Жінка лісу не боїться 

А от чого хоче для комфортнішої роботи у лісовому секторі – вивчали експерти.

Краща зарплата, умови для саморозвитку і можливість посісти управлінську посаду – це кілька чинників, які, на думку жінок, могли б поліпшити умови їхньої роботи у лісовій галузі. На цьому вони наголошували, долучившись до опитування жінок-фахівців лісового господарства щодо освітніх та професійних потреб. Дослідження проводилося у рамках проєкту «Ліси у жіночих руках». Це спільна ініціатива країн Дунайського регіону. Проєкт реалізується зусиллями 14 організацій із 10 країн та має кілька складових, одна з яких – дослідження потреб жінок (триватиме проєкт до кінця 2022 року).

Опитування жінок щодо їхніх професійних та фахових потреб здійснювалося у березні-квітні цього року. Відомо, що у лісовій галузі України працює 18% жінок від загальної кількості працівників (понад 40 тисяч). Здебільшого вони працюють у кадровій, бухгалтерській та економічній службах.

У Дунайському регіоні було отримано 880 відповідей від жінок, із них в Україні – 70. Серед наших респонденток 75% – це працівниці лісгоспів, 7% – науковиці та викладачки, 6% – працівниці природоохоронних організацій.

– Ми запитували про сприйняття жінками гендерної рівності у галузі, то 81% зазначили, що у лісовому секторі присутні жінки, які є прикладами для наслідування, але 44% зазначає, що не певні, чи достатнє представлення жінок у лісовому секторі. 65% зазначило, що лісівництво – це сектор економіки, який асоціюється з чоловіками, ще 71% вважає, що жінки приносять інше бачення та сприйняття у галузь і приймають ефективні рішення, – коментувала результати дослідження менеджерка сектору розвитку громад та сталого туризму ГО «Форза» Наталія Волошина. – Ми цікавилися, чи забезпечується у вашій організації гендерна рівність на всіх рівнях? На рівні найвищого керівництва 34,3% стверджує, що так, 34,3% – що ні. Якщо порівняти із Дунайським регіоном у цілому, то тут 22,5% жінок зазначили, що у них забезпечується рівність на рівні вищого керівництва. На рівні управлінського персоналу 47% вважає, що гендерна рівність забезпечується (у країнах Дунайського регіону так сказало лише 35%). Щодо гендерної рівності на рівні співробітників та співробітниць, то 63% кажуть, що так, це забезпечено (у Дунайському регіоні, загалом, так вважає 46%).

Цікавим було питання про мотивацію жінок до роботи у лісовому секторі: 65,7% вважає, що це цікава та різноманітна робота, 44% любить бути в лісі, по 35,7% наголошує, що це важлива робота на природі і це можливість професійного росту, а от заробітна плата та соцпакет вагомі лише для 24,3% опитаних. До речі, 74% респонденток зазначило, що чоловікам та жінкам платять однаково, тобто тут розбіжностей не існує.

Окремий блок опитування стосувався можливостей навчання та кар’єрного просування. Більшість учасниць дослідження (70%) зазначили, що на їхніх підприємствах немає спеціальних програм, спрямованих на кар’єрне просування жінок. Про існування таких програм зазначило лише 7%. Натомість ті ж 70% респонденток стверджують, що хотіли б відвідувати навчання для набуття компетенцій та навичок для кар’єрного зростання. Опитаних запитали, у яких сферах прагнули б отримати нові знання? Так, більшості, 57%, бракує знань із планування та управління, поглибити знан­ня про лісівництво хотіли б 41%, про інвестиції у лісову галузь дізнатися хоче 45%, охорону та захист лісів – 40%, адаптацію до зміни клімату – 44%. Також жінки хотіли б вивчати і нелісівничі теми – самопрезентацію та комунікацію, співпрацю та командну роботу, оцінку вмінь та якостей тощо. Контроль та тайм-менеджмент – теж у фаворі.

Також проводилося опитування серед студенток та молодих фахівчинь, як вони бачать свою роботу у лісовій галузі та чого, на їхній погляд, бракує жінкам для комфортних умов. І деякі тези із попереднього дослідження перегукуються із даними опитування молоді (опитано 37 осіб).

– На їхню думку, щоб сприяти кар’єрному росту жінок у лісовому секторі, треба краща зарплата, можливість навчання, просування активних самодостатніх жінок, оптимізація робочого часу, а також варто запровадити управлінські посади для жінок, які потребують роботи в офісі, а не в лісі. І тільки 13,5% респонденток вказала, що у лісовому секторі є всі умови для кар’єрного росту жінок, – ділилася результатами представниця міжнародної громадської організації «Європейське товариство дикої природи» Ірина Щока. – Молоді опитані хотіли б навчатися управлінським навичкам, тайм-менеджменту, контролю, плануванню та встановленню цілей.

Загалом, це тренд сучасних навчальних курсів. Можливо, варто було б впроваджувати ці програми і в закладах вищої освіти. Цікавим питання було про те, де б хотіли працювати майбутні фахівчині лісового господарства. На першому місці – управлінські професії (хотіли б працювати в ДАЛРУ чи ОУЛМГ, в адміністраціях заповідної території), і майже 20% студенток хоче працювати в екологічних або лісових громадських організаціях. Мало хто віддає перевагу роботі у дослідницьких установах чи у сфері деревообробки. І ніхто не обрав варіант, що хотів би займатися посадкою лісу.

Крім цього, в основному опитуванні було відкрите запитання, а що слід зробити, щоб сприяти кар’єрному розвитку жінок. Багато відповідей стосувалося гідної оплати праці, навчання упродовж кар’єри, питань довіри та необхідності прислуховуватись до думки жінок тощо. Багато відповідей зводилося до того, що жінка повинна мати бажання до змін. А для більшої мотивації респонденток розпитували, хто для них є прикладом для наслідування. У кожній країні Дунайського регіону формували свій топ таких прикладів, з якими теж проводилися окремі інтерв’ю. В Україні це – Наталія Висоцька, заступниця директора УкрНДІЛГА, Тетяна Касіч, начальниця Херсонського ОУЛМГ, та Наталія Ревенко, начальниця Кіровоградського ОУЛМГ.

Зі свого боку, голова Товариства лісівників України Юрій Марчук зауважив, що жінки у лісовій галузі мають досить високий рівень фаховості та управлінських якостей. Недарма ж нині три обласних управління очолюють саме жінки (Кіровоградське, Херсонське та Закарпатське). На думку Юрія Миколайовича, жінок варто б уберегти від роботи на тих посадах, що пов’язані із захистом лісів від пожеж, бо часто це непроста та важка фізично діяльність. Натомість в умовах оптимізації лісового господарства жіноцтво, наголошує лісівник, має повне право, фаховість та професіоналізм, аби обіймати відповідні посади.

ПідготувалаІнна ЛИХОВИД,

Газета “Природа і суспільство”