Сага про орлана-білохвоста

Запасна «хата» і шлюб на все життя.

Вперше про існування в природі птаха орлана-білохвоста довідався, побачивши його зображення на… реверсі пам’ятної монети номіналом у дві гривні Національного банку України, де він зображений у польоті. Там виглядає цей представник родини яструбових досить велично і таємниче. Тож захотілося дізнатися, чим заслужив цей птах такої уваги фінансистів.

Батьківщиною орланів-білохвостів є Естонія, звідки він поширився і в інші куточки земної кулі. Скажімо, в Україні птахи обрали для гніздування заплавні ліси у долинах великих річок, зокрема, Дніпра, Дунаю та Дністра, де постійно перебувають незначною кількістю сімей.

А в брошурі про Рівненський природний заповідник натрапляю на перелік червонокнижних птахів, які тут гніздяться у торфоболотному масиві Переброди, і серед них, наче так між іншим, згадується і орлан-білохвіст. Коли зателефонував у заповідник, мені розповіли, що справді орлан-білохвіст був помічений під час полювання на рибу над каскадом ставів, що тягнуться в бік Старого Села, загальна площа яких становить 2600 гектарів. І що саме в лісах, які прилягають до цих водоймищ, науковці заповідника в різних місцях виявили два гнізда цих птахів із кладкою по два яйця.

Отже, якщо можна так сказати, мені вдалося впритул наблизитися до загадкового велетенського птаха-хижака. Бо, одна справа, десь щось прочитати, а зовсім інша – поспілкуватися з людьми, а надто, фахівцями, які займаються безпосередньо вивченням і охороною тварин.

Нарешті маю можливість поговорити з тодішнім заступником директора заповідника з наукової роботи Ростиславом Журавчаком, а згодом і з Михайлом Франчуком, який нині обіймає цю посаду. Від них довідуюся багато цікавого про птахів. Зокрема, що птах має іще дві інші назви – орел-сіруватень та просто сіруватень, що кожна сім’я орлана-білохвоста, крім основного гнізда, у якому вигодовує молодняк, має ще і запасне. Запасні домівки весь час відвідують самці, охороняючи, аби якийсь чужак не посмів там поселитися, систематично після пошкоджень непогодою і підрихтовують їх. Так що в будь-який час, за потреби, сім’ї можуть туди переселитися.

Коли ж може виникнути така потреба? На це запитання невдовзі отримав також відповідь від добре знайомого місцевого лісівника, який визвався в один із вихідних провести мене, щоб показати гніздо одного з орланів. Добре знаючи точні координати визначеного для оглядин гнізда, мій «екскурсовод» впевнено йшов попереду. Потім раптово зупинився.

– А тепер будемо рухатися якомога тихіше, щоб нас не виявили птахи – ми вже досить близько від гнізда.

І справді десь через сотню кроків на височезній сосні, яка домінувала серед інших дерев, побачив величезну кулю.

– Ото і є домівка орланів-білохвостів – тепер потрібно бути ще обережнішими, – пошепки промовив він, торкнувши легенько мого плеча.

Та після його слів не ступили ми й десяти кроків, як з боку гнізда почувся писклявий, на дуже високих нотах, крик.

– От і все – далі йти не можна – нас птахи виявили, – зупинився лісівник і почав пояснювати: – На жаль, продовжувати подорож не маємо права – надто тривожний цей птах. Якщо виявить до себе особливу увагу з боку людей, то може одразу залишити гніздо, навіть з кладкою яєць, й перебратися в запасну домівку – траплялося і в нас уже таке…

От що означали оті слова «за потреби» – птахи перелітають до запасного гнізда.

Хочу зауважити, що побачене гніздо навіть із далеку справило на мене величезне враження – його масивність була переконливою. А коли лісівник сказав, що воно в діаметрі два метри, що будують його птахи з гілок і сучків, влаштовуючи лоток із тонших галузинок і вистеляючи сухою травою, то мені здалося, що насправді вдалося поглянути на те гніздо зблизька, бо слова лісівника про розміри пташиної домівки цілком вписувалися в те, що мені вдалося побачити здалеку.

У той день мені пощастило побачити як орлан легко ширяв, кружляючи над ставом, а потім раптом каменем почав падати вниз, зникнувши на лічені секунди з нашого поля зору. І коли з’явився в повітрі знову, то вже в лапах тримав рибину.

Михайло Франчук розповів, що орлани прилітають у Переброди наприкінці лютого або на початку березня. Отоді можна наслухатися шлюбних голосів самців. Пари птахів – постійні, але це не перешкоджає їм дотримуватися шлюбних ритуалів.

– На жаль, я не музикант і не зумію зімітувати голосів птахів, але можу сказати, що вони складаються з низки 15–30 коротких пронизливих звуків, які самець подає у пришвидшеному наростаючому темпі та поступовому підвищенні тону, – розповів Михайло Володимирович.

А мій лісівник-екскурсовод, пригадую, по дорозі до автомобіля розповідав, що птахи «співають» і на гнізді, і кружляючи в повітрі… Їх голоси можна передати як таке щось «кльо-кльо-кльо-кльош», а то, трапляється, якось ще і закаркають по-своєму – не так як ворони, при хвилюванні видають серіями короткі крики, які нагадують скрип гальм автомобілів.

Характерним для життя орланів-білохвостів є те, що вони на «свою» територію більше не пускають жодної пари сородичів, а довгими роками контролюють її самі. Тож у закутках Перебродів у бік Старого Села вже довгі роки гніздиться лише дві пари.

І цілком природним було моє запитання до науковців заповідника: «А де ж діваються молоді птахи, які вилетіли з цих гнізд. Невже їх не поселила кровна рідня у своїх запасних гніздах?» Виходить, ні.

Молоді птахи після вильоту з гнізда, як з’ясувалося, ще певний час можуть «покрутитися» біля батьківських гнізд, на їх території, але коли прокидається інстинкт розмноження, летять деінде шукати собі пари.

Тепер повернемося на початок розповіді. Називаючи свою розповідь сагою, це слово розумію, звичайно, у метафоричному сенсі. Тож настав час розкрити оту метафоричність. Маю на увазі ефектні шлюбні ігри пар орланів-білохвостів. У заповіднику розповіли, що доводилося спостерігати в небі як зціпивши витягнуті назустріч один одному лапи, з величезної висоти пташина пара, перевертаючись, наче парашутисти-фігуристи з нерозкритими парашутами, летить до землі, розчепивши кігті десь за кілька метрів від неї. Оце і є той епізод «сватання», наявність якого якраз передбачає і класичне значення поняття сага, адже серед найпоширеніших мотивів цих давніх творів присутній елемент такого обряду.