Відновлення лісових ландшафтів

Дослідження у Східній та Південно-Східній Європі.

Нещодавно Європейська економічна комісія ООН та ФАО опублікували своє дослідження на основі статистичних даних, урядових документів і звітів та за участі національних експертів з країн Східної та Південно-Східної Європи. З основними висновками цього дослідження пропонуємо ознайомитись у цьому матеріалі.

Довідкова інформація

В дослідженні «Відновлення лісових ландшафтів у Східній та Південно-Східній Європі» (далі – Дослідження) розглядається стан існуючого лісового покриву, причини деградації та потенціал відновлення лісових ландшафтів у сімнадцяти країнах Східної та Південно-Східної Європи.

Країни, які досліджувалися, розбиті на кілька підгруп за певними признаками, зокрема:

• підгрупа Східної Європи: Білорусь, Молдова, Україна – країни, що мають схожі екологічні умови, де ліси в основному належать державі, з лісовим покривом, відповідно, 39,8%, 11,2% та 15,9%;

• підгрупа країн ЄС, з яких Угорщина має найнижчий лісовий покрив (близько 21%), за нею йдуть Румунія (28,8%), Польща (30,9%), Чеська Республіка (34%), Болгарія (37%), Словаччина (45,1%) і Хорватія (47%), Словенія з найвищим відсотком лісового покриву (62%);

• підгрупа країн Західних Балкан (балканські країни), з яких Сербія має найнижчий лісовий покрив (29,1%), за нею слідують Албанія (36,6%), Північна Македонія (42,5%), Боснія і Герцеговина (43%) і Чорногорія (60%);

• окрема підгрупа – Туреччина, ліси якої займають 29,2% площі суші і в екологічному відношенні сильно відрізняються від інших країн, розглянутих у Дослідженні.

У більшості країн, розглянутих у Дослідженні, переважає природне лісовідновлення.

Показники залісення

Найвищі щорічні показники залісення фіксуються у Туреччині, при цьому площа лісів там постійно збільшується з 2000 року. Навпаки, більшість країн, розглянутих у Дослідженні, скоротили свої зусилля з залісення після 2010 року, віддаючи перевагу природному відновленню для розширення площі лісів. Основною причиною цієї тенденції стало поступове скорочення фінансових і людських ресурсів, відмова від дрібного сільського господарства і скорочення чисельності сільського населення.

Основні причини деградації

Аналіз, проведений в Дослідженні показує, що в більшості країн підхід до управління лісовим господарством на основі ландшафтного планування практично відсутній або малоефективний. Крім того, країни мають дуже різні уявлення про те, що являє собою деградація лісів. Більше, ніж у половині країн, охоплених Дослідженням, відсутнє національне визначення деградації лісів. Чотири країни використовують визначення, надане ФАО, зокрема, що «деградація лісів – це скорочення здатності лісу надавати товари та послуги».

З країн підгрупи Східної Європи Білорусь в якості основних проблем деградації лісів і водно-болотних угідь визначила посуху, шкідників і хвороби, а також поступове зниження рівня ґрунтових вод. В якості значного ризику були також згадані лісові пожежі. Для Молдови такими є ерозія ґрунту і незаконні лісозаготівлі. Україна перерахувала поганий санітарний стан лісів (посухи, біотичні захворювання) і лісові пожежі в якості найбільш важливих прямих чинників деградації лісів у майбутньому.

Більшість у підгрупі країн ЄС також назвали посухи, шкідників і хвороби основними проблемами деградації лісів. Болгарія, Хорватія, Угорщина і Польща визнали лісові пожежі найбільш актуальною проблемою деградації. Хорватія, Румунія та Словаччина сильно страждають від наслідків пошкодження лісів вітром. На додаток, Румунія вказала на надмірну експлуатацію лісів як одну з основних причин деградації.

На Західних Балканах, за винятком Сербії, пожежі розглядаються в якості основної причини деградації лісів. Чорногорія і Сербія стикаються з проблемами, пов’язаними зі зміною землекористування. Сербія також послалася на серйозну деградацію в результаті штормів і вітрів на півночі, зсувів у центральній частині і загального погіршення якості ґрунту, що торкнулося всієї країни.

Туреччина вважає, що для неї деградація лісів у цілому є незначною проблемою, хоча шкідники, хвороби, лісові пожежі, інвазійні види та надмірний випас худоби вказуються як її суттєві чинники.

Україна в Дослідженні

Як зазначається в Дослідженні, найбільш значною подією, яка все ще має сильний вплив на лісові ресурси, була катастрофа на ЧАЕС. Вона торкнулася близько 3,5 млн га лісів, 157 тис. га з яких, як і раніше, містять високий рівень цезію і не можуть бути використані. Ще 1,4 млн га мають більш низькі рівні забруднення і підпадають під обмеження з управління.

Хоча в Україні немає визначення деградації лісів, вона розуміється як процес, що веде до зниження здатності лісів виконувати увесь спектр своїх функцій, включаючи зниження продуктивності. В даний час немає даних, що дозволяють провести національну оцінку деградації лісів. Кліматичні умови, пожежі, шкідники та хвороби є основними причинами пошкодження українських лісів. Іншими чинниками є ерозія ґрунту і пошкодження вітром. Інвазійні види мають лише незначний вплив на деградацію. Брак фінансування та законодавчі обмеження щодо швидкого реагування на проблеми управління лісовим господарством також впливають на деградацію лісів.

Як зазначається в Дослідженні, в Україні заходи з відновлення включені в стандартні плани управління лісовим господарством. З 2005 року в Україні щорічно відновлюється від 33 до 52 тис. га за рахунок природного відновлення і щорічно покривається лісом від 1,9 до 31 тис. га.

Основними обмеженнями для відновлення лісів і ландшафтів в Україні є брак фінансування, відсутність стимулів для збільшення такої роботи та досить складні процедури зміни основного призначення землі. Між тим, збільшення лісового покриву є одним із головних пріоритетів для України. Потенціал відновлення лісів оцінюється в 2 тис. га в рік, при цьому загальна мета полягає в збільшенні лісового покриву до 16,3% до 2030 року.

Складачі Дослідження зазначають, що у його ході були виявлені непоодинокі розбіжності між даними, представленими національними експертами, і міжнародними джерелами звітності. Ці типи розбіжностей можуть виникати через відмінності в визначеннях і методологіях, що використовуються при зборі даних. Вони також можуть бути викликані недостатньою надійністю даних із безлічі джерел, відсутністю в деяких випадках національних кадастрів лісів і недоліками систематичного збору даних.

Олександр ВИНОГРАДСЬКИЙ,

Газета “Природа і суспільство”