Комунікація на відстані руки

Держлісагентство планує змінювати роботу з громадськістю.

21 жовтня відбулася розширена колегія Держлісагентства за участі керівників територіальних органів, підприємств, установ та організацій безпосереднього підпорядкування. Одним із питань порядку денного стало обговорення роботи з громадськістю у системі Держлісагентства.

Про досягнення та виклики налагодження співпраці з громадськістю у системі Держлісагентства розповіла Любов Полякова, завідувачка Сектору міжнародних відносин, науки та зв’язків з громадськістю.

«Кілька колегій підряд ми звертаємо увагу на стан роботи з громадськістю, що свідчить про важливість цього питання. Головна проблема – викривлене сприйняття ситуації з лісом і лісовою галуззю, зокрема, й через поширення у ЗМІ неперевірених даних. Але разом з цим є суттєві недоліки в роботі прес­служб системи Держліс­агентства. Так, не виконується комунікаційна політика відомства. Є проблеми у внутрішній комунікації, часто це нагадує зіпсований телефон. Також є питання і з неукомплектованістю та непрофесійністю деяких пресслужб, є часовий відрив у спростуванні тієї чи іншої інформації. Важливо знайти точки дотику та спільну позицію з екологами, щоб вони спільно з нами говорили про проблеми лісової галузі», – зауважила Любов Полякова.

За словами Любові Полякової, тільки три обласних управління мають повністю укомплектовані прес­служби, в деяких інших областях цим напрямком займається лише одна особа та ще й за сумісництвом. «Цей рік потужний з точки зору громадських акцій. Крім весняної акції Держлісагентства ми співпрацювали з організаторами міжнародної акції Greening the Planet, брали участь в акціях центральних органів виконавчої влади. Але найпотужнішою є осіння Всеукраїнська акція «Створюємо ліси разом» у межах програми Президента «Зелена країна», – зазначила Любов Полякова. – Утім, у нас зменшилась кількість об’єктів щодо просвітництва. Один із чинників – передача об’єктів ПЗФ до Міндовкілля. Музеїв лісу у нас 70, еколого-просвітницьких центрів – 43, екологічних стежок, дендропарків, кімнат природи – 106. Але маючи чимало музеїв, треба розуміти, що вони повинні працювати на галузь, це теж комунікація із суспільством з використанням їхніх площ для спілкування».

На думку Голови Державного агентства лісових ресурсів України Юрія Болоховця, треба змінювати систему роботи лісівників із громадськістю.

– На мою думку, роботу з громадськістю ми програємо і все що ми робимо, ще більше дратує суспільство. Потрібно застосовувати нові методи роботи з громадськістю. Нещодавно ми відвідували Латвію для перейняття досвіду, але там всю медійну історію творять 10 осіб, і зміни є докорінні. Ставлення до лісівників набагато краще, ніж у нас, – зазначив Голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець.

– Не можна робити інформаційні прецеденти, якщо нема позитивного прикладу, – наголосила Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги. – Писати про посадку дерев – теж не варіант, бо більшість людей сприймає це як буденне, ви і маєте це робити. Проблема ще в тому, що агентство суміщує різні функції, а їх треба розділяти. Ще одне. Не буде однозначного сприйняття, доки ви не проведете в регіонах засідання, на які запросите науковців саме свого регіону, які зможуть підказати, як правильно садити. І це буде комунікація з громадськістю. Варто почати говорити і слухати опонентів – це і є робота з громадськістю. Треба шукати ті рупори, які вже є у суспільстві».

Тетяна Тимочко запропонувала долучити експертів Всеукраїнської екологічної ліги до покращення роботи з громадськістю.

У свою чергу, Юрій Болоховець наголосив на важливості такого діалогу між громадським сектором і Держлісагентством.

Інна ЛИХОВИД,

Газета “Природа і суспільство”