22/10/2021
0
У четвер Верховна Рада мала проголосувати за відставку міністра довкілля та природних ресурсів Романа Абрамовського. Депутати планували це зробити, незважаючи на відсутність кандидатури його наступника. Чому звільняють міністра, розбирався Цензор.НЕТ.
Продовження обговорення поправок і пропозицій до бюджету на 2022 рік дозволило відкласти розгляд, хоча питання відставки вже вирішено. І якщо пів року тому Абрамовського фактично відстояв парламентський комітет, то зараз це не допоможе – у міністра конфлікт з Банковою.
Про відставку міністра заговорили перед засіданням фракції у Трускавці. Це було досить несподівано, бо досі публічних нарікань на міністра не було.
Абрамовський почав свою урядову кар’єру заступником глави Мінрегіону Володимира Зубка, а в Кабмін Шмигаля влітку 2020-го його вже покликали на позиції в Мінекології. Вже через пів року 18 лютого 2020 року Абрамовський міг вперше втратити свою посаду, але (що надзвичайно дивно для чинної Ради) його відстояв комітет, і відставки не відбулося.
На той момент точилися чвари за рибу, точніше Держрибагентство, яке віддали нововідтвореному Мінагрополітики. Також йому хотіли віддати Держлісагентство, але зрештою лишили в Міндовкілля. “Після невдалої відставки президент викликав до себе Абрамовського і дав йому три завдання, які той пообіцяв виконати”, – каже співрозмовник видання.
Минулої п’ятниці секретар РНБО Олексій Данілов повідомив, що на засіданні Радбезу розглядалась ситуація з Міндовкілля і що міністра чекає швидка відставка.
“На жаль, міністерство в недостатніх обсягах виконує укази Президента. Тому під протокольне доручення було звернення членів РНБО до Прем’єр-міністра з проханням розглянути питання роботи керівництва міністерства на найближчому засіданні уряду”, – повідомив Данілов.
Одне з трьох питань, яке ставили в провину Абрамовському на РНБО, це робота Державної екологічної служби. Її незадовільну роботу як причину відставки назвав і Давид Арахамія. Він же повідомив журналістам, що міністр написав заяву про відставку та що за неї будуть голоси.
“Точно знайдуться голоси. Ви ж пам’ятаєте, що у нас щодо антиолігархічних законів завжди є баталії. І там насамперед претензія, яка була на фракції озвучена багатьма депутатами, які працюють у регіонах: екоінспекція в регіонах – дуже корумпована установа”, – розповів лідер фракції “Слуг”.
Дійсно, Держекоінспекцію позаочі називають органом поборів (таким собі аналогом мінрегіонівського ДАБІ), а її керівника Мальованого просили звільнити Абрамовського одразу зі вступом на посаду.
Втім, досить цікаве в цьому констексті те, що у Верховній Раді чекає на друге читання законопроєкт 3091, який лише підвищить корупційні можливості цього відомства. Ще рік тому він отримав критичний висновок від НАЗК. Також його критикують і громадські активісти.
“У юридичній науці є таке поняття, як дискреційні повноваження. Коли, наприклад, чиновник опиняється в ситуації, неврегульованій законом і йому треба ухвалити рішення на власний розсуд. Цей законопроєкт передбачає розширення цих дискреційних повноважень для представників цієї служби. Так, у проєкті є стаття 15, яка пропонує дати можливість чиновникам Держекоінспекції, які перевірятимуть бізнес на підставі виявлених порушень, самостійно зупиняти роботу підприємства. Це при тому, що це пряма юридична колізія – за чинним законодавством зупиняти роботу будь-якого підприємства повинен суд. Відповідно дискреційність цієї норми полягає в тому, що немає вичерпних підстав – нам невідомо, в якому конкретно випадку чиновник Держекоінспекції може зупинити роботу того чи іншого підприємства, а відповідно створює ризики для бізнесу”, – каже юрист Олександр Солонько.
За його словами, для багатьох підприємств простій навіть у три дні створює величезні збитки, а відповідно у них буде спокуса дати чиновнику хабар, щоб воно не зупинялось. “Особливо крупному бізнесу буде набагато дешевше відкупитись від цієї історії, ніж довго судитися і відстоювати свої права”, – вважає експерт.
