Суд відмовив профспілковій організації Остерського військового лісгоспу в позові до Держлісагенства

                                   

                                                                         

                                  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

                                                                      УХВАЛА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДміста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

03 листопада 2021 року м. Київ № 640/31180/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянувши заяву Первинної профспілкової організації Остерського військового лісгоспу професійної спілки працівників лісового господарства України про забезпечення позову по справі за позовом Первинної профспілкової організації Остерського військового лісгоспу професійної спілки працівників лісового господарства України до Державного агентства лісових ресурсів України, Державного підприємства Остерський військовий лісгосп про визнання протиправним та скасування наказу, скасування реєстраційного запису, –

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Первинної профспілкової організації Остерського військового лісгоспу професійної спілки працівників лісового господарства України (далі також – ППО Остерського військового лісгоспу, позивач) до Державного агентства лісових ресурсів України (далі також – Держлісагентство, відповідач-1), Державного підприємства Остерський військовий лісгосп (далі також – ДП Остерський військовий лісгосп , відповідач-2), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Держлісагентства від 27 вересня 2021 року №539 Про припинення ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА ОСТЕРСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ЛІСГОСП ;

скасувати реєстраційний запис від 29 вересня 2021 року № 1000461270027000476 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, внесений державним реєстратором Чернігівської районної державної адміністрації Денисенко Ю.В. (внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації).

Разом із позовною заявою ППО Остерського військового лісгоспу подано заяву про забезпечення позову шляхом:

зупинення дії наказу Держлісагентства від 27 вересня 2021 року № 539 Про припинення ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА ОСТЕРСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ЛІСГОСП ;

заборони Голові комісії з припинення та комісії з припинення ДП Остерський військовий лісгосп , вчиняти будь-які дії на виконання наказу Держлісагентства від 27 вересня 2021 року № 539 Про припинення ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА ОСТЕРСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ЛІСГОСП .

Відповідно до приписів ч. 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

На підставі наведених вимог КАС України, розгляд поданої заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення учасників справи.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1-4 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 статті 151 КАС України).

При цьому, з аналізу наведених норм права суд зазначає, що забезпечення позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв`язку із чим, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Матеріалами справи встановлено, що предметом розгляду даної справи є правомірність прийняття Держлісагентством наказу від 27 вересня 2021 року № 539 Про припинення Державного підприємства Острерський військовий лісгосп та затвердження складу Комісії з припинення (далі також – оскаржуваний наказ).

Позивач обґрунтовує свою заяву тим, що відповідно до п. 6 оскаржуваного наказу строк припинення ДП Остерський військовий лісгосп визначено до 31 грудня 2021 року, у той час як згідно п. 5 цього наказу, строк заявлення вимог кредиторів встановлено у 2 місяці з дати оприлюднення відомостей про припинення підприємства шляхом реорганізації (29 листопада 2021 року).

Відповідно до ч. 4 статті 91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Тобто, наслідком припинення підприємства буде втрата цивільної правоздатності юридичної особи.

Крім того, відповідно до п. 4 оскаржуваного наказу передбачено обов`язок Голови комісії з припинення здійснити припинення підприємства шляхом реорганізації в порядку, визначеному законодавством, що включає, поміж іншого, наступні заходи:

1) закриття відокремлених підрозділів підприємства (філій, представництв)

2) звільнення/переведення працівників підприємства;

3) закриття рахунків, відкритих у фінансових установах;

4) повернення органам державної влади ліцензій, документів дозвільного характеру та інші документи;

5) передача документів, що підлягають обов`язковому зберіганню, відповідним архівним установам в установленому законодавством порядку;

6) знищення документів, що не підлягають обов`язковому зберіганню.

На думку заявника, процедура припинення ДП Остерський військовий лісгосп пов`язана із низкою процедур, наслідки яких незворотними або відновлення яких буде ускладненим. Окрім цього, припинення підприємства взагалі може відбутись у будь-який час під після подачі позовної заяви оскільки відповідно п.п. 5, 6 Наказу припинення підприємства може відбутись у будь-який час з 29 листопада 2021 року.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у справі Беєлер проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України , Європейський суд з прав людини наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати справедливий баланс між інтересами особи і суспільства.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб – позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17 та від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Дослідивши подану ППО Остерського військового лісгоспу заяву судом встановлено, що в ній відсутнє достатнє та належне обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулось до суду.

Суд зазначає, що в даному разі наявність ознак протиправності наказу відповідача-1 про припинення ДП Остерський військовий лісгосп може бути виявлена тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, що буде здійснено лише під час розгляду даної справи по суті заявлених вимог.

Враховуючи наведене, суд доходить до висновку про те, що заявником не були надані належні та переконливі докази наявності визначених ч. 2 статті 150 КАС України підстав для забезпечення позову, а тому, відповідно, відсутні підстави для задоволення поданої ППО Остерського військового лісгоспу заяви.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 248 КАС України, суд, –

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Первинної профспілкової організації Остерського військового лісгоспу професійної спілки працівників лісового господарства України про забезпечення адміністративного позову – відмовити.

Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Суддя П.В. Вовк

Дата ухвалення рішення 03.11.2021
Зареєстровано 07.11.2021
Оприлюднено 09.11.2021
Судовий реєстр по справі 640/31180/21
Рішення Суд Форма
Ухвала від 03.11.2021 Окружний адміністративний суд міста Києва Адміністративне
Ухвала від 03.11.2021 Окружний адміністративний суд міста Києва Адміністративне

https://opendatabot.ua/court/100852331-521743b561eef73babb90e9e3e50fb5

Матеріали цього сайту доступні лише членам ГО “Відкритий ліс” або відвідувачам, які зробили благодійний внесок.

Благодійний внесок в розмірі 100 грн. відкриває доступ до всіх матеріалів сайту строком на 1 місяць. Розмір благодійної допомоги не лімітований.

Реквізити для надання благодійної допомоги:
ЄДРПОУ 42561431
р/р UA103052990000026005040109839 в АТ КБ «Приватбанк»,
МФО 321842

Призначення платежу:
Благодійна допомога.
+ ОБОВ`ЯЗКОВО ВКАЗУЙТЕ ВАШУ ЕЛЕКТРОННУ АДРЕСУ 

Після отримання коштів, на вказану вами електронну адресу прийде лист з інструкціями, як користуватись сайтом. Перевіряйте папку “Спам”, іноді туди можуть потрапляти наші листи.