200 країн беруть участь у конференції ООН з клімату. Що вони обговорюватимуть і для чого?

З 31 жовтня по 12 листопада у Глазго пройде конференція ООН з клімату. У ній беруть участь більше 200 держав – на рівні перших осіб, представників урядів, активістів, компаній і неурядових організацій. «УД» пропонує розібратися, що вони обговорюватимуть і яке це має значення для людства.

Форум носить назву COP26, або 26th Conference of the Parties, що перекладається як «26-та Конференція сторін»). ООН проводить цей захід з 1995 року. 

Історичною вважають 21-у зустріч, коли у 2015 році в Парижі було підписано першу за весь час угоду щодо клімату з обов’язковими кроками, які держави зобов’язалися виконати, щоб знизити шкоду для навколишнього середовища. Серед них – стримувати зростання температури на планеті «набагато нижче 2 градусів за Цельсієм» і звести до нуля шкоду від парникових газів, які є драйвером глобального потепління, до 2050 року. Виконання цілей юридично обов’язково. Угоду підписали 197 країн, включно з Україною.

На майбутній конференції учасники планують оцінити хід просування справ, обговорити минулі завдання і поставити нові.

Які вони? Документ, опублікований ООН до 26-го форуму, повідомляє наступне:

Звести до нуля вплив парникових газів до 2050 року. Це так звана вуглецева нейтральність, над якою працюють держави, зокрема і Україна. Тут же – обмежити зростання середньої температури планети до 1,5 градуси Цельсія у порівнянні з часом до промислової революції. Для цього пропонується знизити видобуток вугілля, як одного з найбільш «брудних» для планети матеріалів, згорнути вирубку лісів, вкластися в поновлювані джерела енергії і прискорити перехід на електромобілі. Захищати природні екосистеми, відстежувати їх стан. Вжити заходів, щоб через зміни клімату люди не втрачали можливість жити на своїй території і жити взагалі.

Виділяти 100 млрд доларів щорічно на виконання перших двох пунктів. Розвиненим країнам відведено провідну роль, міжнародні фінансові інститути, банки, інвесторів і бізнес закликають брати участь. ООН повідомляє, що в 2018 році на ці потреби вже мобілізували 79 млрд доларів. У 2019-му 41 млрд доларів був переданий країнам, що розвиваються.

Екопорядок денний пов’язують не тільки із захистом навколишнього середовища, але і з тим, що держави почнуть втрачати значну частину грошей через те, що вчасно не перейдуть на зелену енергію. Таким чином на світовому рівні екологія стає не тільки соціальною темою, але також економічною і політичною.

При цьому організатори майбутньої конференції зіткнулися з критикою. Джерела The Guardian в ООН, американському та британському уряді назвали частину заявлених цілей нереалістичними і визнали, що, наприклад, зниження викидів вуглекислого газу на 45%, необхідного для вуглецевої нейтральності, наразі досягти не вдасться.

«Ми повинні ставити амбітні завдання, а потім, може бути, рухатися до їх виконання маленькими кроками, але нам необхідний довгостроковий план – його ми і виробляємо», – сказало джерело в ООН.

Не очікає від саміту нічого особливого і Грета Тунберг. Вона вважає, що світові лідери говорять лише красиві слова, але насправді пропонують тільки «бла-бла-бла» і не роблять реальних дій.