23/10/2021
0Чимало питань залишаються відкритими.
Як ми вже інформували у нашій газеті (No41 від 8 жовтня), Державним агентством лісових ресурсів України видано наказ про припинення діяльності ДП «Добрянське лісове господарство» (юридичної особи) та приєднання його до ДП «Городнянське лісове господарство». Цей процес має бути, згідно згаданого наказу, завершений до кінця цього року, і вся виробнича база Добрянського лісгоспу повинна перейти у підпорядкування до Городні, де й буде знаходитися безпосереднє керівництво.
У зв’язку з цим у колективі лісівників і Добрянській громаді виникло багато запитань щодо доцільності таких доленосних кроків для підприємства з 90-річною історією діяльності та колективу працюючих і самої територіальної громади: що буде з виробничою базою, яким буде скорочення працівників, до якого бюджету (і скільки) тепер платитимуть податки, чому не має аргументованих відповідей щодо доцільності такої реформи та чимало інших.
Нещодавно у Чернігівській облдержадміністрації за участі її голови В’ячеслава Чауса, голови Держлісагентства Юрія Болоховця, керівництва Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства, керівників Добрянської та Семенівської і Остерської територіальних громад (на територіях яких функціонують держлісгоспи і мають бути ліквідовані, – автор), директорів і голів профспілок лісгоспів відбулася нарада щодо проблем реформування лісової галузі держави і лісгоспів на Чернігівщині.
За підсумками цієї наради Держлісагентство оприлюднило на своєму сайті інформацію під заголовком: «Голова Держлісагентства Юрій Болоховець провів зустріч із представниками територіальних громад на Чернігівщині».
У ній, зокрема, говориться про таке: «Істина народжується у діалозі: Голова Держлісагентства Юрій Болоховець провів зустріч із представниками територіальних громад на Чернігівщині.
Тема – оптимізація лісогосподарських підприємств області.
«Територіальні громади тільки виграють від оптимізації підприємств: до їхніх бюджетів надходитиме більше податків. Вся деревина, яка продається на аукціонах, збільшить надходження до бюджетів усіх рівнів. Укрупнення лісгоспів – не дорівнює ліквідації.
Ми об’єднуємо господарства, щоб подвоїти, потроїти їхні виробничі потужності і спроможність успішно вести лісогосподарювання на всіх напрямках на рівні європейських вимог», – підкреслив Юрій Болоховець.
Деякі маніпулюють масштабним скороченням працівників галузі – це неправда. Роль лісництв і лісничих тільки посилиться, бо вони безпосередньо господарюють у лісі, а не в конторах.
Начальник Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства Сергій Аніщенко заявив, що управління готове підписати з головами всіх територіальних громад області ме- морандум про співпрацю і успішне вирішення всіх спірних питань».
Так стисло було повідомлено про важливе питання реформування лісгоспів в області (зокрема й Добрянського), від якого залежить подальша доля підприємств, їх колективів і, зрештою, розвиток територіальних громад.
Свої думки щодо цього питання висловила на нараді в ОДА від імені громади її голова Світлана Бицько. І чимало запитань, які були в громади до цього, так і залишилися відкритими, як зауважила селищний голова:
-Головне питання до цієї, так званої реформи лісгоспів – які критерії обирали при прийнятті рішення про припинення діяльності Добрянського лісгоспу і приєднання його до іншого підприємства, до Городні, – зазначила Світлана Бицько.
– На жодне моє запитання я не почула аргументованої відповіді.
-Наприклад, чому приєднують Добрянський лісгосп до Городнянського, якщо перший мав торік прибуток у сумі 11 млн грн, а другий – тільки 1,8 млн грн. Тобто, в чому полягає логіка ліквідовувати значно прибутковіше і стабільніше підприємство?
Нам очільники Держлісагентства кажуть, що лісгосп нібито п’ятий за лісистістю в Україні, а за рівнем заробітної плати – 50-й. А перед тим зазначили, що у Семенівському лісгоспі питома вага заробітної плати складає 65% від доходів підприємства, нарікають, що тут підприємство витрачає чистий прибуток на зарплату. І коли Добрянський лісгосп – 50-й по рівню зарплати – це теж, кажуть, погано.
