Від прикарпатського Чорного лісу вже незабаром можуть залишитись лише спогади.

Подібні скарги на діяльність Прикарпатського військового лісгоспу надходили і від мешканців Завійської сільради Калуського району. Так у зверненні на ім’я голови Івано-Франківської облради йдеться про факти суцільної рубки лісу вздовж річки Лукви, які загрожують зсувами ґрунту, розвитком ерозійних процесів на досить великій територій вздовж берегів ріки.

Щодо фактів порушення лісового законодавства при рубках у Майданському лісництві є хоч якісь документи реагування. Проте і вони є суто паперовими, хоч і вказують що всі порушення усунуті. За результатами прокурорської перевірки прокурор Івано-Франківського гарнізону виніс два приписи щодо окремих порушень Правил відпуску деревини на пні в лісах України. В результаті цієї ж перевірки до адміністративної відповідальності притягнуто аж 7 посадових осіб Прикарпатського ВЛГ (!!!) та нараховано майнові стягнення лісгоспу у сумі 3049 гривень(!!!). А от звернення мешканців Завійської сільради тривалий час залишались без реагування.

Звичайно звинувачувати посадових осіб Прикарпатського ВЛГ у суцільному бажанні нажитись на державній деревині безпідставно ніхто б не став. Проте, про явні та свідомі порушення ними лісового законодавства говорять висновки однієї зі спеціальних робочих груп обласної ради, яку було створено наприкінці минулого року для перевірки діяльності Прикарпатського військового лісгоспу.

Наведемо лише декілька вельми цікавих фактів з діяльності Прикарпатського ВЛГ. Почнемо з того, що на вимогу згаданої робочої групи з восьми основних бухгалтерських документів керівництвом лісгоспу було надано лише два. Проте і в них є достатньо цікавого. Так з балансу підприємства за 2007 рік випливає різке зменшення виробничих запасів підприємства з 83 тис. грн. до 45 тис. грн. І це при існуванні у Прикарпатського ВЛГ незавершеного виробництва, вартість якого зо документами складає 695 тис. грн., сутність якого з’ясувати робочій групі так і не вдалося з наявних документів.

Не менш дивним виглядає і різке збільшення адміністративних витрат підприємства з 92 тис. грн. на початок 2007 року до 153 тис. грн. на початок цього року. Ще більше виросли (у шість разів) операційні витрати. При тих самих видах діяльності та незмінних інших показниках такі речі самі собою наштовхують на роздуми.

Проте, повертаючись, умовно кажучи до наших баранів, того ж Майданського лісництва, це ще не останні дивні факти. Як виявилося в процесі роботи відповідної робочої групи облради, головні рубки на території Майданського лісництва проводились не на підставі проектувальних відомостей лісвпорядкування 2000 року, а на підставі відомостей позачергового базового лісовпорядкування 2006 року, необхідність та підстави якого працівники ДП «Івано-Франківський ЛПК» Міністерства Оборони України так і не змогли пояснити.

Якщо опустити ряд порушень, які були допущенні при проведенні першої лісовпорядної наради по базовому впорядкуванню лісів Прикарпатського ВЛГ 23 серпня 2006 року (такі як відсутність підпису начальника лісгоспу на протоколі наради, відсутність погодження протоколів наради у Держу правлінні охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області, а також відсутність обов’язкових під час таких заходів представників обласного управління лісового господарства), і повернутись до результатів наради то спливе чимало цікавого. Так само як багато цікавого несуть окремі правки до таксаційних відомостей лісовпорядкування 2000 року, які вносилися з метою збільшення віку деревини на окремих ділянках Майданського лісництва. А на цих ділянках ріс не просто ліс, а ялицевий ліс цінних порід, рубки якого дозволені лише після досягнення деревиною віку 121 року. Завдяки ж окремим правкам цілі ділянки ялиці якось одразу постарішали на 31 рік. Так само як і 3 га дубового лісу якимось дивним чином стали грабовим лісом.

Проте, щоб зрубати потрібну кількість деревини потрібного сорту, вносилися не лише окремі правки у лісовпорядні документи. Робочою групою також були виявлені просто кричущі факти при проведенні рубок по догляду лісу. Згідно матеріалів базового лісовпорядкування Прикарпатського ВЛГ 2000 року, запроектовані щорічні обсяги рубок доглядів мали б складати: освітлення – 15,1 га, прочищення 34,1 га, проріджування – 8 га, прохідні рубки – 5,3 га. Тоді як за період який підлягав перевірці робочою групою було виявлено, що середня щорічна площа проведених Прикарпатським ВЛГ рубок-освітлень склала 33,4 га (221% від запланованих), рубок-прочищень – 22,3 га (65% від запланованих), рубок-проріджувань – 12,3 га (154% від запланованих), і нарешті, прохідних рубок було зроблено по площі 36,2 га, що склало 638% від запланованих (!!!).

На цьому хотілось би спинитись, але не все так райдужно у Прикарпатському військовому лісгоспі і з відновленням лісових ресурсів. Адже, лісгоспи і створені для того, щоб слідкувати за лісом і, рубаючи певну кількість дерев, насаджувати нові. Проте виходячи з даних по лісових розсадниках цього підприємства можна зробити висновок, що з року в рік вирощування власних саджанців підприємством здійснюється усе менше і менше. Про закупку відповідної кількості саджанців даних також не має. При середній потребі на один га 6 тисяч саджанців лише за 2006-2007 роки мало бути висаджено 720 тисяч молодих дерев, тоді як вирощено у прикарпатському ВЛГ було лише 20 тисяч штук саджанців. Тут і постає питання, за рахунок яких ресурсів було здійснене і чи здійснювалося на території лісгоспу лісовідновлення.

Отже, такими темпами дуже скоро від лісових площ залишаться суцільні вирубки та голі схили. Напевне, саме тому Івано-Франківська облрада і звернулася до Кабміну та відповідних профільних міністерств з проханням передати лісів прикарпатського військового лісгоспу у спільну власність відповідних територіальних громад Івано-Франківської області. Яким буде рішення вищих інстанцій, наразі невідомо. Проте, чим швидше у прикарпатських лісів з’явиться конкретний газда, тим більше у наших нащадків буде шансів побачити на свої очі вже ледь не легендарний Чорни ліс.