Вирощувати ліс будемо завжди

Як це реалізувати у рамках реформи, з кадровими змінами і осучасненням інфраструктури, обговорили представники галузі.

Реорганізація державних лісогосподарських підприємств – триває. Із 301 підприємства у підсумку реформи має залишитися 171. Решта не зникає безслідно, а приєднується до інших підприємств, адже акцент змін не на ліквідації, а на укрупненні. Нині у Державному агентстві лісових ресурсів називають кінцевою датою реорганізації 31 січня 2022 року. Комусь вдасться пройти цей шлях швидше, комусь довше. Тож нещодавно у Держлісагентстві ще раз обговорили алгоритм дій, який має пройти підприємство під час реформування, а також акцентували увагу на тому, що скорочення кадрів як такого не відбудеться (про це згодом), проте керівникам варто звернути увагу на фаховість своїх співробітників (ці та інші питання розглядалися під час розширеної колегії Держлісагентства, що відбулася 21 жовтня).

Реорганізація «кипить»

Начальник відділу фінансування та бюджетних відносин Управління стратегії та економічного розвитку Держлісагентства Павло Никитюк нагадав присутнім, що на кожному етапі реорганізації передбачається оптимізація чисельності, але це не значить, що людей, які працюють на підприємствах, буде звільнено. «Це значить, що люди будуть переведені на підприємство, до якого вони доєднуються. Частина людей, можливо, звільниться, є люди, які захочуть піти на пенсію тощо, – пояснював він. – Розробка нової організаційної структури – це клопіт підприємства, до якого приєднується інше. Разом з тим буде проводитися економія витрат, які несуть підприємства. Зараз всі накази про реорганізацію підписані та направлені на підприємства. Далі треба займатися процедурою припинення діяльності підприємства та повідомленням про це контрольних органів. Наступні етапи – попередження про звільнення; сповіщення про процедуру припинення діяльності підприємства; розрахунки з усіма кредиторами, також має бути інвентаризація майна; закриття банківських рахунків; передача майна та відповідних прав і обов’язків до нового підприємства; внесення відомостей до єдиного державного реєстру про остаточну ліквідацію підприємства як юридичної особи. У разі нерозуміння як діяти – ми готові надавати необхідні консультації».

Аби уникнути судових процесів, у Держлісагентстві зауважують, що за три місяці треба повідомляти первинний профспілковий орган, що деякі люди будуть підлягати вивільненню. Також треба затвердити новий штатний розпис, з’ясувати, чи є серед осіб, що будуть вивільнятись, такі, що мають обмеження, наприклад, одинокі матері.

Кадрові питання

У Держлісагентстві вкотре наголошують, що реорганізація не ототожнюється із бездумним скороченням персоналу. Якраз навпаки – це можливість переглянути кадрову політику на підприємстві та заповнити вільні вакансії. Цікаві цифри навела начальниця Відділу з управління персоналом агентства Алла Святецька. Так, станом на 1 жовтня цього року у державних лісогосподарських підприємствах працює 40 405 осіб, при цьому є 3225 вакансій. За словами Голови Держлісагентства Юрія Болоховця, нині гіпотетична кількість скорочення – три тисячі осіб. Це якраз співпадає із кількістю наявних вакансій. «Тому ні про які скорочення не йдеться. Ідеться про необхідність створити такі умови роботи, щоб люди від нас не йшли. Нагадаю, у 2000 році кількість працівників галузі була 95 тисяч, станом на сьогодні – 40 тисяч. Значить, 55 тисяч людей за 20 років пішли з галузі», – додав Юрій Віталійович.

Як зазначила Алла Святецька, найбільша кількість вакансій у Херсонському управлінні (39%), Запорізькому (37%), Миколаївському (36%), Луганському (39%). Загалом, у секторі держлісоохорони є ще 36% вакантних посад. Також вона нагадала ще про одну давню проблему: «Станом на 1 жовтня, за даними управління стратегії та економічного розвитку, у структурі галузі налічується 383 юридичні особи публічного права, це із врахуванням підприємств на тимчасово окупованій території. Без них – 358, з яких 238 – державні лісові господарства, два – державні мисливські, 41 – державні лісомисливські. Станом на 1 жовтня не припинено діяльність 16 підприємств, і це тягнеться з 2010 року. Вони не здійснюють господарську діяльність, їх фактично немає, а за Держлісагентством вони рахуються. До 15 листопада цього року треба провести перевірки та актуалізувати записи у державному реєстрі, тому часу залишилось дуже мало».

