04/09/2013
0Вчора голова ОДА переклав роботу правоохоронних органів, які, як і він, і вся адміністрація, утримуються за кошти громадян, на плечі журналістів. він нам вказав, що робити, аби розкрити незаконну вирубку буковинських лісів. і так все файно описав – де засідки робити, як вантажівки ловити, що питати і т.п. Йому, певно, варто дати години в ЧНУ, аби він прочитав курс розслідування у сфері лісового господарства. Але…
1. Згідно зі ст. 25 Закону України Про місцеві адміністрації,
Місцева державна адміністрація:
1) забезпечує виконання Конституції та законів України,
рішень Конституційного Суду України, актів Президента України,
Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади;
2) забезпечує здійснення заходів щодо охорони громадської
безпеки, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;
А якщо влада не справляється з незаконною виробкою лісу, то за що вона отримує зарплатню???
2. Далеко ходити не треба. щовихідних орієнтовно о 10-11 (у будні менше) більше півсотні вагонів, завантажені по повній кругляком відправляються з залізничного вокзалу.
3. Ще в 2007 році розписала всі схеми, як можна красти ліс і як його нещадно крадуть на Буковині розписала і про ці схеми дуже файно знає Папієв і Ко. І ці схеми годують не одного мільйонера на Буковині.
Тому треба владі робити імітацію роботи/піклування про буковинські ліси. А ще краще – перекласти те все (і відповідальність) на плечі журналістів. Браво!
Ниже публикация на которую ссылается редакция газеты ЧАС. М.П.
ЛІСОВІ ЦИРУЛЬНИКИ
Кажуть, що дерева мають душу. Наші предки поклонялись деревам, лісовим духам. Вони дякували лісу за їжу, за притулок. А ліс за ту шану навзаєм віддячував міцними гіллястими деревами-велетнями, котрі ставали матеріалом для житлових будов. Дерева убезпечували від повеней, від зсувів, а хмиз рятував від холодів.
Нині, в світі безжального споживацтва й панування єдиного духу грошей і легкої наживи, коли душі людей купуються-продаються, годі й казати про дерева. Зник дух лісу – його давно вже вирубали, а коріння викорчували і продали задешево, як і дух українців. До всього, роблять це все самі ж українці.
Як крадуть буковинський ліс?
На вирубуванні лісу робляться мільйони. Европейці їх кладуть у бюджети своїх країн, українці ж – в окремі кишені та кишені своїх покровителів. Тому й найбагатшими буковинцями є ті, хто тією чи іншою мірою дотичний до справ лісових (особливо, що стосується контрабанди лісу).
Український народ, котрому за Конституцією належать безцінні природні багатства, стає, як завжди, зайвим. А як дориваються до лісів оті «ділки», то зупинитись не можуть – рубають все підряд. І винахідливості їхній, аби уникнути відповідальності та сплати податків та зборів, немає меж. Так, ліс крали, однак до таких масштабів, які спостерігаються після становлення незалежної України, справа не доходила, – тепер ліс безкарно крадуть, з усією «любов’ю» до Батьківщини.
Серед незаконних оборудок в лісовому господарстві на Буковині можна виділити наступні:
1) заниження кубомаси при відводах в рубку лісосік суцільних рубок суб’єктом господарювання (простіше кажучи, коли рубають 100 дерев, а за паперами – 10. Такі зловживання в 2006 році були зафіксовані в Путиль-ському та Хотинському держ-спецлісгоспах, а сума заподіяної державі шкоди становить понад 200 тис.грн.);
2) суцільна вирубка нібито сухих і повалених дерев внаслідок буревіїв та буреломів (тобто після дощів та вітрів лісники рапортують про те, що завалено купу дерев, а насправді – дерева цілі, здорові);
3) заниження кубатури лісодеревини в накладних при вивезенні з верхніх на нижні склади лісгоспів;
4) рубка здорових дерев під час псевдосанітарної вирубки (для проведення так званої санітарної рубки потрібен висновок лісопа-толога, який є при управлінні лісового господарства, а тому й висновки дає переважно позитивні);
5) виписування незаповнених лісорубних квитків без зазначення об’єму деревини, що підлягає суцільній чи санітарній рубці (в 2006 році подібне порушення зафік-соване в Путильському лісгоспі);
6) незаконне вивезення лісодеревини за межі області окремими ПП та іноземцями, звісно, без сплати відповідних податків та зборів.
І кожна оборудка завдає шкоди як економіці, так і екології краю.
