Схеми на 140 мільярдів: як бізнес ухиляється від податків із зарплат

Зарплати в конвертах, виплата винагороди через дивіденди та працевлаштування ФОПів. Які схеми використовує бізнес для зменшення податкового навантаження?

На сайтах з пошуку роботи можна натрапити на цікавий феномен: роботодавці пропонують “офіційне працевлаштування”. Річ у тім, що легальне працевлаштування відповідно уже давно перетворилося на своєрідний привілей, доступний далеко не у кожній компанії.

При цьому українці й самі не поспішають платити податки.

За даними соціологічних досліджень, проведених наприкінці 2020 року, більше ніж половина громадян погодилися б отримувати частину зарплати у конверті, зменшуючи таким чином податкові відрахування. А 16,6% опитаних заявили, що вже так роблять. Повністю нелегально працює кожен п’ятий.

Якби у 2021 році всі працюючі українці офіційно оформили трудові відносини, то отримані додаткові надходження до бюджетів різних рівнів були б співставні з річними видатками на утримання Міністерства оборони – а це понад 130 млрд грн.

Які схеми використовують роботодавці, щоб ухилитися від податків і чому в Україні невигідно платити працівникам “білі” винагороди?

Проблема на 140 мільярдів

Наприкінці листопада Центр соціально-економічних досліджень “CASE Україна” спільно з Інститутом соціально-економічної трансформації презентували щорічне дослідження найбільш вагомих для державних фінансів схем з ухилення від сплати податків, яке стосувалося 2020 року.

У попередніх таких дослідженнях вже склалася певна “традиція”: першість по завданій шкоді бюджету посідали використання офшорних схем, а також контрабанда. Однак у цього разу лідери “антирейтингу” поступилися своїм місцем схемам з ухилення від сплати податків при виплаті зарплат.

Самі автори дослідження пояснюють це структурними змінами до законодавства, наприклад, запровадженням антиофшорних законів, та економічною кризою.

Ще одна причина, чому ухилення від податків із зарплат набуло таких масштабів саме у 2020 році – це реакція бізнесу на карантинні обмеження.

Щоб протриматися на плаву багатьом підприємцям, особливо у секторі послуг, доводилося переводити своїх працівників на неофіційне працевлаштування та виплачувати їм зарплати в конвертах.

Ймовірно, саме з цим пов’язане різке зростання готівки в обороті, яке минулого року зафіксували у Національному банку. Готівка не лише дозволяла фінансувати зарплати у тіньовому секторі економіки, але й живила обороти інших схем, зокрема податкових скруток чи контрабанди.

“Найбільші зловживання у 2020 році спостерігаються за схемою заробітні плати “у конвертах” – втрати бюджету оцінюються у 110-150 мільярдів гривень на рік. В той час як чотирирічний лідер – контрабанда та порушення митних правил – відійшов на друге місце (70-120 млрд грн – ЕП)”, – пояснюють дослідники.

При офіційному працевлаштуванні із заробітної плати працівників утримуються податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) – 18% та військовий збір – 1,5%. Крім цього, роботодавець зобов’язаний нарахувати на ставку працівника єдиний соціальний внесок (ЄСВ) у розмірі 22%.

Відтак, близько 130 млрд грн ухилення від сплати податків вдаряють не лише по державному бюджету, але й по місцевим (надходить частина ПДФО) та платоспроможності фондів соціального страхування, передусім, Пенсійного фонду.

Використання схем з ухилення від оподаткування зарплат надає роботодавцям очевидну вигоду – вони зменшують свої витрати на податки та ЄСВ. Однак у цих схем є своя “зворотна сторона”. Для їх функціонування потрібна готівка, за отримання якої бізнес сплачує “комісійні” конвертаційним центрам.

Найпоширеніші схеми

Безумовно, найпоширенішим способом ухилитися від сплати податків та зборів із зарплати є її виплата “у конверті”. Цю схему можна поділити на дві групи: виплата у конверті частини або усієї зарплати.

“Мінімалка” + “конверт”. Виплата частини зарплати неофіційно, як правило у готівковій формі, дозволяє роботодавцям економити на сплаті ЄСВ до соціальних фондів. За цією схемою працівники оформлюються офіційно, але за документами отримують “мінімалку” (6500 грн) або близьку до неї суму.

Оскільки такі працівники реєструються офіційно, то це дає можливість розрахувати скільки приблизно українців працевлаштовані на “мінімалку”. Такі розрахунки стали можливі завдяки аналізу розподілу громадян за розмірами їхніх офіційних доходів.

Розподіл показав певну аномалію: непропорційно велику кількість людей, які отримують “мінімалку”. У небюджетному секторі їхня кількість становить близько 1,75 мільйона осіб, хоча математичні моделювання показують, що реальна кількість таких людей має бути близько 500 тисяч. 

Тож можна припустити, що частину зарплати “у конверті” в Україні отримує близько 1,25 мільйона працівників.

Обсяги втрат бюджету від використання цієї схеми експерти оцінюють у 30 млрд грн на рік, включно з коштами, які недоотримує Пенсійний фонд та інші соціальні фонди.

