Мета – змінити екологічну свідомість

За осінню кампанію у рамках програми Президента «Зелена країна» посаджено майже 58 млн дерев.

Зазначаємо «майже», бо цифри змінюються щодня. В обідню пору 2 грудня на сайті «Зелена країна» (на якому можна стежити за перебігом однойменної програми Президента в онлайн-режимі) значилося, що посаджено 57 млн 761 тис. 157 дерев, це 5,7% від запланованого мільярда. Оскільки погодні умови у деяких областях ще сприятливі, тут продовжують саджати дерева. Відповідно – цифри будуть зростати, хоч і несуттєво. Загалом, осінню посадку дерев у Державному агентстві лісових ресурсів та Міністерстві захисту довкілля і природних ресурсів вважають успішною. Днями про підсумки першого етапу програми «Зелена країна» детально розповіли Голова Державного агентства лісових ресурсів Юрій Болоховець та перший заступник Міністра захисту довкілля Богдан Боруховський.

«Не просто посадити дерева – а змінити екологічну свідомість»

Нагадаємо, Указ Президента про старт проєкту «Зелена країна» був підписаний 7 червня під час Все­українського форуму «Україна 30. Екологія». Завдання проєкту озвучені вже неодноразово – посадити за три роки мільярд дерев, а до 2030 року створити один мільйон гектарів нових лісів. Звісно, така ідея одразу обросла скептичними зауваженнями та критикою, котра лишилася і досі, і на яку вкотре відповідали у коментарях ЗМІ Богдан Боруховський та Юрій Болоховець.

– Усі розуміють та усвідомлюють, що настав час змін, які допоможуть розвивати лісове господарство в екологічній та економічній площині, – зазначав заступник Міністра. – Мільярд дерев – це трирічна акція, на якій не закінчується, а починається історія нових лісів. Також ми говоримо про один мільйон гектарів лісів до 2030 року, у чому важлива підтримка й українців, і народних обранців. Ця акція має на меті донести важливість збереження лісів та їхнє примноження. Нині осінню посадку ми перевиконали на 40%. Було посаджено 57 млн деревних рослин (планувалося – 40 млн). Далі будемо готуватися до весняної кампанії, яка буде в рази масштабнішою зі ще більшим залученням громадян. До речі, під час осінньої посадки були цікаві дні, коли до акції за допомогою інших громадських організацій було долучено мільйон українців по всьому світу. Це надихає і показує, що згадана справа має масштабний характер.

Серед лідерів осінньої посадки дерев – Житомирщина. Тут посаджено понад 14 млн нових дерев. На Волині – понад 5 млн, на Київщині – 4,5 млн. Ці регіони вважають ресурсними та потужними. Хоча, за словами Юрія Болоховця, не відстають від них південно-східні області. Так, на Луганщині посаджено 3,5 млн дерев, а у Запорізькій області – понад 4 млн, хоча це найменш лісиста область.

Голова Держлісагентства нагадав, що, зазвичай, ліс садять навесні та восени, весна вважається більш сприятливою і в цю пору садять традиційно більше, ніж в осінню. Так, цього року під час весняної кампанії було посаджено близько 80 млн дерев. Та не варто приплюсовувати ці цифри до проєкту «Зелена країна», адже Указ Президента з’явився значно пізніше.

– Приємно, що зі старту до цього задуму приєдналося багато наших партнерів, зокрема, фонд «Озеленення країни», який долучав до цієї ініціативи громадян в усіх регіонах, – продовжив Юрій Болоховець. – Акція мала і благодійну мету, коли людина мала можливість підтримати онкохворих дітей, посадивши дерева та зробивши при цьому благодійний внесок (у такому разі безпосередньою посадкою займаються лісівники, нині для фонду «Таблеточки» зібрано майже 64 тисячі гривень). Це має стати національним трендом – не просто посадити дерева, а залучити до цього усіх нас. Людина, яка посадила хоча б одне дерево, має інше ставлення до лісу та довкілля. Тому головна мета – змінити нашу екологічну свідомість.

