05/03/2008
0Видобувачі бурштину вже добрались до Рівненського природного заповідника. В обласній прокуратурі порушили кримінальну справу проти посадових осіб заповідника, які не забезпечили належну охорону природного комплексу.
Натомість директор заповідника Василь Бачук стверджує, що звертався за допомогою до правоохоронців, посадовців. Боротися силами лісової охорони зі злочинними угрупованнями, які знищують заповідник, неможливо.
Поклади бурштину-сирцю на території Сарненського району не перший рік видобувають місцеві жителі, керуючись бажанням заробити. Місцями ліси району перетворились на пустелі з кратерами від роботи мотопомп. Зловмисники розширили свої “пошуки” покладів бурштину і посягнули на територію Рівненського заповідника. Нещодавно органи прокуратури області порушили кримінальну справу.
— Порушили кримінальну справу за фактом службової недбалості, внаслідок чого вчинено істотну шкоду державним інтересам, — коментує старший помічник прокурора області з питань нагляду за додержанням природоохоронного законодавства Анна-Марія Дзівак. — Встановлено, що службові особи не організували належної охорони та збереження унікальних природних комплексів у межах території заповідника від незаконного видобутку бурштину-сирцю. У заповіднику є охорона і безпосередньо положенням про Рівненський природний заповідник передбачено, що до охорони заповідника за наказом директора можуть залучатися всі штатні працівники. Природний заповідник співпрацює з місцевими органами внутрішніх справ, іншими контролюючими органами на основі діючого природоохоронного законодавства. А відповідну службу охорони заповідника очолює її керівництво.
На одного лісника припадає 881 га
Як пояснила Анна-Марія Дзівак, нецільове використання землі згідно з матеріалами перевірки розпочалося з липня минулого року. Це спричинило нецільове використання земельної ділянки площею майже два гектари. Внаслідок протиправних дій державі завдано збитків на суму 569 тисяч гривень, в тому числі в зв’язку з нецільовим використанням земель (у сумі 105 тисяч гривень).
А поки справою займаються в області, на місці зі старателями боротися майже нереально. Для старателів не має значення — це територія заповідника чи лісництва. Як розповідають місцеві жителі, штрафи їх не зупиняють, бо нікого за незаконний видобуток бурштину в тюрму не посадили.
Як пояснює директор Рівненського природного заповідника Василь Бачук, заповідник площею понад 42 тисячі гектарів. На одного лісника припадає 881 гектар.
— Їх не зупинить ні лісник, ні представник міліції, — стверджує Василь Бачук. — Коли ми звертались в обласне управління лісового господарства і залучали працівників спецпідрозділу “Беркут”, то копачі бояться. В інших випадках це безрезультатно. Неодноразово старателі погрожували нашим працівникам.
Директора заповідника, який працює там уже п’ять з половиною років, обурює те, що порушили кримінальну справу стосовно нього.
Ліснику грозились підпалити хату
— Я запитував правоохоронців, чи хоч одну кримінальну справу відкрили на того, хто миє бурштин, на того, хто тримає мотопомпи, на того, хто перепродує бурштин, — апелює пан Бачук. — Як і у кожному підприємстві лісового господарства, у нас функціонально розподілено ці площі між лісовими обходами, лісовими об’їздами. Певна площа закріплена за лісником або за майстром лісу і довірена йому під охорону. Він є матеріально відповідальною особою. Наприкінці серпня мародери добрались до Карасинського лісництва. Там лісник мав більше 800 гектарів території обходу. Йому погрожували розправою, грозились підпалити хату за те, що він доповідає нам про факти злочинного втручання в природний комплекс заповідника.
Одразу після цього керівництво заповідника організувало свої мобільні групи, виїзди. Коли працівники почали робити рейди, зіштовхнулись з такою проблемою, що на вимоги припинити видобуток їм погрожували. Неодноразово за допомогою звертались у районну прокуратуру, міліцію, аби ті допомогли забезпечити охорону заповідника.
— Тому я обурений, що мене звинувачують у службовій недбалості, — підсумовує Василь Бачук. —Так, факт порушення є. Якщо і порушувати справу, то за фактом події, а не за фактом посадової особи. Я надав у прокуратуру всі документи, наші протоколи, звіти про рейди оперативних мобільних груп, акти на знищення вилучених знарядь, звернення до районних органів влади, у районні правоохоронні органи (на початку вересня та січня). Ми вказували, що лісова охорона своїми силами не в змозі забезпечити охорону природного комплексу від такого роду втручання. З боку порушників йдуть всілякі погрози. Це проблема набула такого розмаху і глибини, що ми не маємо необхідних прав і важелів впливу на злочинні угруповання.
