансування цих робіт за кошти обласного бюджету в межах 2,0–2,5 млн грн щорічно. Сьогодні обсяги лісорозведення становлять у межах 160–200 га. Основними причинами різкого зменшення обсягів лісорозведення є: по-перше, недостатнє державне фінансування; по-друге, «вільної» землі у нашій аграрній області фактично не залишилось; а із того лісокультурного фонду близько 2 тис. га, що є в наявності лісгоспів, значна частина, з точки зору екологів, не повинна заліснюватися.

– Олеже Олексійовичу, але ж лісівники впорались із цими викликами?

– Звісно, ми як працювали, так і працюємо. Наприклад, Долинський лісгосп у 2021 році створив нових лісів на площі 81 га. Інші лісгоспи, як наприклад, Компаніївський, попрацювали на 30 гектарах. Не густо, але й не пусто.

– Чи виділяли вам землю територіальні громади? Якщо так – то скільки і де найбільше?

– Із цим питанням у нас дуже болюче. Фактично жоден наш лісгосп у 2021 році не отримав ані гектара землі під народження лісів. Жодна з 49 громад області не відгукнулась, за винятком двох. Ми розраховуємо на 500 гектарів землі від Онуфріївської територіальної громади. Ця земля розташована в угіддях підприємства, яке буде приєднуватись, тому процедуру отримання землі розпочне укрупнене підприємство з наступного року. Знову звернемося до територіальної громади – чи не передумали із цими землями? Але це знову ж таки території, які, з точки зору екологів, не повинні заліснюватись. Тож виходить, дійсно, замкнуте коло.

– Які породи дерев найбільше садили та садять на Кіровоградщині?

– Основна порода – це, звісно, дуб черешчатий. Його посадили 85%. Частково – сосна звичайна та сосна кримська. Створення лісових насаджень здійснюється в усіх чотирьох районах області. Садимо ясен, у ярах, балках – досі акацію. Займаємось й гледичією. Хоча знову ж таки, екологи рекомендують нам відходити від порід-інтродуцентів. Зараз критично налаштовані навіть проти акації. Хоча акація – ґрунтопокращуюча та медоносна порода, а в нашій області дуже активно займаються бджільництвом. Тож знову виходить замкнуте коло. Але поки що працюємо.

У наступному році будемо практикувати посадку сіянців із закритою кореневою системою. До речі, вже ведеться робота щодо відкриття у нашій області першого лісового селекційно-насіннєвого центру, який буде розташований в Чорноліському лісгоспі. Тож маємо надію, що сіянці із ЗКС куди менш вибагливі та неуразливі до вибриків клімату, що у нашому регіоні теж поступово стає з кожним роком спекотним. Особливо ці зміни стались за останні 10–15 років, і це не лише підвищення температури повітря та зменшення кількості опадів. Навіть у сусідніх із нами районах Дніпропетровщини та Миколаївщини є прояви пилових бур…

– І наче за ланцюжком ці несприятливі явища б’ють по лісових угіддях…

– А це тягне за собою й всихання лісів, й збільшення комах-шкідників. Особливо страждає ясен. Біда дуже яскраво виражена в об’єктах природно-заповідного фонду, де нам категорично заборонено проводити будь-які лісогосподарські заходи. А результат може бути вкрай поганим. Лише у Чорноліському заказнику 2/3 ясена уражені. І якщо там не навести порядок, за кілька років там може бути реально мертвий ліс, як у Чорнобильській зоні відчуження. Загальна площа пошкоджених насаджень шкідниками та хворобами лісу по області становить 38,1 тис. га. Основними заходами боротьби є розвішування шпаківень на площі 4 тис. га та здійснення заходів із поліпшення санітарного стану лісів.

– Аби не завершувати нашу розмову на негативній ноті, розкажіть, будь ласка, про ваші успіхи у співпраці з населенням щодо залісення території області та громад.

– З іншого боку – є й позитив, є й вихід. Наша регіональна програма «Ліси Кіровоградщини» працює до 2025 року. Тож разом із органами влади, керівництвом області, районів, міських, сільських, селищних територіальних громад шукатимемо шляхи подальшого залісення нашого краю. До речі, починаючи з 2016 на реалізацію всіх лісокультурних заходів із обласного фонду ОНПС Долинському, Компаніївському, Онуфріївському лісгоспам виділяються кошти в сумі два мільйони гривень. Дуже вдячні обласній адміністрації, обласній раді, депутатському корпусу за постійну підтримку. Це неабияк тішить. Отже, громадськість області зацікавлена у тому, аби в нас постійно збільшувалася площа нових лісів.

Населення нашого регіону досить активно бере участь у спільних акціях. Загалом, протягом цієї осені ми провели вже понад 15 таких заходів, в яких взяли участь понад 1200 учасників.

Зі свого боку долучилися до посадки дерев у населених пунктах й громади області, які посадили понад п’ять тисяч дерев, навчальні заклади та інші організації посадили близько 4 тис. шт.

Підготував

Володимир РОМАНЕНКО,

Газета “Природа і суспільство”