Ліси і люди – в пріоритеті

Україні вкрай потрібна своя «лісова конституція».

Лісова галузь вкотре переживає етап змін та трансформацій. При цьому важливо не втратити кваліфікованих працівників, ефективні підприємства, досвід та традиції, а ще – самі ліси. Як саме цього досягти – зараз експерти обговорюють на всіх можливих майданчиках та дискусіях. Один із них – розширене засідання Всеукраїнської ради Товариства лісівників України (відбулося 28 вересня під час Міжнародної виставки Lisderevmash-2021). Учасники зустрічі обговорювали проблему податкового навантаження на лісову галузь, необхідність адаптації лісової реформи до так званої зеленої угоди, яку прийняла Європа, а Україна теж готує свою власну. Подібні дискусії, зазвичай, охоплюють широкий спектр проблем, але найважливіше – дають варіанти їхнього вирішення.

Лісове господарство як частина конкурентоспроможної економіки

Забігаючи наперед, зазначимо, що підсумком зустрічі стало прийняття Рішення Всеукраїнської ради ТЛУ про підтримку громадських ініціатив щодо збільшення площі лісів та ініційовано звернення до Верховної Ради та Кабінету Міністрів України з пропозиціями прийняти один збалансований законопроект «Про національну лісову політику» в доопрацюванні якого Товариство лісівників України готове прийняти дієву, професійну участь.

Ухвалений на засіданні проєкт рішення передадуть на розгляд у Верховну Раду та Кабінету Міністрів. Юрій Миколайович нагадав, що сьогодні реформа лісового господарства на слуху, а загалом, реформа системи управління у нас постійно на марші. «І 10 мільйонів гектарів лісових земель завжди були в полі інтересу чиновників, але чи комфортно при цьому лісівникам та лісгоспам? – риторично запитує Голова ТЛУ. – Зараз знову змінюються напрямки управління системою, та не змінюється фактично процес вирощування лісу. Важливо, що сьогодні з’явився указ, який закладає розширене лісоутворення в Україні, але важливо, щоб його реалізовували та супроводжували фахові лісівники. Нині лісове господарство проходить перший етап зміни системи управління, іде реорганізація підприємств. Не просто зараз пройти оптимізацію усім, знайти роботу тим людям, що живуть у селі, при цьому не втратити професіоналів, які вміють вирощувати ліс».

І ці побоювання підтверджують представники лісових господарств із регіонів. Так, начальниця Херсонського обласного управління Тетяна Касіч поділилася, як кажуть, наболілим питанням для лісового господарства Півдня та Сходу. Експерти галузі давно наголошують на тому, що цим регіонам потрібна особлива увага та підтримка на рівні держави. «Найважче всі проблеми лісового господарства відчувають лісові господарства Півдня. У нас багато територій, які потребують залісення, але без підтримки держави та фінансового забезпечення ми не зможемо виконати завдання, які перед нами поставлені, – наголосила пані Тетяна. – Починаючи з 2016 року, у нас втрачена половина колективу, це понад 80% кваліфікованих кадрів, у нашій області практично немає закладів освіти спеціалізованих, які б підготували нам нових фахівців. Ця проблема тільки починає вирішуватися. Кілька років тому ми повністю втратили лісові розсадники, бо не було фінансової можливості заправити техніку, щоб відновити насадження. Нині ми вийшли на рівень 2015 року. Тобто маємо матеріал, вирощений власними силами, але нам потрібна підтримка».