Насіння і кошти будуть

Зараз головне завдання Держліс­агентства – зібрати якісне насіння й висіяти його, аби отримати новий садивний матеріал. Лісові господарства вже зібрали вдвічі більше насіння, ніж зазвичай – 850 тонн. За словами Юрія Болоховця, основна частка нових лісів буде створюватися сіянцями із відкритою кореневою системою. Але вже зараз триває робота щодо створення сучасних центрів для вирощування сіянців із закритою кореневою системою. Перший такий центр відкрито влітку у Львові, його потужність – 3,5 млн сіянців за рік. У вересні закладено перший камінь у Донецьку, у місті Красний лиман. Як додав Юрій Віталійович, невдовзі планується відкриття першої черги цього центру. За наступний рік планується створити з нуля ще 9 таких заводів. Загальна їхня потужність – 50 млн сіянців у рік.

До речі, цікавилися журналісти у Голови агентства, що саме садять лісівники? Здебільшого, це лісові породи – дуб, сосна, ялина. Та оскільки даються взнаки наслідки кліматичних змін, на півдні, приміром, замість сосни звичайної садять сосну кримську, а замість ялини у Карпатах – ялицю та бук. Між тим, будь-хто може посадити у себе у дворі калину, позначити це на карті «Зелена країна» – і ви у національній статистиці.

– Ще нас часто запитують – чи встигнемо? Встигнемо, хоч це завдання і складне, – зазначав Голова відомства. – Головним драйвером та головним відповідальним за реалізацію президентського проєкту стало Держлісагентство, але ми розраховуємо і на підтримку цієї ініціативи від інших користувачів та громадян. Щодо коштів, то варто розуміти, що річні середні витрати на створення одного гектара лісів – 35 тис. грн, тобто на створення 1 млрд нових лісів потрібно 6 млрд грн за нинішніми розцінками. 4 млрд розраховуємо взяти із власних ресурсів, на 2 млрд розраховуємо з інших джерел – держави, фондів тощо. Цього року ми маємо безпрецедентні показники за всю історію лісового господарства. За 10 місяців цього року ми отримали прибутків на 6,5 млрд грн більше, ніж торік, на 2 млрд більше прийшло на місця податків. Звідки взялися кошти? В першу чергу, з детінізації ринку деревини. Вся продукція продається через електронні аукціони. Є багато ще сирих моментів, але зараз ламаються схеми, коли кошти осідали в кишенях корумпованих чиновників та людей діла.

Цінні природні території – у безпеці

Власне, тому й виникає спротив у переході ринку деревини в цифровий вимір. Як додав Богдан Боруховський, з 1 липня вся деревина продається через ліцензовані біржі. І це теж дало свої результати та позначилося на доходах лісового господарства. За його словами, раніше прямі договори на продаж деревини становили 7–8 млрд грн.

– Це означає, що є домовленість між директором лісгоспу та підприємцем, і це давало спотворену ціну та викривлену ситуацію на ринку, – зауважив він. – Ліс переходить у цифру, і саме цифрові інструменти дозволять нам розуміти, що відбувається у галузі, та усунити зловживання із рухом деревини.

Серед питань, що й зараз виникають як зауваження до реалізації програми «Зелена країна», – це ризики засадити лісом цінні степові та лукові ділянки. Юрій Болоховець запевняє, що такі території заліснюватися не будуть. Він наводить приклад Херсонщини, де під залісення знайшли 8 тис. га земель, та після ретельної перевірки з експертами на місцях до посадки дерев взяли лише 3600 га, тобто цінні екосистеми ніхто чіпати не буде. Для вирішення спірних питань у кожному регіоні працює робоча група.

Звісно, аби саджати новий ліс, треба шукати нові території та земельні ділянки. У Держлісагентстві ведуть перемовини з кожною ОТГ, аби такі землі знайти. Як пояснює Юрій Болоховець, громадам пропонують два варіанти співпраці: виділити та передати такі вільні землі під залісення, тільки тоді виникає питання сплати податку за лісові землі, або ж Держлісагентство створює на цих землях ліси, а громади далі господарюють на цих територіях, створюючи тут, приміром, власне лісове підприємство. Станом на сьогодні, Держлісагентство за підтримки громад знайшло 53 тис. га земель.

Як уже зазначалося, наступна весна має бути більш клопіткою для лісівників, ніж осінь, тож в агентстві розраховують посадити під час весняної кампанії понад 270 млн дерев. Разом із осінньою посадкою планується вийти на цифру у майже 334 млн нових дерев. План на 2023 та 2024 роки подібний – по понад 300 млн щороку.