14/11/2021
0Раніше мені здавалось, що лісники просто дуже не люблять степ, раз вони так активно намагаються засадити його деревами. Тепер, відвідавши за останній рік десятки лісогосподарських територій, складається враження, що і справжні ліси їм також не подобаються. Інакше, як пояснити те, що безжальну вирубку мізерних залишків природних лісів, яка супроводжується повним вилученням мертвої деревини, спалюванням порубних решток, з подальшою заміною корінного деревостану на монокультуру сосни або червоного дуба називають «лісовідновленням», а створення мертвих акацієвих хащів на місці унікальних різнотравних степів – «лісорозведенням».
Більшість людей не помічає цієї підміни. До того ж, активно підтримують заходи з «лісорозведенення» на місці трав’янистих екосистем і «лісовідновлення» вирубаних ділянок за допомогою інвазивних видів.
Проблема в тому, що «лісом» у нас заведено називати практично будь-яке випадкове скупчення дерев, будь-яку штучну посадку і будь-які зарості деревної рослинності, без розуміння, що ліс ЛІСОМ роблять не тільки дерева. А деякі штучні насадження ніколи не здатні перетворитися на повноцінну та повнокомпонентну природну систему.
ДЕРЕВА СКЛАДАЮТЬ МЕНШЕ 1% ВІД ЧИСЛА ВСІХ ЕЛЕМЕНТІВ ЛІСОВОЇ ЕКОСИСТЕМИ.
Для наочності і кращого розуміння того «з чого складається ліс» варто в хорошу теплу погоду прогулятись до найближчого лісового масиву і відшукати там найбільш збережену ділянку корінного лісу. Далі – спробувати проаналізувати природній простір: позаглядати під коряги, повалені стовбури дерев, роздивитись сліди життєдіяльності дрібних тварин, звернути увагу на трав’янисті рослини, визначити хоча б кілька видів комах, дізнатись про рідкісних лісових мешканців.
Можна спробувати зробити свої припущення про функціональну роль якогось з елементів лісової спільноти: тварини чи рослини. Наприклад, відшукати під опалим листям ківсяка сірого і дізнатись «чим живе» ця маленька багатоніжка, в чому полягає її важливість для лісу. А ще протягнути ниточки взаємозв’язків між грибами і комахами, трав’янистими рослинами і деревами, копитними тваринами і птахами.
АЛЕ ЧИ ТАК ВАЖЛИВІ ЦІ ВСІ ПТАШКИ, КОМАШКИ ТА РЕШТА ДРІБНИЧОК, коли із всіх сторін закликають терміново рятувати клімат і висаджувати більше дерев? Може просто почати створювати деревні насадження, а якась живність там сама заведеться і довершить процес утворення лісу? Або взагалі без неї можна обійтись? До того ж нарешті з’явилась державна програма «озеленення країни» яка обіцяє, що площа лісів скоро має збільшитись на 1 мільйон гектар. Лісники вже прийнялись вибирати найкращі ділянки степів та луків для лісорозведення, а тисячі волонтерів готові їх підтримати.
Уявімо собі, що посадка дерев здійснюється на далекому безлісому острові посеред океану. Думаю, ніхто не стане очікувати, що через кілька десятиліть, або навіть століть, ця посадка сама собою наповниться звірями, птахами, екзотичними комахами, орхідеями і т.д. Де їм взятися посеред океану?
Такий самий вигляд ізольованих острівців посеред аграрних ландшафтів має і природа України. Більшість дрібних безхребетних тварин, більшість лісових рослин не в змозі подолати «океани» полів, або будь-який інший трансформований ландшафт. Та вони і не прагнуть цього робити, залишаючись там, де для них є оптимальні умови життя (вологість, освітлення, харчова база).
Тому, якщо територія нових насаджень чи самосіву дерев не межує з ділянкою здорового корінного лісу, то її шанси перетворитись на ліс практично дорівнюють нулю. В цьому легко можна пересвідчитись на власні очі, відвідавши старі ізольовані лісонасадження. Навіть якщо вони складаються з аборигенних видів дерев, все одно, рослинний і тваринний світ в них дуже бідний.
Природні ліси складають зовсім інше враження. Це багатий світ, наповнений десятками тисяч живих організмів. У кожного є своя видова назва, свої функції і стосунки з іншими організмами. Всі ці істоти, від пташки до комашки, не просто існують на фоні дерев, а є рушіями дуже важливих біологічних процесів. Від них залежить існування ланцюгів живлення, імунітет рослин, редукція мертвої деревини, повернення мінеральних речовин в ґрунт, підтримка мозаїчності лісового ландшафту, створення мікрооселищ, розповсюдження насіння і т.д.
Деревні насадження можуть вирости та проіснувати в першому-другому поколінні і без чисельного різноманіття лісової біоти, але не зможуть перейти на наступну стадію – перетворитись на стійку екосистему, в якій добре працюють механізми саморегуляції та самовідновлення. Ліси з високим рівнем біорізноманіття можуть існувати тисячоріччями, постійно пристосовуючись до змін. Вони здатні ефективно накопичувати і, що найголовніше, тривало зберігати вуглець, виконуючи кліматорегулуюючу роль.
Здавалося, що зрозуміти кілька основоположних речей про те, що таке справжні ліси і чому вони важливі для кліматичного балансу та відновлення природи, зовсім не складно. Але чомусь сакральний культ насаджування дерев все одно переважає над комплексними природоохоронними діями. Більш того, несе загрозу нелісовим екосистемам, від яких такою ж мірою, як і від лісів залежить клімат і загальний природний баланс.
Кількість не завжди переходить в якість. Тому, якщо не зберігати природні ліси, а тільки гнатися за фіктивними показниками збільшення «лісистості», то можна втратити цінні осередки лісового біорізноманіття, втратити степи та луки, і втратити уяву про те, як має виглядати справжній багатий природний ліс повний підсніжників, світлячків, крислатих дерев і квітучих галявин.