“Переваги” цієї схеми для роботодавця – економія на сплаті ЄСВ, адже збір сплачується з мінімальної зарплати, а не усієї винагороди працівника. 

Основним “недоліком” є необхідність акумулювати значні обсяги готівки, особливо у великих колективах.

Для працівників використання цієї схеми також має певні “плюси”: на відміну від повністю нелегального працевлаштування, на них поширюються вимоги трудового законодавства та певні трудові гарантії. Хоча у старості вони не можуть розраховувати на пенсію, більшу за мінімальну (1934 грн).

“Повний конверт”. На відміну від часткової виплати зарплат готівкою, масштаби повністю тіньового працевлаштування майже неможливо оцінити. Такі трудові відносини перебувають поза будь-яким офіційним обліком та часто – поза банківською системою.

Якщо вірити соціологічним опитуванням, а також оцінкам Державної служби статистики, 100% зарплати у конверті в Україні отримує 3,2-3,5 мільйона осіб.

Якби кожен з них отримував середню по країні (у 2020 році) зарплату, то за рік державний та місцеві бюджети б отримали додаткові 80,18 млрд грн у вигляді сплати ПДФО, ще 6,68 млрд грн – військового збору, та 98 млрд грн – ЄСВ до соціальних фондів.

Експерти наводять менші розрахунки втрат держави від виплати в конвертах усієї суми зарплати – близько 100 млрд грн на рік. Однак і це доволі багато. 

Щоб виплачувати такі обсяги зарплат готівкою, цю готівку потрібно десь взяти. І це стає великою проблемою для роботодавців, а разом з цим – великими можливостями для реалізації інших схем, зокрема з ухилення від сплати ПДВ.

Попри це, повністю нелегальне працевлаштування популярне не лише тому, що дозволяє економити на податках, але й тому, що знімає з роботодавця відповідальність за нещасні випадки на виробництві. 

Тож не дивно, що найбільше цією схемою зловживають у професіях, де є високі ризики отримати виробничу травму, наприклад, на будівництві.

ФОП замість найму. Зловживання спрощеною системою оподаткування для приховування трудових відносин, мабуть, одна з найменш шкідливих для держави схем. Вона полягає у тому, що працівник оформлюється ФОПом (як правило – III групи), а його роботодавець нібито замовляє у нього послуги.

Для роботодавців “схема ФОПів” вигідна, бо вони повністю звільняються від необхідності сплачувати ЄСВ, а також обов’язку бути податковим агентом працівників. Усі ці турботи падають на плечі самих ФОПів.

Підрахувати, скільки точно ФОПів насправді є прихованими штатними працівниками дуже складно. Є думка, що у таких галузях, як ІТ чи креативні індустрії, переважно використовують ФОПів замість штатних працівників.

За розрахунками, якими з ЕП поділився колишній голова Державної податкової служби, з 1,5 мільйона ФОПів, які використовують спрощену систему оподаткування, лише 10% або 150 тисяч є дійсно малими підприємствами. Решта 90% спрощенців – “наймані працівники”.

Хто покриває “скрутки”, до чого готуватися ФОПам з 1 січня та що не так з податковою амністією. Інтерв’ю з головою Податкової

Попри це, втрати від застосування цієї схеми для бюджету не такі масштабні, як у випадку із зарплатами у конверті, адже ФОПи все ж сплачують податки. 

Зокрема, 5% від доходу до бюджетів (за місцем реєстрації), а також 22% від мінімальної зарплати (1430 грн) до Пенсійного фонду та інших фондів соцстрахування.

За розрахунками експертів, використання ФОП замість офіційного працевлаштування щороку обходиться державі у 10 млрд грн недоотриманих доходів.

Зарплата на одного для всіх. Одна із схем ухилення або мінімізації податкових відрахувань при виплаті зарплат, які ґрунтуються на виключеннях та лазівках у податковому законодавстві.

Лазівка тут у встановленому законом “максимальному” розмірі ЄСВ, який сплачується із зарплати. Якщо він перевищує 15 мінімальних зарплат (на 1 січня 2021 року – 90 тис грн, з 2022 року – 97,5 тис грн), ЄСВ буде розраховуватися не з фактичної суми винагороди, а максимум з 15 “мінімалок”.

Наприклад, якщо працівник у 2021 році щомісяця отримував умовно по 1 млн грн, то роботодавець платив 22% ЄСВ до соціальних фондів з 90 тис грн, тобто по 19,8 тис грн замість 220 тис грн.

Цю лазівку використовують деякі компанії, коли офіційно працевлаштовують лише одну або декількох людей, яким нараховують зарплати за офіційно непрацевлаштованих працівників. Такій людині можуть нараховувати, наприклад, 1 млн грн щомісяця. Після отримання грошей працівник виплачує з них зарплати іншим працівникам, які не працевлаштовані у компанії офіційно.

Використовувати цю схему тим вигідніше, чим більшу офіційну зарплату одному або кільком працівникам перераховуватиме роботодавець. 

