На початку березня поблизу лісів часто можна бачити людей, які ледь не кидаючись під машину, наполегливо пропонують різної ємності пет-пляшки із свіжозібраним березовим соком. Ціна за цілющий напій символічна – 3-5 гривень за півтора літра. Продавці, серед яких чимало і дітвори, переконують, що їхній сік свіжий, щойно зібраний з дерева. Знаючи про користь цього напою, люди купують його охоче.
Однак що у тих пляшках – справді чисті березові сльози чи змішані із водою, набраною тут же у лісі із калабані – до кінця не відомо. Завідуючий сектором охорони захисту лісу Держуправління лісового господарства Чернівецької області Ігор Чебан не радить спокушуватись пропозиціями, у яких ви не впевнені. Місцеві жителі, які у такий спосіб хочуть заробити пару копійок, також можуть наразитись на неприємності – забираючи сік з першої-ліпшої деревини, вони завдають їй шкоду, бо після сокозабору береза втрачає технічні якості.
Тим часом, за інформацією І.Чебана, на Буковині нині й справді – у розпалі "жнивна" пора збирання цілющого березового соку, який цьогоріч заготовляють в Колінковецькому (Хотинський лісгосп), Турятському (Чернівецький лісгосп), Іжівському та Лаурському лісництвах (Сторожинецький лісгосп). На 1 квітня цього року господарства вже заготовили понад 30 тонн березового соку. Ще стільки ж лісівники сподіваються отримати до кінця нинішнього сезону. Звичайно, якщо цьому сприятимуть погодні умови. Перепади температур впливають на сокорух у деревах, який проходить надто повільно. А різке минулотижневе зниження температури повітря призвело до того, що, приміром, у Колінковецькому лісництві вночі позамерзали банки із соком, після чого він виявився непридатним для споживання.
Сік, за словами Ігоря Чебана, беруть із беріз віком 61 і більше років. Процес видобування його із дерева – лише на перший погляд проста та буденна справа. Спочатку у дереві просвердлюють не більше ніж на 5 см отвір, відтак забивають чопик, по якому стікає сік. Коли заготівля припиняється, чопик забирають, і береза затягує рани. У Турятському лісництві розповідали, що деякі лісівники та й наймані з навколишніх сіл люди, перш ніж приступити до соковидобутку, березу спочатку обнімають, просять у неї пробачення за вимушено завдані рани і лише після цього роблять першу надсічку. Коли процес пішов і дерева починають мироточити, у лісі стоїть тиша, досвідчені люди знають: береза не любить хаосу, нервозної обстановки. Дехто першими краплями обмиває обличчя, розтирає проблемні місця. Щодо користі від споживання березового соку, то лікарі радять пити його для очищення крові, зміцнення імунної системи. Маючи велику кількість мікро- та макроелементів й інших біологічно активних речовин, сік берези сприяє обмінним процесам, є сечогінним засобом. Його рекомендують вживати для лікування шкірних хвороб, недокрів’я, набряків. Підлітки, у яких на тілі різноманітні висипи, чи жінки, у яких після вагітності залишились на обличчі пігментні плями, після вживання свіжого березового соку цих проблем можуть позбутись раз і назавжди.
Одна береза, як стверджують спеціалісти-лісівники, при гарній погоді може за добу дати до 10 і більше літрів соку. Однак нинішнього несприятливого сезону, як повідомив "Добу" директор Сторожинецького держлісгоспу Богдан Савчук, з берези заледве вдається зібрати трилітрову банку березового соку.
За словами Богдана Дмитровича, заготівля цілющого напою на території Сторожинецького лісгоспу проводиться на 5-6-гектарній площі. Робота ця сезонна, тож до сокозаготівлі залучають як лісівників, так і всіх бажаючих, які хочуть трохи заробити на цьому. Цьогоріч тут задіяно 12 чоловік, які ночують, готують їжу у колибах, споруджених тут же, у лісі. Позаяк повз місце заготівлі сировини проходить центральна траса, заготівникам доводиться добре пильнувати посуд із зібраним соком. За словами Богдана Савчука, вже було декілька спроб поцупити не лише бідони чи банки з напоєм, а цілі цистерни. Добре, що крадіїв вчасно помітили заготівники, яким і без того вистачає роботи.
Зібраний сік, який спочатку збирають у банки, відтак зливають в бідони, а далі – у цистерни, більше доби зберігати не можна, тому його везуть на переробні підприємства. Таких на теренах області нараховується декілька: у Глибокій, Кам’яній та самому Сторожинці, де переробкою сировини нещодавно почав займатись приватний підприємець. Там сік здають по 40 копійок за один літр. 12-14 копійок має з того і робітник, який працює на заготівлі. Богдан Савчук каже, що це приблизно 600 гривень заробітку за якихось 2-2,5 тижні.
Люди раді й тому. Одні спокушаються заробітком, другі просто виконують свої обов’язки, але є й такі, які йдуть на заготівлю березового соку з однією-єдиною метою – оздоровитись. Знаю одного 80-річного пенсіонера з Чернівців, який, щойно настає сезон заготівлі березового соку у лісах, збирає манатки і йде пожити в лісі. Наймається заготівником на роботу, звісна річ, добросовісно працює, і від пуза напивається соку. Повертається до міста зі здоровим рум’янцем на щоках, посвіжілим і каже, що після цього йому хочеться жити, а іноді навіть кортить задивлятись на дівчат…
"ДОБА" №14 (594), 3 квітня 2008 року