Крім цього, колегію Держліс­агентства непокоїть той факт, що на посадах державної лісової охорони працюють люди без фахової освіти. У Запорізькому управлінні 67% працівників не мають лісогосподарської освіти, у Луганському – 49%, Миколаївському – 54%, Дніпропетровському – 63%. «Але ще складніше питання – як можна пояснити той факт, що на посадах державної лісової охорони без належної освіти у Чернігові працює 65% працівників і в Закарпатті 67%, – озвучила цифри Алла Святецька. – І це в тих регіонах, де на роботу у лісогосподарські підприємства стоїть черга із випускників лісогосподарських факультетів. У деяких підприємствах відсоток фаховості всього 45%».

Аби вирішити питання фаховості працівників галузі, Голова Держлісагентства запропонував внести у рішення колегії пропозицію обов’язковості здобуття фахової освіти впродовж двох років.

Хто впорається із селекційними центрами

Ще одне нагальне питання, котре обговорили під час колегії, створення сучасних селекційних центрів із вирощування сіянців із закритою кореневою системою. Територіальні органи отримали заключення від УкрНДІЛГА із рекомендаціями, де їх краще розміщувати і яким чином створювати. Також управлінням було представлено районування, де мають з’явитися такі центри. Рекомендовано створити 9 таких об’єктів. Як просувається цей план, мав звітувати начальник Управління лісового господарства та відтворення лісів Ігор Будзінський. Натомість Юрій Болоховець попросив кожну із областей-претендентів на створення центру самостійно розповісти про зроблене.

Отже, Волинь – питання винесене на розгляд ОДА, управління хоче, щоб адміністрація долучилася до фінансування проєктів у розмірі 20 млн грн. Загалом, кошторис – 34 млн грн. Але самого тексту проєкту тут досі не розробили. Івано-Франківщина – місце визначено, проєкт ще не закінчений. Кіровоградщина не може збудувати такий завод, бо обласний бюджет неспроможний його профінансувати, із фонду охорони навколишнього середовища можуть виділити на це лише 2 млн гривень.

Проте є кілька областей, що такі центри вже створили. Одна з них – Хмельниччина, тут міркують тепер над тим, як ефективніше використовувати потужності заводу. У Донецькій області завод теж збудовано, чекають на поставку обладнання. Будівництво на 100% профінансовано із фонду охорони навколишнього середовища. 15 грудня планується запуск центру. У Львові теж такий центр працює, його ставлять у приклад, бо зробили це першими і зуміли залучити місцеві бюджети.

«Мета – не просто поставити лінію і з нею сфотографуватися, – зазначив Юрій Болоховець. – Мета – отримати ту кількість садивного матеріалу, яку ми повинні мати. Це ще не панацея, але курс взятий, і світ подібний шлях уже пройшов».

Голова агентства дав управлінням тиждень на узгодження проблемних питань щодо створення селекційних центрів, а до кінця року доручив підготувати всю необхідну проєктно-кошторисну документацію. «Вирощувати ліс ми будемо завжди, все решта – дискусії», – наголосив він.

Куди зникають шкільні лісництва?

Завідувачка Сектору міжнародних відносин, науки та зав’язків з громадськістю Любов Полякова зазначила, що зменшується кількість шкільних лісництв. В основному вони скоротилися через закриття шкіл у регіонах.

«А вчителі шкільних лісництв повинні бути нашими адвокатами. Через викладачів ми маємо вихід на школярів і їхніх батьків, але забезпечення шкільним одягом, обладнанням та приміщенням – це ще не все. Зі школярами і викладачами треба працювати, щоб розуміти, як саме вони сприймають лісівників і лісове господарство», – наголосила Любов Полякова.

Її думку підтримав і голова Товариства лісівників України Юрій Марчук, адже шкільні лісництва – це хороша пропаганда лісової галузі у суспільстві. Бо це і вчителі, і діти, і їхні батьки, які всі разом працюють на авторитет лісівників. «Якщо цю сітку агітаторів розгорнути у потрібному напрямку, то будемо формувати імідж професіоналів, – додав Юрій Марчук. – Статтями в газетах ми систему не переламаємо».