Так знову ж: де логіка? Так це погано чи добре витрачати кошти на заробітну плату?
Далі – відкрите питання щодо подальшої долі переробки деревини на підприємстві.
Очільники Держлісагентства кажуть, що приватні переробники деревини сплачують з куба 90 грн податків, а держлісгоспи – 240 грн. Тож, якщо, мовляв, хочете аби нижні склади з переробкою залишилися на підприємствах, так ви (громади) маєте сприяти тому, аби приватні деревопереробники працювали в правовому полі, щоб оформляли своїх працівників. А якщо цього не буде, то прийде до того, що треба забрати в лісгоспів переробку. Виходить, на переробку хтось вже завчасно «поклав око», і в результаті попереджають, що винуваті будете ви, громади, бо, мовляв, погано працювали з приватними переробниками…
Наступне питання – колектив працюючих. Нам обіцяють, що скорочень масових не буде, десь 5-7 працівників на підприємство. Так тоді виникає інше запитання: а навіщо ж об’єднувати підприємства?
Якщо у такій кількості штат можна оптимізувати у діючих лісгоспах і без їх ліквідації та приєднання. Так на це чути дивну відповідь: «Це ж не призведе до оптимізації лісгоспів»…
А яким буде скорочення нині і потім, якщо, наприклад, переробку передадуть у приватні руки – невідомо…
Як своєрідний «бонус» від ліквідації підприємств громадам пропонують забрати адмінприміщення лісгоспів – на правах оренди чи відчуження у власність, мовляв, розміститеся там самі чи здасте в оренду. Але ж як це виглядатиме – приміщення нерозривно пов’язані з діяльністю лісгоспу, навіть самим місцем розташування, і аж ніяк не для розміщення апарату громади. А як його утримувати, опалювати і тому подібне, хто його орендуватиме?..
Тепер про всі обіцяні податки, які нібито після ліквідації лісгоспу залишаться нашій громаді. Нам очільники Агентства продемонстрували лист – роз’яснення Державної фіскальної служби, де чітко сказано, що податки платяться за місцем розташування діяльності. Але місцем такої діяльності можна вважати два варіанти: або юридична адреса підприємства (в нашому випадку – це буде Городня) або розміщення виробничої бази (це Добрянська громада). Так куди ж таки підуть податки? Натомість нам пропонують комунікувати з керівником «об’єднаного» лісгоспу, бо, виходить за тією логікою, що він особисто і розпоряджатиметься податками, тобто куди захоче, туди і заплатить.
Тоді нам радять заключати меморандум про співпрацю, але ж це добровільний документ, який не має юридичної (правової) сили й ніяким законом не регламентується дотримання його виконання.
Та найголовніше, мабуть, що не тільки дивує, а вже ображає і громади, і лісівників – це відсутність жодних розрахунків у цій так званій реформі. Тільки ось тепер, у жовтні, після півроку розмов про початок реформи, і коли вже виданий наказ про ліквідацію лісгоспів, починають щось прораховувати. До цього (та, власне, й тепер) – ніяких обґрунтувань і розрахунків – до чого це призведе у фінансовому плані, яка буде економія від об’єднання, яким буде дохід підприємств, податки, штат працюючих лісівників і т.д.
Словом, чітких відповідей наскільки ж ця реформа буде ефективною – немає.
При прийнятті рішення про об’єднання лісгоспів навіть не порівнюють їх показники діяльності.Вже голова облдержадміністрації В’ячеслав Чаус просив у очільників лісагентства: дайте чіткі критерії по лісгоспам: площа лісів, логістика, наявність виробничих підрозділів, робочої сили, освіти працюючих та інші. Порівняйте показники лісгоспів, які хочете об’єднати.
Якщо, приміром, наш Добрянсь кий лісгосп – гірший за ними, нам буде боляче це чути, але ж буде хоч зрозуміло за якими критеріями ви приєднуєте одне до іншого. З третьої спроби запитання, навіть від голови ОДА, очільники лісової галузі не озвучують таких показників.
