22 вересня відбулося друге засідання робочої групи Діалогу високого рівня щодо Європейського зеленого курсу і зеленого переходу України під співголовуванням Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної та заступниці Генерального директора Генерального директорату Європейської Комісії з питань сусідства і розширення, Голови Групи підтримки України Катарини Матернової.
Міндовкілля у робочій групі представляє заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Ірина Ставчук.
Що обговорили?
- архітектуру кліматичного врядування та підготовку плану дій досягнення цілей НВВ2;
- співпрацю щодо фінансування зелених трансформацій;
- прогрес та пріоритети у сфері лісового господарства;
- впровадження реформ у сфері управління відходами;
- захист і відновлення біорізноманіття;
- роботу фонду з енергоефективності та водневу економіку.
ЄС вітає подання Україною оновленого Національно визначеного внеску до Паризької угоди з посиленими цілями та заохочує нас продовжити працювати над конкретними орієнтирами для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.
Ірина Ставчук нагадала про цілі, які закладені у оновленому НВВ та поділилася планами Міндовкілля щодо їх реалізації.
«Уряд розпочав процес розробки Плану дій з реалізації НВВ2 до 2030 року та узгодження напрямків зеленої трансформації країни з відповідними галузевими стратегіями і політиками. Наразі профільні міністерства опрацьовують підготовку пропозицй», – зауважила Ірина Ставчук.
У плані дій перелічені ключові зміни у відповідних секторах. Це – електроенергія, теплопостачання, енергопостачання, промисловість, транспорт, будівництво, сільське господарство, відходи, використання земель, зміна землекористування та лісове господарство, а також міжгалузеві питання.
Ольга Стефанішина повідомила, що Україна може бути успішною у контексті перетворення Європи на перший кліматично нейтральний континент лише у тісній співпраці, з прийняттям усіх викликів як спільної відповідальності. Також для досягнення цілей зеленого переходу є вкрай важливим достатнє фінансування. У випадку України це вимагає приблизно 10 мільярдів доларів США щорічно. Україна вже розпочала роботу з мобілізації ресурсів для досягнення зелених цілей. У цьому стосунку на шляху до декарбонізації суттєво важливо мати тверду підтримку міжнародних партнерів, особливо європейських.
Катарина Матернова наголосила на готовності ЄС підтримати подальші зусилля України, у тому числі шляхом надання фінансової допомоги, для створення повноцінної системи кліматичного урядування в Україні на основі довгострокових цілей досягнення кліматичної нейтральності, що стануть підґрунтям політики і комплексного зеленого переходу усієї економіки. Серед іншого, це може передбачати підтримку ініціатив зеленого фінансування, що мають бути розроблені відповідно до міжнародних стандартів. Це дасть чіткі сигнали приватному сектору в Україні й міжнародним інвесторам щодо запланованих дій і політики декарбонізації до 2030 року.
У ході зустрічі ЄС підкреслив необхідність швидкого прийняття, впровадження і забезпечення дотримання ключового екологічного законодавства України у сферах поводження з відходами, зниження промислових викидів, екологічного контролю, Смарагдової мережі та Державної стратегії управління лісами. Адже це сприятиме подальшій співпраці України та ЄС у питаннях захисту довкілля.
Сторони домовилися створити фінансову платформу в межах Діалогу з Україною щодо Європейського зеленого курсу та зеленого переходу. Це дозволить Україні залучати не лише національні, а й міжнародні ресурси для впровадження цілей зеленого переходу.