30/09/2021
0Різноманітні тенденції, залежно від кліматичних і економічних умов.
У більшості лісових країн Європи створені належні умови для лісовідновлення як природним, так і штучним способом. Цьому сприяють суворе законодавство, висока лісова культура населення і лісопромисловців. Між тим, вирощування лісів, як і будь-яка інша галузь рослинництва, має на меті не тільки посадку і збирання врожаю (рубку), а й цілий комплекс заходів, спрямованих на забезпечення високої продуктивності і якості зростаючого лісу.
Заради бізнесу і клімату
Сьогодні в усьому світі велика увага приділяється підвищенню продуктивності, стійкості, збереженню біорізноманіття і генофонду лісів. У результаті проведення цілеспрямованої роботи з відновлення лісів у багатьох європейських країнах зберігається формаційна структура і породний склад лісів, підвищується їх стійкість і продуктивність, збільшується площа покритих лісом земель.
Слід зазначити, що інтенсивний розвиток промисловості і зростання споживання деревини призвели до широкого розгортання лісовідновлювальних робіт. По мірі зростання потреб у лісовій сировині, заходи щодо збільшення її виробництва стали приймати, перш за все, країни, що імпортують деревину. Між тим, у різних країнах відтворення лісових ресурсів і тактика його проведення визначаються їх розмірами і станом, природними умовами і загальним рівнем економічного розвитку та низкою інших чинників.
Задля максимального скорочення термінів вирощування лісу у більшості країн почали застосовуватися активні заходи впливу – ті чи інші інтенсивні форми ведення лісового господарства. Однак лісовідновлення важливе не тільки для підтримки промислових потреб. Воно змінює клімат, оскільки дерева споживають вуглекислий газ і виробляють кисень. Зусилля з лісовідновлення також винагороджуються поліпшеними статистичними даними про здоров’я населення та навколишнього середовища в цілому. Для лісових господарств це бізнес, що вимагає сталого управління для отримання прибутку з мінімальними наслідками для екології.
Статистика лісовідновлення
Відновлення європейських лісів є необхідною умовою для збереження лісових площ у довгостроковій перспективі. Природна регенерація означає відновлення деревостану шляхом природного посіву або проростання, тоді як штучна відбувається шляхом посадки саджанців або штучного посіву насіння. При цьому тип регенерації в лісокористуванні залежить від багатьох змінних, таких, зокрема, як: система управління, переважаючі види деревних порід тощо.
Лісовідновлення відрізняється від розширення лісів, яке полягає у збільшенні площі лісів за рахунок землі, яка раніше використовувалася для інших цілей. Природне розширення відноситься до відновлення лісів шляхом природної сукцесії, в той час як залісення активно здійснюється або посадкою, або посівом.
Зростаючий ризик великомасштабних стихійних явищ, таких, як: шторми, зараження короїдом і лісові пожежі, які сталися в Європі, наприклад, у 2018 і 2019 роках, також збільшує потребу в штучній регенерації для швидкого відновлення лісових територій.
Згідно звіту «Стан європейських лісів-2020», 143 млн га лісів в Європі утворюються в результаті природного відновлення або природного розширення. Ліси, створені шляхом залісення і посадки (посіву), становлять близько 62 млн га, в той час переліски становлять майже 10 млн га. Частка типів деревостанів варіюється в залежності від регіону.
Завдяки природному відновленню та розширенню було створено понад 60% загальної площі лісів в усіх регіонах Європи, крім центральної та східної частини, де ця площа становить близько 48%. У той час ліси, створені шляхом залісення або відновлення шляхом посадки та/або посіву, становлять тут 43,8%, що є найвищим показником серед усіх регіонів.
Переліски найбільш поширені в Південно-Східній Європі, особливо в Хорватії, Естонії, Грузії, Італії, Латвії, Ліхтенштейні, Норвегії, Словенії, Іспанії, Швейцарії та Туреччині. Частка лісів, встановлена шляхом залісення і посадки, і/або посіву вище 60% зустрічається у таких країнах, як: Бельгія, Чехія, Данія, Ісландія, Ірландія, Польща, Нідерланди та Сполучене Королівство. В таких країнах, як: Болгарія, Туреччина, Чорногорія та Португалія близько 163 тис. га площі лісів відновилися завдяки природному розширенню. Між тим, природне розширення також має помітну частку щорічної площі відновлених лісів у Білорусі (30,8% або 17 тис. га) та Австрії (22,4% або 9 тис. га).
Слід відзначити, що пропорції різних типів щорічної регенерації в ЄС та Європі в цілому досить схожі, при цьому регенерація шляхом посадки (посіву) і природного розмноження становить більшу частину площі відновлених лісів (70,8% та 63,1% відповідно).
Тенденції
За офіційними даними станом на 2015 рік, площа лісів, що виникли в результаті залісення або відновлення шляхом посадки та/або посіву, досягла в Європі 53,2 млн га (ЄС-28 – 45,0 млн га) порівняно з 41,3 млн га (ЄС-28 – 34,6 млн га) в 1990 році. Це збільшення більше, ніж на 29%. У період з 1990 по 2015 рік площа лісових масивів в Європі збільшилася на 1,05 млн га, з яких 224 тис га – в період з 2010 по 2015 рік. Дані звіту «Стан європейських лісів-2020» показують, що частка лісів, які виникли в результаті природного відновлення і природного розширення, збільшилася практично в усіх регіонах, за винятком Північної Європи. На півночі Європи частка лісів, створених шляхом посадки (посіву) продовжували зростати протягом останніх 25 років.
Можна відзначити, що частка лісів, що виникли в результаті природного відновлення або природного розширення, досить стабільна в Центральній Східній і Центральній Західній Європі, у той час як тенденція в Південно-Східній Європі і навіть більшою мірою в Південно-Західній Європі помітно зросла, починаючи з 1990 року.
Насамкінець зазначимо, що природне лісовідновлення може сприяти збереженню різноманітності генотипів і природного складу деревних порід, структури і динаміки лісових екосистем. Однак, іноді це може бути не ідеальним способом досягнення екологічних або економічних цілей. Наприклад, перетворення лісових монокультур або насаджень із інтродукованими породами дерев у більш адаптовані до місцевості лісу може зажадати посадки для інтродукції нових порід дерев. Їх використання для регенерації також може стати життєздатним варіантом підвищення стійкості лісів до наслідків зміни клімату або забезпечення достатнього виробництва деревини.
Загалом, відтворення лісових ресурсів і тактика його проведення в кожній із країн Європи визначаються розмірами і станом лісових ресурсів, природними умовами і загальним рівнем економічного розвитку.
Олександр ВИНОГРАДСЬКИЙ,
Газета “Природа і суспільство”
