26/10/2021
0Кілька зауважень до законопроєкту про ринок деревини.
У столиці відбувся Третій всеукраїнський лісопромисловий форум. Попри те, що захід проводиться вже втретє, його головною темою з року в рік лишається обговорення ринку деревини в Україні, проблем та шляхів їхнього вирішення. Цього разу предметом для дискусії учасників форуму став відносно новий Законопроєкт «Про ринок деревини» № 4197-Д, який був зареєстрований у парламенті у середині вересня, а нині опрацьовується профільними комітетами.
Це фактично доопрацьований варіант Законопроєкту № 4197. Як ідеться у пояснювальній записці до його нової версії, № 4197-Д визначає механізми продажу деревини та окремих виробів із деревини власниками лісів та постійними лісокористувачами, які можуть відбуватися виключно шляхом проведення електронних аукціонів та на умовах оферти.
Другий важливий момент законопроєкту стосується врегулювання процедур здійснення експорту лісоматеріалів необроблених. Нові механізми повинні базуватися на захисті довкілля, покращенні правозастосування та управління в лісовій галузі, сприянні торгівлі легальною та сталою лісовою продукцією.
Для цього законопроєкт визначає кілька важливих умов, котрі має виконати лісокористувач та деревообробник: отримання сертифіката про походження деревини; заготівля деревини під час здійснення вибіркових рубок головного користування в лісах штучного походження; довідка про походження деревини з області, де показник захисної лісистості є не меншим від встановлених нормативів; довідка про відсутність видів занесених до Червоної книги України на ділянках, де відбувалась заготівля деревини. «Визначені умови покликані захистити довкілля та ліси від неконтрольованих рубок та інших зловживань, однак при цьому покликані забезпечити можливість експорту лісоматеріалів необроблених відповідно до міжнародних зобов’язань України», – ідеться у пояснювальній записці.
Загалом, учасники форуму законопроєкт підтримують, але бачать кілька нюансів, які варто роз’яснити лісовим підприємствам та деревообробникам. За словами заступника Міністра економіки, торгового представника України Тараса Качки, ринок деревини має працювати таким чином, щоб нарощувати площу лісів. «Але у нас сьогодні два різні законопроєкти, які це вирішують, а мали б працювати разом. Інша проблема – взаємовідносини між деревообробниками та лісгоспами. Вони повинні змінитися, – зазначав Тарас Качка. – Законопроєкт № 4197-Д якраз наповнений моментами про внутрішній ринок деревини, коли частина ринку йде через аукціони, оферту, є контарверсійне питання про залишення певної частини деревини на власні потреби лісгоспам, це все обговорюється.
І це якраз ефект дії мораторію на експорт лісу-кругляка – це розкриття цього внутрішнього досвіду, на чому можна будувати відносини у середині ринку. І чим швидше ми дійдемо до консенсусу, як має працювати внутрішній ринок, тим менше буде політичних тлумачень. Важливо зрозуміти, що вирішення конфліктного питання з ЄС полягає не в скасуванні мораторію, а в його заміні на інші інструменти, це – сертифікація, чіткий рівень збільшення лісистості та побудова внутрішнього ринку, що є у Законопрєкті № 4197-Д. Поки що ця ідея сприймається скоріше критично, мабуть, тому що у слово мораторій вкладаємо багато різних сенсів, їх треба розбивати, що і робить згаданий законопроєкт».
Тарас Качка сподівається, що комітет економічного розвитку, де нині вивчається Законопроєкт № 4197-Д, погодить та врахує інтереси всіх учасників деревообробного ринку.
Алла Оборська, к. с.-г. н., доцент кафедри таксації лісу та лісового менеджменту НУБіП України, в свою чергу, звернула увагу на кілька статей Законопроєкту № 4197-Д, які вже мають взяти до уваги деревообробники. Так, стаття 26 стосується заборони експорту лісоматеріалів із порід деревини, занесених до ЧКУ, окремих виробів із деревини порід із червонокнижних дерев, та деревини, заготовленої із територій ПЗФ. «До експорту забороняються як лісоматеріали круглі, так і вироби з деревини. Червонокнижних видів в Україні не так багато, а тих, з яких можна виготовити певні вироби, іще менше, це – берека, тис ягідний та кедр. Деревообробникам, які виготовляють готову продукцію з деревини, треба слідкувати за тим, щоб у сировину, яку вони будуть отримувати, не потрапили ці деревні види. Трошки інша ситуація з деревиною, що заготовлена на території ПЗФ. Коли деревообробники отримують сировину за затвердженими транспортними документами, то в них вказано конкретне місце, де заготовлена ця деревина, друге – вид рубки. Товарно-супровідний документ може бути підказкою для подальшого аналізу деревообробника. Також варто запросити лісорубний квиток, хоча в законопроєкті про це не зазначено, але деревообробникам, очевидно, доведеться вимагати наперед у лісгоспів і цей документ. У лісорубному квитку вони можуть побачити зазначену категорію лісів, де здійснена вирубка. ПЗФ – це цифра 1», – пояснює Алла Оборська.
Також вона звернула увагу на статтю 28, що стосується гарантій сталості міжнародного обігу лісоматеріалів необроблених. За словами Алли Оборської, щоб експортувати саме лісоматеріали необроблені, крім сертифіката походження, треба, щоб ця деревина була заготовлена виключно вибірковими рубками головного користування, при чому у лісах штучного походження, і з урахуванням нормативу захисної лісистості, і на ділянці без будь-яких червонокнижних видів. «Ця вимога є достатньо складною навіть для лісогосподарських підприємств. Тому що червонокнижних видів у нас багато, а щоб визначити, чи є вони на певній ділянці, треба провести клопітку роботу. У принципі це здійснюється під час ОВД, але в законопроєкті це нечітко прописано», – зазначала доповідачка.
Ще одна колізія стосується статті 31, яка зазначає, що лісокористувачі, які хочуть здійснювати експорт лісоматеріалів необроблених, повинні подати довідку про походження деревини з областей, де показник лісистості не менший, ніж визначений норматив лісистості. Але річ у тім, що досі в Україні не існує визначення терміну захисної лісистості. Також експертів турбує норма законопроєкту, за якою заготівля деревини повинна відбуватися під час здійснення вибіркових рубок головного користування.
«За даними ЛІАЦ, за 2020 рік усім лісокористувачам було видано лісорубних квитків на 19,9 млн куб. деревини на площі 382,5 тис. га. На 15 областей із найвищою лісистістю припадає 92%. На заготівлю деревини з рубок головного користування видано квитків на 7,6 млн м. куб. Тобто вибіркові рубки головного користування – це всього 0,69 млн м куб. або 9% від рубок головного користування, або 3% від загального обсягу заготівель деревини. І ці рубки здійснюються лише у восьми областях. Хочу підказати розробникам законопроєкту, що треба було вказати – рубки, здійснені вибірковим способом на рубках головного користування. Крім того, ці рубки мають проходити у лісах штучного походження, а інформації про це ми не маємо», – пояснила Алла Оборська.
Незважаючи на ці зауваження, а їх ще можна виправити, оскільки законопроєкт на етапі обговорення, учасники форуму очікують від його ухвалення позитивного впливу на внутрішній ринок деревини.
