Технологічні тренди на ринку деревини.
Сьогодні шведські лісопромислові компанії активно інвестують у цифрові технології для поліпшення управління якістю виробництва та оптимізації ланцюжків поставок. Застосування аналітики, штучного інтелекту та ІТ-управління процесами стає стратегічно важливими інструментами, що впливають на стале лісокористування та торгівлю деревиною.
Коронакриза, ланцюжки поставок і цифрові технології
Більше 57% території Швеції покрито лісами. Країна займає менше 1% світової площі комерційних лісів, продукуючи при цьому понад 10% пиломатеріалів, целюлози та паперу, що реалізуються на міжнародному ринку. Незважаючи на значні обсяги лісозаготівель, у Швеції садять більше дерев, аніж вирубують. Деревина стала справжнім національним ресурсом і має не лише велике економічне, але і соціальне значення: в лісовій промисловості зайнято понад 60 тисяч осіб.
Однак, як і в інших сферах економіки, в лісовій галузі Швеції коронакриза також залишила свій слід. У 2019–2020 роках, коли був найбільший пік пандемії, ринок деревини зазнав багатьох проблем, перш за все, у глобальних ланцюжках поставок. Разом з тим, коронакриза показала нові можливості і дала поштовх новим трендам на ринку деревини. Так, лісопромислові компанії Швеції почали більше інвестувати в ресурси, які допомагають вирішити проблеми ланцюжків поставок, зробити їх більш продуктивними, швидкими та фінансово вигіднішими, поступово позбавляючись рутинних ручних процесів.
Експерти ринку деревини відзначають, що завдяки швидкій модернізації лісопромислової галузі та переходу до цифрової революції, управління глобальними ланцюжками поставок незабаром може здійснюватися за допомогою штучного інтелекту (Artificial intelligence, AI) з впровадженням цифрових технологій. Саме Covid-19 виявив необхідність автоматизації логістики цього ринку, при якій зменшується залежність від людських та інших ресурсів, які може замінити АІ.
Як свідчать дослідження Науково-дослідного інституту лісового господарства Швеції (Forestry Research Institute of Sweden, FRIS), який спільно фінансується представниками шведської лісової галузі та уряду, впровадження єдиної системи управління на основі цифрових технологій може бути найдешевшим рішенням, що допоможе пом’якшити порушені коронакризою ланцюжки поставок. Підвищення ефективності, зокрема, оновлення та оптимізація процесів, можуть стати для шведської лісової галузі шляхами, що дозволять їй продовжувати рух у напрямку стійкості і ефективно оптимізувати виробничі процеси.
Стратегічно важливий інструмент
Шведські лісопромислові компанії почали інвестувати у впровадження цифрових технологій в різних процесах ще до пандемії. Але, як уже зазначалося, коронакриза, яка вдарила по ринку, дала цьому тренду потужний поштовх. Сьогодні більшість деревообробних компаній зосереджують свої цифрові зусилля на вдосконаленні виробництва, покращенні управління якістю, оптимізації ланцюжків поставок та контролю процесів. Використовуються хмарні технології, АІ, цифрова аналітика і контроль. Згідно з опитуванням керівників лісопромислових компаній, більшість із них вважають ці технології стратегічно важливим інструментом для розвитку і успішної діяльності очолюваних ними бізнесів. Це в цілому позитивно впливає на діяльність лісового господарства, зокрема, його управління та сталий розвиток, створюючи при цьому великий потенціал для загальної окупності інвестицій в галузь.
Як показали результати недавніх досліджень, перехід на використання хмарних технологій позитивно впливає на оптимізацію ланцюжків поставок. Наприклад, лісовий сектор Швеції вже тривалий час акумулює велику кількість даних, що стосуються виробничих та постачальницьких процесів, особливо на лісопильних підприємствах. Впровадження АІ та хмарної аналітики дозволило їм ефективно використовувати ці дані. За рахунок розширення використання систем AI від лісопильних підприємств до логістичних операцій підвищується ефективність діяльності ланцюжків поставок та певною мірою вирішується проблема зростаючої нестачі кваліфікованої робочої сили в лісовому секторі.
Необхідність цифрової трансформації
Щоб отримати конкурентну перевагу, лісопромислова компанія повинна або виробляти продукцію за меншою вартістю, або представляти її на ринку таким чином, щоб відрізнятися від інших. Такий рух до створення додаткової вартості більшість керівників вважає важливим для ринку деревини через нестабільність, спричинену наслідками Covid-19. Сьогодні для деяких споживачів доставка деревини та все, що з цим пов’язане, може залишатись проблемою. Шведи пояснюють це тим, що деревина відвантажується у великих обсягах, що нерідко негативно впливає на координацію між контрагентами, починаючи від завантаження продукції, неузгодженістю дій перевізників і закінчуючи втратою чи недоліками в документах.
Згідно з дослідженням, більшість людей, які працюють у логістиці ринку деревини, витрачають значну частину свого робочого часу на наступне:
• розрахунки ціни CIF на продукцію – 40%;
• надсилання пропозицій – 25%;
• складання паперових документів – 65%;
• пошук та пересилання інформації – 40%;
• відстеження відправлених вантажів – 20%;
• використання Excel або подібних програм для організації своїх файлів та відправлень – 80%.
Щоб уникнути зайвих витрат часу та людського ресурсу, створюється цифровий ланцюжок поставок, який дає змогу всім контрагентам, які беруть у ньому участь, обмінюватися інформацією в режимі реального часу: запасами деревини, виробничими та логістичними можливостями, прейскурантами цін, оформленням товаротранспортних документів тощо, а також мати своєчасний зворотний зв’язок щодо необхідних змін.
Системи співпраці та інтелектуального планування
Цей вищий рівень розумної інтеграції дозволить лісопромисловцям, імпортерам, експортерам та експедиторам планувати спільну робочу діяльність, використовуючи єдину інформаційну систему для оперативного узгодження ключових питань, таких, як: вартість, якість, спосіб транспортування, строки поставки тощо. Всі робочі процеси прискорюються та оптимізуються завдяки наявності оперативної та достовірної інформації як від виробників/постачальників, так і споживачів деревної продукції. Як свідчить досвід компаній, які вже впровадили цифрову автоматизацію у своїх ланцюжках поставок, мінімальна участь працівників у логістиці значно скоротила як витрати на її організацію, так і час доставки.
Згідно з дослідженням незалежної цифрової платформи Timber Exchange, ключем до успіху будь-якого сектору ланцюжків постачання лісового господарства є саме ефективний обмін інформацією. Традиційним ланцюжкам поставок часто притаманні затримки та збої, спричинені переважно через відсутність належної та своєчасної інформації. Тому для шведських розробників цифрових ланцюжків поставок одним із головних завдань було відкрити мережу постачання, щоб усі учасники могли її бачити і правильно сприймати, наприклад, інформацію про надходження вантажів із сповіщенням у режимі реального часу. За допомогою технології RFID у логістиці є можливість практично щохвилини відстежувати стан процесів ланцюжка поставок.
Це все лише початок суцільної цифровізації лісового сектору Швеції. Фахівці FRIS у співпраці з лісопромисловцями та іншими зацікавленими учасниками ринку деревини продовжують працювати над впровадженням у галузь цифрових технологій, причому на всіх рівнях, починаючи від лісових ділянок і закінчуючи складними міжнародними ланцюжками поставок шведської деревини.
Підготував
Олександр ВИНОГРАДСЬКИЙ,
Газета “Природа і суспільство”