01/10/2021
0Лісові селекційно-насіннєві центри – важлива складова лісокультурної справи.
Збільшення обсягів відтворення лісів потребує забезпечення лісокультурного виробництва покращеним високоякісним насінням і вирощеним із нього якісним садивним матеріалом. Вирішення цієї проблеми в сучасних умовах є неможливим без створення сучасних лісових селекційно-насіннєвих центрів, діяльність яких охоплювала б увесь цикл виробництва садивного матеріалу – від забезпечення стабільних врожаїв високоякісного насіння на лісонасінних плантаціях до вирощування садивного матеріалу.
Аналіз обсягів лісовідновлення та насінництва
Щорічні обсяги лісовідновлення на підприємствах Держлісагентства в середньому становлять близько 27 тис. га, з яких 70% (19 тис. га) припадає на хвойні породи і лише 30% (8 тис. га) – на листяні.
Показники лісовідновлення суттєво різняться залежно від регіону. Це пов’язано з особливостями розподілу лісів за природно-кліматичними зонами, їхнім функціональним призначенням і відповідними аспектами ведення господарства в них.
Для відновлення лісів в Україні щорічно заготовлюють близько 1200 тис. кг насіння, в тому числі, майже 330 тис. кг з об’єктів постійної лісонасінної бази.
Враховуючи тенденцію збільшення впродовж останніх років кількості та масштабів пожеж, спалахів масового розмноження шкідників і хвороб, усихання лісових насаджень на староорних землях, у майбутньому можна прогнозувати збільшення площ, що потребуватимуть залісення.
Основні аспекти щодо вирощування та використання садивного матеріалу із закритою кореневою системою
Використання садивного матеріалу із закритою кореневою системою забезпечує проєктні біометричні характеристики створених із нього лісових культур, дозволяє економніше використовувати цінне насіння з покращеними властивостями, розширити період створення та доповнення лісових культур, підвищити їхню приживлюваність і збережуваність.
Лісогосподарські підприємства використовують власні технології вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою, зокрема, щодо виду та розмірів контейнера, складу субстрату, в умовах закритого та відкритого ґрунту з різними режимами поливу та способами інтенсифікації вирощування (внесення добрив, регуляторів росту рослин тощо). Це підтверджує доцільність регіонального підходу до вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою, зокрема, добору виду й об’єму контейнерів, складу субстратів тощо.
За даними останніх трьох років співвідношення використання частки садивного матеріалу із закритою кореневою системою для створення лісових культур становить у середньому 0,5%.
Для покращення продуктивності та стійкості лісових насаджень планове використання садивного матеріалу із закритою кореневою системою за попередніми оцінками має становити 10–20%. Отже, для забезпечення лісокультурної кампанії щорічна потреба в садивному матеріалі із закритою кореневою системою, вирощеному із селекційно покращеного, випробуваного та сертифікованого насіння у Поліссі орієнтовно має становити 12–16 млн шт., у Лісостепу – 7–9 млн шт., у Степу – 1,5–2,2 млн шт., у Карпатах – 3–4 млн шт.
Встановлення автоматизованих ліній для вирощування такого матеріалу та технологічне вдосконалення процесу створення культур дозволить покращити приживлюваність та стан лісових культур.
Разом з тим, за умови використання неякісного насіння, недотримання технології вирощування садивного матеріалу погіршується його якість, що відбивається, в свою чергу, на приживлюваності культур. В умовах низького запасу вологи після малосніжних зим і тривалих бездощових періодів відбувається пересихання грудки землі, в якій знаходиться основна маса коріння сіянця із закритою кореневою системою у перші роки. Більш багатий на органо-мінеральні речовини субстрат також швидко захоплює коріння бур’янистої рослинності, що спричиняє ще більше його підсушування. Тому питання об’єму субстрату та його трофності під час вирощування сіянців деревних і чагарникових порід залишається відкритим і потребує проведення додаткових досліджень.
Обґрунтування кількості лісових селекційно-насіннєвих центрів
Локації лісових селекційно-насіннєвих центрів мають бути орієнтовані на вікову структуру деревостанів, прогнозовані обсяги лісовідновлення, наявність необхідної бази, інфраструктури та спеціалістів, економічної та технічної можливості (приміщення, наявне обладнання, логістика тощо).
Враховуючи значні площі всихання соснових лісів, а також найбільші площі лісокультурного фонду, в першу чергу, слід запроєктувати створення селекційно-насіннєвих центрів із виробництва селекційно покращеного, випробуваного та сертифікованого насіння, а також садивного матеріалу власне сосни звичайної.
Зокрема для сосни, на першому етапі доцільно розширити діяльність наявних ЛСНЦ, а також тих, які перебувають на різному етапі створення:
• Лісонасіннєвий підрайон 1а (Луцький район, ДП «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр»);
• Лісонасіннєвий район 2 (Івано-Франківська область, «Івано-Франківський лісовий селекційно-насіннєвий центр»);
• Лісонасіннєвий підрайон 3а (Львівська область, ДП «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр»);
• Лісонасіннєвий район 3а (Хмельницька область);
• Лісонасіннєвий підрайон 4б (Донецька область, ДП «Лиманський лісгосп»).