Для приховування слідів злочинів – корчують дерева, аби природоохоронці та правоохоронці не змогли чітко визначити справжню кубомасу ділової деревини. А до приїзду перевіряючих все засипають листям і глиною (так чинили у Валя-Кузьмінському, Чорнівському, Великокучурівському лісництвах Чернівецького держлісгоспу, Хотинському лісництві Хотинського держлісгоспу).
– Подібний лісовий вандалізм зупинити можна – треба прийняти закон про заборону суцільних вирубок ялицево-букових лісів», – стверджує Василь Боднарюк, старший помічник прокурора Чернівецької області з питань нагляду за дотриманням природоохоронного законодавства. – У цілому, проблем у держлісгоспах достатньо – недосконалість системи обліку лісів; неефективна структура управління лісовим господарством; моральна та фізична зношеність техніки та технологій; відсутність обігових коштів; незадовільна реалізація природоохоронних заходів тощо. Під питанням також їхнє право бути головними користувачами буковинських лісів, адже держлісгоспи та держспецлісгоспи Чернівецької області не мають державних актів на землю. Загалом, з початку року органами прокуратури області порушено 23 кримінальні справи (16 з них – відносно працівників лісової охорони), до ад-мінвідповідальності притягнуто 237 посадових осіб. Державі відшкодовано понад 630 тис.грн. збитків».
І нове лісове законодавство (дійсне від 2007 року) надзвичайно лояльно ставиться до розкрадачів лісу – за незаконні рубки, за порушення правил відпуску деревини відмінені майнові стягнення. Розкрадачі лісу переважно відбуваються адмінвідповідальністю. Схоже, хороших покровителів мають працівники лісу в стінах законотворчої інституції.
А коріння?
Складно людям, котрі бачать безчинство й прагнуть зламати корупційні схеми, що нищать буковинські ліси. Реальних механізмів впливу на ділків немає, у них даху – аж до Києва – від наших керманичів та правоохоронних структур до центральних. Навіть прокуратура подекуди безсила, адже почасти матеріали по виявлених порушеннях до обласної прокуратури надходять із запізненням, або й взагалі не надходять.
А все починається з «голови»: кабмін своєю постановою визначає загальний лісосічний фонд краю (кубомаса, яку можна рубати), потім розпорядженням голови ОДА фонд розподіляється по держлісгоспах та спецлісгоспах. Окремо отримують ще й голови РДА, котрим для перерозподілу (на власний розсуд) виділяють 5-8% з лісового фонду. Вже для самої рубки управління лісового господарства виписує лісорубні квитки, а лісники та майстри роблять відведення. Парадоксально, але факт – держлісгоспам надано усі повноваження – відведення, користування лісофондами, контроль та охорона, зберігання та відтворення. Все в одному. Тому й у кожного зі складників цієї ланки простору для зловживань – досхочу. Та ще й кругова порука, хороший «дах» дозволяє залишати такий «статус-кво». Зокрема, прикриття у розкрадачів лісу є в стінах облради та обладміністрації. Тому й ділова деревина ночами вивозиться з буковинських лісів за кордон. І так воно було, і чимдалі стає гірше.
І управи на це все немає. Невже й не буде?..
Коріння одного 30-літнього дерева здатне ввібрати в себе від 1 до 3 тон води. Саме ці «зелені рятувальники», легені буковинського краю стають жертвами суцільних вирубок. Залишаються старі дерева та молодняк. І діагноз Буковини – рак «легенів». Тому й дивуватися не треба, коли після сильних дощів наші гірські ріки топлять прибережні села та міста. Ми в прямому й переносному розумінні рубаємо (або дозволяємо рубати) гілляку, на котрій сидимо.
Надія Вірна
Мовою цифр
• Загальна площа лісів Буковини становить близько 63 млн. куб.м., а на одного буковинця в середньому припадає 0,26 га лісової площі.
• Землі лісового фонду займають 32% (256 тис.га) площі Буковини, з них 82% – заповідні.
• Основними користувачами буковинського лісу є 5 держлісгоспів (на площі 176,3 тис. га), державні спецлісгоспи (66,9 тис. га) та ліси Чернівецького військового лісгоспу Міноборони (6,2 тис. га).
• Заробітна палата в лісовому господарстві складає в середньому 1100 грн. Ті, хто працює на лісозаготівлі, отримають 1300 грн., а ті, хто на вивезенні, – й до 2000.
http://www.chas.cv.ua/40_07/7.html
