Унікальна знахідка: на Рахівщині можна побачити як сплавляли ліс бокораші 100 років тому

Працівники державної лісової охорони виявили унікальну історичну знахідку – гать. На диво, після липневої повені після зсуву грунту з-під землі показалася знахідка, яка несе історичну цінність та національне надбання.

У господарській діяльності закарпатців здавна важливе місце посідали лісозаготівля і транспортування деревини. Це зумовлювалось насамперед тим, що значну територію Закарпаття займають ліси. Деревина здавна використовується у будівництві, для виробництва дьогтю, смоли, поташу, деревного вугілля, хатнього начинання і предметів домашнього вжитку, знарядь праці тощо. І ліс сплавляли переважно по річках.

Сплав лісу карпатськими річками вважався важливою галуззю місцевої економіки, а плотогони, або бокораші, були шанованими людьми. Це надзвичайно важлива і складна професія. У повоєнні роки, коли деревини потребували всюди, професія сплавника була затребувана. Лісу було вдосталь, роботи також. Крім того, за неї непогано платили, тому люди сходилися на лісосплав з усього краю. У 1920-х роках керманич однієї валки дарабів – бокора – міг отримати зарплату, рівноцінну вартості корови. На той час це були великі гроші. І лісу рубали значно більше ніж тепер. До прикладу в середині ХІХ століття на Закарпатті заготовлялося 45-51 тисяч кубометрів деревини щорічно.

Сотні тисяч кубометрів деревини при мінімальних економічних затратах сплавляли на відстань 60-80 кілометрів до найближчої залізничної станції на плотах – бокорах, складених зі стовбурів дерев.

Бокорашів було 3-5, інколи й більше – залежно від величини плоту і складності та довжини маршруту. А сплавляли ліс бокораші завдяки гідротехнічним спорудам на закарпатських річках ХІХ-ХХ століття – кляузам або як їх ще називали гать.

Гать (нім. klause – “ущелина”) – гідротехнічна споруда, призначена для сплаву лісу маловодними гірськими річками Карпат. На одній річці часто будували каскад кляуз.У водосховищі кляузи акумулювали ліс, який звозився з навколишніх лісорозробок, та з колод (кльоців) формували невеликі плоти – дараби. З дарабів, скріплених послідовно між собою, формували один великий пліт – бокор.

У призначений час відкривали систему шлюзів греблі, і бокори, підхоплені велетенським водним потоком, зносились вниз у долину. Таким чином кляузи на певний відрізок часу піднімали рівень води у верхів’ях річок, щоб ліс безперешкодно міг транспортуватись мілководдям до повноводнішої річки або до іншої кляузи.

Кляузи (гать) влаштовувались у верхів’ях річок. І ця потужна споруда зберіглася дотепер. Дістатися до неї надзвичайно важко але можливо завдяки лісівникам.

Так виглядала Кляуза (гать) в урочищі Балцатул, яка розташована на висоті 1100 метрів над рівнем моря.Ту історичну мить, яку своїм нелегким трудом творили знамениті дарабщики, зафіксовано і варто показувати кожному. Заготовляти ліс – справа надзвичайно важка і важлива! Подивімося, з щемом у серці замилуймося цим унікальним в архітектурному виконанні спорудженням і передамо яка важлива лісогосподарська справа іншим.