Другий етап передбачає створення ще 4 ЛСНЦ з урахуванням потреб у садивному матеріалі та відповідно до чинного лісонасіннєвого районування:
• Лісонасіннєвий підрайон 1б (ДП «Київська ЛНДС» УкрНДІЛГА);
• Лісонасіннєвий підрайон 4а (Сумська область, ДП «Тростянецький лісгосп» або Харківська область ДП «Гутянський лісгосп»);
• Лісонасіннєвий район 5а (Херсонська область, ДП «Степовий філіал УкрНДІЛГА»);
• Лісонасіннєвий район 5б (Кіровоградська область, ДП «Олександрівське ЛГ» або ДП «Чорноліське ЛГ»).
На третьому етапі заплановано розширення діяльності цих центрів або створення нових для вирощування садивного матеріалу різних видів і культиварів сосни, дуба та інших хвойних і листяних видів рослин, зокрема, садивного матеріалу декоративних дерев і чагарників для озеленення.
Пропозиції щодо структури лісових селекційно-насіннєвих центрів
Діяльність лісових селекційно-насіннєвих центрів має передбачати виконання комплексу робіт щодо створення і експлуатації клонових насінних плантацій (селекційна складова) та заготівлі та переробки лісонасінної сировини, отримання насіння та вирощування якісного садивного матеріалу (насінницька складова).
До структури центрів мають входити: архівно-маточні плантації (архів клонів); лісонасінні плантації; приміщення з обладнанням для переробки лісонасінної сировини, вилучення та зберігання насіння; теплиці, обладнані системою «клімат-контроль», а також відділення відкритого ґрунту.
Невід’ємними структурними складовими центру мають бути:
• метеостанція;• генетичний банк насіння.
Доцільно також передбачити можливість вирощування щепленого садивного матеріалу для створення клонових насінних плантацій (КНП) для забезпечення власних потреб у насінні та його реалізації.
Всі роботи мають бути максимально автоматизовані, зокрема, обладнані автоматизованими лініями. Лідером у виробництві сучасного устаткування для лісових насінних центрів і розсадників є компанія ВСС, яка реалізує проєкти, починаючи з 1987 року. Вона проєктує, продукує та забезпечує устаткуванням, включаючи все необхідне обладнання, технічні рішення та ноу-хау для оптимізації процесів збору, переробки, зберігання та підготовки до висівання лісонасінної сировини, а також виробництва лісового садивного матеріалу із закритою кореневою системою в касетних контейнерах. Вибір розмірів контейнерів вимагає диференційованого підходу.
Під час створення нових клонових та родинних плантацій при центрах доцільно залучення стійких і продуктивних індивідуумів і популяцій, особливо тих, які за результатами випробування за потомством виявили високу стійкість до негативних чинників довкілля.
Для забезпечення вирощування 1 млн сіянців із закритою кореневою системою потрібно 5–10 га клонових насінних сосни звичайної віком 10 років і більше.
Відділення вирощування щепленого садивного матеріалу має бути обладнане автоматичною лінією для вирощування підщеп із закритою кореневою системою, холодильною камерою для зберігання живців, приміщенням для проведення щеплень, теплицею для дорощування щеп.
Селекційно-насінницький центр потребує обладнання сучасною метеостанцією для володіння інформацією про стан ґрунту та керування процесами вирощування (дані онлайн виводяться на електронні пристрої, зокрема – температура повітря, вологість ґрунту, кількості опадів, атмосферний тиск, напрям і сила вітру, кількість сонячної радіації).
Для організації моніторингу реакції лісових деревних видів на зміни клімату при ЛСНЦ важливо передбачити науковий підрозділ, діяльність якого буде спрямована на науковий супровід робіт зі створення та експлуатації АМП і ЛНП, спостереження за репродуктивними процесами та їх стимулювання, вирощування садивного матеріалу, зокрема щепленого, захисту рослин, впливу кліматичних умов на розвиток щеп і формування репродуктивних органів в умовах певного лісонасіннєвого району (підрайону).
Актуальним є створення Генетичних банків насіння лісових деревних видів, які є стратегічним джерелом для створення продуктивних і стійких до негативних чинників середовища насаджень у різних природно-кліматичних зонах України, відтворення генофонду лісових деревних рослин, проведення наукових досліджень із лісової селекції та насінництва тощо.
Довгострокове зберігання насіння в холодильних камерах забезпечить роботу селекційно-насіннєвих центрів у неврожайні або маловрожайні роки.
За матеріалами
Наталії ВИСОЦЬКОЇ,
Світлани ЛОСЬ
,“Лісовий і мисливський журнал”