Натомість вже показують майбутнє Городнянське об’єднане підприємство і показники, до якої економії це призведе – це лише те, що ми «випросили» почути у ініціаторів цієї так званої реформи. А порівняння діючих лісгоспів (Добрянки і Городні, зокрема), так і немає…
То що ж від нас приховують, те, що Добрянський лісгосп – кращий за багатьма показниками, що дає багатьом людям і зокрема молоді, роботу і гідну оплату праці, що має більші доходи, кращу матеріальну базу, логістику та ефективність господарювання, платить своєчасно і більші податки, підтримує своїх ветеранів, допомагає громаді?..
Натомість чуємо лише обіцянки: (нічим не обґрунтовані) мовляв, стануть сильнішими лісництва, буде більше доходів, залишаться вам податки і т.п.
При цьому мова, наприклад, не ведеться про нові робочі місця у лісгоспах. А ще кажуть загальні фрази, на зразок: реформа назріла сама по собі, вже давно, і її ініціювало суспільство. Але ми питаємо: яка саме реформа і яке «суспільство», хто і що ініціював: працівники лісгоспів, територіальні громади?..
Дайте чіткі і зрозумілі всім відповіді. А аргументованих відповідей, на превеликий жаль, так і немає.
Як це взагалі зрозуміти: у країні заплановане масштабне заліснення територій, збільшення площ лісів, а лісгоспи скорочують?
Хто ж буде цим займатися на місцях, хто роститиме і доглядатиме ліси?
А прийнятий закон про Нове українське село, на якому акцентував увагу президент, і наміри створення нових робочих місць у сільській місцевості…І тут же планується скорочення останніх робочих місць у сільській місцевості, у лісгоспах…, – зауважила голова Добрянської громади Світлана Бицько і на завершення додала:
Наш регіон – економічно депресивний, який потребує суттєвих інвестицій, розвитку наявних виробництв, а до того ж і прикордонний, а в умовах агресії проти нашої держави ліквідація великого підприємства – лісгоспу – це хіба в інтересах нашої національної безпеки?!
Варто зауважити, що нині у Добрянському лісгоспі працює ліквідаційна комісія, яку було доручено очолити головному лісничому Городнянського лісгоспу Максиму Левковичу. Вона, за наказом Держлісагентства, має здійснити заходи з припинення діяльності Добрянського лісгоспу і передачі всього його майна, активів до Городнянського підприємства.Термін визначений до 31 грудня ц.р. Тож, як кажуть у колективі лісівників, з цим поспішають…
Вже було направлене повідомлення про вивільнення… усіх 232 працівників Добрянського лісгоспу. Проте профспілка лісгоспу оскаржила його, вважаючи таким, що має суперечність із законодавством, а також опротестували інші рішення « ліквідаторів», які стосувалися процедури вивільнення працюючих і припинення підприємства. Бо також вважають їх прийнятими з недотриманням відповідних законних вимог.
Як повідомила голова профспілкового комітету Лариса Іолкіна, колектив працівників направив звернення до Президента України, Глави Уряду, Голови Верховної Ради, керівництва області, ЦК профспілки працівників лісового господарства України, інших профспілкових організацій та компетентних установ щодо недопущення ліквідації лісгоспу і вивільнення працівників.
Також від колективу профспілка підприємства звернулася з позовом до Київського окружного адміністративного суду про скасування наказу Держлісагентства про припинення діяльності і приєднання Добрянського лісгоспу, як такого, що суперечить законодавству. Колектив має намір відстоювати свої права за допомогою за- кону.Як додали у профспілці лісгоспу, з ліквідацією підприємства припинить свою діяльність і профспілкова організація, яка об’єднувала, захищала права і спільно з дирекцією підтримувала матеріально працівників та 250 ветеранів лісового господарства, яким надавали матеріальну допомогу, зокрема, на лікування, забезпечення паливом та іншим. Чи потрібн і будуть ветерани майбутньому «новоспеченому» підприємству (до речі, за інформацією профкому, у Городні ветерани не входять до складу профспілки) – тут мають великий сумнів.
Сергій КОЛБАСА
(Газета «ЖИТТЯ ПОЛІССЯ”, №43 від 22 жовтня 2021 р.)
