31/03/2008
0Усі казки пов’язані з лісом. Там досі відбуваються неймовірні дива! Новий голова Хотинської райдержадміністрації Віктор Гончар вирішив розгадати таємницю сучасних оповідок про казкові злидні буковинських держлісгоспів. Зокрема Хотинського лісового господарства, яке, маючи у своєму розпорядженні незліченні природні багатства, виглядає біднішим за церковну мишу. Аж до того, що держава щороку вимушена виділяти йому чималі народні кошти для підтримки. Торік підприємство отримало з державного бюджету 1млн. 13,1 тис. грн. на ведення лісового господарства і 1 млн.650 тис. – на будівництво лісових доріг. Цього року запланована ще більша сума.
Наділений повноваженнями державного контролю за станом фінансової дисципліни, виконанням контрактів і зобов’язань перед бюджетом розташованих на його території державних підприємств, районний орган виконавчої влади проаналізував торішню фінансово-господарську діяльність ДП “Хотинський лісгосп” і жахнувся побаченому. Маючи від’ємну рентабельність, 153,8 тис. грн. боргу перед Державним бюджетом по сплаті податків та обов’язкових платежів, а також 2997,6 тис. грн. дебіторсько-кредиторської заборгованості, стабільно щороку майже на чверть мільйона гривень погіршуючи свої фінансові результати, підприємство щедро кредитує приватні фірми, які розробляють і скуповують у нього ліс, ще й продає деревину за ціною, на 20% нижчою від вартості її заготівлі.
Райдержадміністрація звернулася до обласного управління лісового господарства з проханням розглянути отриману її економістами інформацію і вжити невідкладних заходів щодо покращення ситуації в ДП “Хотинський лісгосп”. Що тут почалося! Уся лісова рать стала на захист своїх колег з Хотина: під загрозою виводу з «тіні» опинилися чималі суми, а головне – під корінь рубався міф про бідних лісівників. Директор лісгоспу Іван Качан, депутат обласної ради, на нещодавній сесії представницького органу влади заявив про рейдерську атаку на ввірене йому підприємство, яким він незмінно керує більше 10 років, з боку окремих політичних сил, які, на його думку, під виглядом перевірки фінансово-господарської діяльності лісгоспу намагаються посунути його з управлінського крісла (а заодно і його родичів з посад заступника директора і головного фінансиста). Сесія спрямувала відповідне звернення до Верховної Ради, Кабміну і Президента, створивши спеціальну комісію з метою розібратися по суті в ситуації у хотинському лісі.
Ситуація вельми плачевна. Шкода, що облрада зацікавилася нею лише зараз, після тривожного «дзвінка» райдержадміністрації. Торік підприємство спрацювало зі збитками у майже 800 тис. грн., хоча в річному звіті зазначено всього 196 тис. Решта прихована у фонді вартості основних засобів. Як запевняє Іван Качан, лісгосп аж ніяк не може бути прибутковим, оскільки в його лісосічному фонді тільки 25% ділової деревини. А на дровах, мовляв, особливо не збагатієш. Можливо комісія облради при контрольному переліку внесе корективи в сортиментну структуру відведеного в рубку лісу – такі пропорції викликають великі сумніви не лише у спеціалістів, які давно закликають перевірити достовірність даних лісовідведення. Тим більше, що Хотинський лісгосп, як жоден інший на Буковині, “сидить” на цінних породах дубу, буку, ясеню, черешні.