Пункт про підтримку лісопідприємств Півдня та Сходу увійшов до проєкту рішення, котре розглядалось на розширеному засіданні ТЛУ. Також Юрій Марчук нагадав про нові виклики, зумовлені кліматичними змінами: зміна кліматичних поясів, зміна ареалів основних порід дерев, масштабні пожежі тощо. І це теж виклик для лісового сектору. Тому ТЛУ пропонує нове формування сучасної моделі українського лісового господарства. Ідеться про законодавчі зміни (державне стимулювання), ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку, використання сучасних технологій лісового господарювання. «Але це все має бути в комплексі із впровадженням нових технологій та підтримкою працівників лісової галузі, – продовжив Юрій Миколайович. – Тому наша стратегія повинна все це врахувати: зміни клімату та роль лісів, зелену економіку та використання деревини, до цієї теми ми тільки підходимо; стабільне використання деревини в межах оптимального лісокористування; використання нових технологій та екологобезпечної техніки; ринок деревини, стимулювання глибокої переробки та кращий європейський досвід. Ліси та лісове господарство повинні стати важливою частиною переходу України до нейтральної, ресурсоефективної та конкурентоспроможної економіки, згідно із зобов’язаннями про зелену угоду. Треба змінювати податкове законодавство, підходи до навчання майбутніх лісівників, які повинні працювати вже знаючи, як діяти та запобігати змінам клімату, – все це враховано у нашому проєкті рішення».

30 років без лісової конституції

Під час засідання ТЛУ обговорили стратегію розвитку лісового господарства України, «Стратегію ЄС з біорізноманіття до 2030 року», а також хід реалізації Указу Президента України «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів». Перший заступник Голови Держлісагентства Віталій Пунь нагадав, що ідеться про висадження одного мільярда дерев за три роки та створення одного мільйона гектарів лісів за 10 років. «Це завдання не просте, але ми взяли на себе основну функцію виконання цього указу. Зараз Міндовкілля розглядає програму виконання згаданого указу, але ми вже готуємося: зорієнтували наші регіональні управління, щоб вони посилили заходи щодо збору ліквідного насіння та посадки саджанців», – додав він.

Також Віталій Пунь зазначив, що вже цього року із 1 жовтня по 30 листопада триватиме акція із посадки дерев, у ході якої лісівники посадять 405 млн саджанців на площі 67,6 тис. га. Де шукатимуть землі для виконання президентського указу далі? За словами заступника Голови відомства, зараз на рівні агентства проводяться наради із ОТГ, щоб залучати нові землі до посадки лісів. Ще один шлях – пошук так званих самозалісених територій, нині це, здебільшого, землі сільськогосподарського призначення. Якщо Верховна Рада підтримає у другому читанні законопроєкт про збереження самосійних лісів, то з’явиться відповідний нормативний механізм захисту цих територій. Крім цього, інформацію про самозалісені ліси у Держлісагентстві розраховують отримати після проведення національної інвентаризації лісів.

Обговорюючи стратегію розвитку лісової галузі від ТЛУ, учасники радили конкретизувати деякі її положення, зокрема, у сфері законодавства, вважаючи деякі законодавчі ініціативи згубними для лісового господарства і в цілому екології. А також вкотре наголошували, що Україні потрібна державна цільова програма «Ліси України». Це має стати лісовою конституцією, вважає Петро Лакида, директор Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства НУБіП. «Наша галузь живе 30 років незалежності держави без своєї конституції, – додає він. – Реформою називаємо те, що не є реформою зараз, говоримо про оптимізацію лісогосподарства і кажемо, що це реформа, але це – управлінське рішення. Якщо не приймемо цей документ, і далі будемо коливатися з боку в бік. Прихід однієї політичної сили до влади буде говорити про те, що деревообробку треба відділити від лісового господарства, інші казатимуть протилежне. Але країни світу вже давно з цим визначились. Тому тривалий час, мабуть, понад 25 років, ведеться робота над розробкою національної лісової політики. За останні 5–6 років робоча група напрацювала такий законопроєкт, у 2019 році він був переданий до Мінагрополітики, воно кануло у вічність, а з ним і законопроєкт. Сподіваюся, що нарешті цей законопроєкт буде реалізований».

Тож дискусія лісівників на розширеному засіданні ТЛУ знову і знову стосувалася наболілих питань, без вирішення яких експерти не бачать перспектив для розвитку.

Інна ЛИХОВИД,

Газета “Природа і суспільство”