Однак її використання не звільняє компанію від необхідності сплатити 19,5% ПДФО та військового збору з офіційно виплаченої винагороди. Недоліком є і клопоти з розподілу виплаченої офіційно оформленому працівнику зарплати між всіма неоформленими.

Інша схема, яка зустрічається серед деяких підприємців – виплата дивідендів замість зарплати. Для її застосування роботодавець фактично має зробити своїх працівників співвласниками одного з підприємств.

Така схема має низку нюансів. Наприклад, її можуть застосовувати лише товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), адже для них не встановлено обмежень щодо частоти виплати дивідендів, на відміну від акціонерних товариств, де для прийняття відповідного рішення необхідно щоразу скликати загальні збори.

Виплата дивідендів замість зарплати повністю звільняє роботодавця від обов’язку сплачувати ЄСВ за акціонерів-“працівників”, а ставка ПДФО з таких платежів становитиме лише 5%.

За інформацією ЕП, таку схему використовують власники однієї з мереж ритейлу.

Замість висновку 

Ключова проблема, через яку значна частина українців працюють неофіційно – відносно високе податкове навантаження на фонд оплати праці.

“Якщо порівнювати Україну саме із подібними країнами за рівнем розвитку, то у нас один з найвищих рівнів оподаткування праці”, – вважає координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман.

Високі податки на зарплати також означають, що підприємство може мотивувати свого працівника на меншу суму, ніж витрачає грошей на нього.

Наприклад, щоб працівник отримав 8 тис грн зарплати його роботодавцю потрібно витратити понад 12 тис грн, в які входять ще податки та збори, пов’язані з її виплатою.

Неофіційне працевлаштування коштує сотні мільярдів гривень на рік, які держава недоотримує у найбільш чутливих сферах – децентралізації та пенсійному забезпеченні. Тож не дивно, що уряд у різний спосіб намагається мінімізувати ці втрати.

Найбільш очевидний спосіб – підвищення мінімальної зарплати, з якої сплачують податки ті, хто отримує частину зарплати у конверті та ФОПи-“працівники”. Але позитивний ефект від її підвищення часто з’їдають державні видатки на зарплати у бюджетному секторі.

В уряді це розуміють, тож час від часу оголошують “хрестовий похід” проти схеми із використання ФОПів замість найму. 

Востаннє з подібною ініціативою влада виходила у лютому цього року. Законопроєкт уряду передбачав встановлення семи “ознак трудових відносин” і якщо відносини між ФОПом та компанією підпадали хоча б під три з них, то такого ФОПа мали найняти на роботу.

Підприємцям тут не місце: навіщо Кабмін оголосив війну ФОПам

Зрештою, від ухвалення документу влада відмовилася, передусім, під тиском ІТ-бізнесу та креативних індустрій. Для останніх підвищення податкового навантаження в умовах постійних карантинів могло стати фатальним ударом.

Крім методу “батога” влада інколи вдається до “пряника”, знижуючи податкове навантаження на працю. У грудні 2015 року Рада майже вдвічі знизила розмір ЄСВ, який роботодавці платять за працівників.

Ефект від зниження ЄСВ: чи збільшив бізнес зарплати?

Тоді таке зниження спровокувало стрімке падіння надходжень до державних фондів. Однак після цього роботодавці почали виплачувати працівникам вищі зарплати, що свідчить про часткову детінізацію трудових відносин.

Про ефективність зниження податків у боротьби з тіньовою економікою свідчить й економічна теорія. Зокрема, теорія, запропонована американським економістом Артуром Лаффером.

Якщо коротко: “крива Лаффера” показує взаємозв’язок між рівнем податкових ставок та доходами бюджету. Коли в країні діють високі ставки, то доходи бюджету низькі, через ухилення. При зниженні ставок доходи бюджету зростають, поки не досягають оптимального рівня.

Цю теорію активно застосовували у США за часів президента Рональда Рейгана. Тоді вдала податкова політика дозволила стимулювати промислове виробництво країни.

Схоже, що не проти випробувати цю теорію і в Україні. Щонайменше, подібні заяви влада Зеленського робила у 2019 році, коли пропонувалось об’єднати ЄСВ, ПДФО та військовий збір в один податок. 

За даними співрозмовників ЕП у парламенті, подібні ініціативи влада розробляються і зараз – відповідний законопроєкт невдовзі можуть внести на розгляд Ради. Та чи наважиться влада ухвалити його?

На 2023 рік в Україні заплановані одразу дві глобальні економічні реформи: запровадження другого рівня пенсійного забезпечення та запуск Фонду майбутніх поколінь.

Кожен з двох нових фондів потребуватиме значних видатків з бюджету у перший та у всі наступні роки роботи. Звідки держава братиме ці кошти, не зрозуміло навіть за нинішнього рівня податкового навантаження. Крім цього, зменшення податків може дуже не сподобатися міжнародним кредиторам, зокрема МВФ.

Тож, найімовірніше, від боротьби з неофіційною зайнятістю “пряником” в найближчій перспективі влада відмовиться. Якщо, звісно, там не придумають, як компенсувати падіння надходжень від податків та зборів на працю.