Здавалося б, за тою, як кіт наплакав, кількістю ділової деревини керівництво лісгоспу мало вести особливо жорсткий контроль і встановити вигідні для підприємства умови реалізації. Наразі її продають здебільшого гамузом з верхнього складу, хоча годилося б з нижнього, де є фахівці і технічні можливості раціонального розкряжування хлистів і вибору високоякісних сортиментів. Реалізовані через торги, а не як зараз – через прямі сумнівні контракти, фансировина і пиловник цінних порід, без сумніву, суттєво покращили б фінансовий стан лісгоспу. Як і економія на транспортних витратах. Заміна високо затратних ЗІЛів на сучасні тягачі дозволила б заощаджувати 30 грн. лише на паливно-мастильних матеріалах при заготівлі одного кубометра лісопродукції. Скільки виграло б підприємство від скорочення адміністративних витрат, що йдуть на утримання водіїв для кожного із чотирьох заступників директора, а також на використання керівниками лісгоспу службового транспорту для поїздок у вихідні та в робочі дні в особистих цілях, прорахувати важко: документально, ясна річ, ці поїздки ніде не зафіксовані.
На жаль, таке враження, що господарів лісгоспу більше турбує заощадження коштів своїм бізнес-партнерам. Торік, як свідчать документи, одній з приватних фірм лісгосп продав 21 тис. м3 деревини за 3 млн. 864 тис. грн. при її собівартості у 5 млн. 754 тис. грн. Дельту, треба розуміти, покрили за рахунок трудового колективу лісогосподарського підприємства.
Певна річ, є сенс в поясненнях його керівників, що ціну на продукцію лісозаготівель диктує ринок й краще деревину реалізувати хай і за мало не у двічі нижчими від собівартості цінами, аніж чекати, поки вона згниє на складі. Це якби насправді був вільний і прозорий ринок лісосировини. Але ні для кого не секрет, що все вирішують кулуарні домовленості. Можливо директор збиткового лісгоспу пан Качан не знав, що завод з виробництва ДСП с.Брошнів, що на сусідній Франківщині, був готовий викупити у буковинських лісівників всю дров’яну деревину за ціною, яка б принесла хотинчанам не збитки, а рентабельність. Але це – особисті проблеми директора.
Врешті, при такій неймовірній кількості дров варто було б запустити (власними силами чи із залученням інвестицій – є охочі) Новоселицький деревопереробний цех, що належить лісгоспу і який давно простоює без роботи, для переробки технічної деревини на, приміром, паливні брикети, які мають великий попит. Схоже, декому вигідніше торгувати дровами за більш ніж дивними контрактами, аніж їх переробляти із зиском для державного лісогосподарського підприємства.
Не менше питань із залученням на умовах підряду фірм для розробки лісосік. Взагалі сьогодні жодне підприємство системи Держкомлісгоспу країни, яке веде промислове лісове господарство, не в змозі без сторонньої допомоги заготовити виділений йому державою ліс. Хотинське – не виняток. Проте критерієм при укладанні договорів з лісозаготівельними фірмами зовсім не є найнижча цінова пропозиція. Комусь за заготівлю одного кубометра деревини платять 57 грн., комусь – 40. Якщо перерахувати різницю в цих тарифах з усіх розроблених торік лісосік, вийде чимала сума – 121, 6 тис. грн., зрозуміло, в “мінус” казково бідному лісгоспу.
При всіх своїх злиднях Хотинський лісгосп наліво і направо розкидає не тільки деревину, але й нерухомість нечуваної краси і вартості. Усім колишнім і нинішнім очільникам Буковини відомий так званий фазанний будиночок в урочищі Холодний Яр, де влаштовували прийоми високих гостей. Схоже, тепер не влаштовуватимуть. Двоповерховий мисливський будиночок, що перебував на балансі лісгоспу, разом з 25 сотками землі і двома зарибненими коропом озерами пішов під приватизацію як житловий. Хто і на яких умовах має бути його щасливим господарем, також, певно, з’ясує комісія облради.
Начальник обласного управління лісового господарство Василь Воробчук щиро зізнається, що ситуація в Хотинському лісгоспі йому добре відома.
– Я першим як керівник управління відреагував на незадовільний стан Хотинського лісгоспу ще кілька місяців тому, – каже Василь Дмитрович. – В результаті лісгосп був розділений на дві окремих господарства – Сокирянське і Хотинське – для більшої управлінської мобільності. Сподіваюсь, це позитивно позначиться на його фінансових показниках.