Ще один корупційний ризик цього закону – це наявність так званих рейдових перевірок, які здійснюються з Національною поліцією. “Порядку таких заходів не існує, його може дуже по-різному виписати Кабмін, і тут знову відкриваються корупційні ризики. Це також дасть змогу тиснути на бізнес і чинити рекет проти бізнесу. Тому цю статтю треба просто викинути чи повністю переробити”, – каже Солонько.
“Також в цьому законопроєкті є опція позапланових перевірок за потребою. Хто визначає цю потребу і яка її суть, невідомо. На основі чого приймаються рішення – невідомо. Тобто знову ж чиновник може сам собі вирішити піти на позапланову перевірку. При цьому відкривають можливість робити такі перевірки у вихідні дні, святкові, без участі керівника підприємства”, – додає експерт.
Ще одна сумнівна новела закону, на його думку, це те, що дають перевіряти, навіть коли не йдеться про підприємство з підвищеним екологічним ризиком. Тобто можуть перевірити і землекористування, і користування водними ресурсами, і надрами. “Також відкривається можливість оновленій Держекоінспекції втручатись у роботу громад, тому що в нас ліквідовано державну експертизу землевпорядної документації і її функцію хочуть передати Держекоінспекції”, – зауважує Солонько.
Щодо останнього пункту також є лист Асоціації міст до комітету, який вважає згадану норму законопроєкту звуженням прав громад.
Проєкт закону написано не в Кабміні, а подано групою народних депутатів на чолі з Олександром Маріковським. Останній, до речі, дуже хвалить міністра, що написав заяву про відставку, та жалкує, що той іде з посади.
“На Банковій в принципі ніколи не любили Абрамовського, але в нього були сильні позиції в комітеті. Ви тільки почитайте, які звідти виходять законопроєкти”, – каже один з депутатів на умовах офрекордз.
“Я чув дві версії відставки. Перше, міністерство збирає побори, в тому числі через Держекоінспекцію, але не ділиться. Друга – що міністр погано чує, що від нього просить Банкова. Одне з таких прохань стосувалось будівництва сховища для проміжного зберігання високоактивних відходів, але забезпечити перемогу потрібної фірми, пов’язаної з одним депутатом, міністр так і не зміг. А це 4 мільярди гривень”, – каже інший співрозмовник.
Абрамовський дійсно в коментарях казав, що йому байдуже, хто будуватиме, але хай будуть.
Ще одна версія відставки, про яку довелось почути Цензор.НЕТ, вже від джерел, близьких до Мінекології,– це те що Абрамовський не захотів поставити потрібну людину управляти лісом. Імені не уточнили.
Натомість депутат Олексій Устенко в ефірі 24 каналу вказав, що несанкціонована вирубка лісів не закінчилась.
“Вирубки не закінчились. Він обіцяв депутатам, що буде якась суперсистема лісів. Ми мали бачити ледь не кожне дерево та вирубки. Супутникова зйомка. Це все залишилось на словах”, – зазначає депутат.
Екологи також озвучували критику за те, що Міністерство не змогло зробити нормальну мапу меж природо-заповідного фонду та за нові ідеї заліснення України .
При цьому лісгопи стають майданчиками заробітку для своїх. У 2019-2021 рр. підрядниками державних лісових господарств трьох областей західної України (Чернівецької, Івано-Франківської та Закарпатської) дуже часто стають колишні працівники та члени родини лісівників. Про це написав Олександр Тартачний у виданні “Наші гроші. Львів”.
В Раді ж натомість чекає другого читання ще один законопроєкт 5650, яким забороняється тергромадам створювати комунальні підприємства з більш ніж 100 гектарами лісу. Ця ідея не подобається ні громадам, де ліси становлять більшість території, ні Асоціації міст, яка просить парламент переглянути цю норму.
Звісно, в розумінні природи відставки міністра багато що прояснив би його публічний звіт, а також конкретні запитання про злочинну діяльність від депутатів, які збираються підтримати відставку.
Але натомість все нагадує закулісний переділ потоків, де ніхто не поспішає говорити вголос, бо гроші ж люблять тишу.
Тетяна Ніколаєнко,
Цензор.НЕТ
