Як оздоровити Дніпро?

Головній річці країни потрібна програма порятунку.

Дніпро міліє, «цвіте», забруднюється – всі ці нарікання про стан справ у головній річці країни ми чули багато-багато разів. І це вже непросто хвилювання пересічних громадян, котрі побачили на власні очі заморену рибу чи щільно затягнуту водоростями місцину у річці, а офіційні дані державних структур. Останній звіт Рахункової палати України визнає, що Дніпро – на межі екологічної катастрофи, а загальнодержавна цільова програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року фактично не виконувалася.

Також у звіті ідеться, що у поверхневих водах річкового басейну Дніпра виявлено аж 161 забруднювач, зокрема, гербіцид атразин, метали кадмій і нікель. Крім цього, у дніпровській воді значно перевищено вміст сільськогосподарських отрутохімікатів, фармацевтичних препаратів та речовин, які використовуються у парфумерії, важких металів – цинку та міді, а також ртуті.

Зважаючи на такий «хімічний суп» у Дніпрі, не видається дивною картина, про котру нещодавно розповів колега. Найбільше його вразило Кременчуцьке водосховище, де вода нагадувала зелений кисіль: риба вимирає, птахи отруюються, місцевим ніде купатися…

До речі, як контролюється якість води у згаданому водосховищі та у Дніпрі загалом, ми поцікавилися у Державному агентстві водних ресурсів України. Тут нам пояснили, що агентство проводить державний моніторинг вод, керуючись Порядком здійснення державного моніторингу вод, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 758. Ще один документ, за яким відбувається контроль за Дніпром, це Програма державного моніторингу вод. Відповідно до неї, моніторинг дніпровських водосховищ здійснюється на 27 пунктах, із них 5 пунктів розташовані на Кременчуцькому водосховищі. Деякі показники перевіряються раз на рік, приміром, біологічні, деякі щомісячно, зокрема, фізико-хімічні.

Також у Держводагентстві нагадали про скринінг забруднюючих речовин у басейні Дніпра, проведений у 2020 році за підтримки Лабораторії ЄС – Інституту навколишнього середовища (Словаччина). «Проаналізовано понад 67 тисяч показників у рамках досліджень 27 зразків поверхневих вод та 5 зразків біоти (риби) та донних відкладів на предмет виявлення специфічних забруднювачів, характерних для річкового басейну Дніпра. У рамках скринінгу досліджено зразки поверхневих вод Кременчуцького водосховища (580 км, р. Дніпро, м. Кременчук, Власівський водозабір КП «Кременчук-водоканал»). У пробах поверхневих вод було виявлено залишки пестицидів (диметилфталат, діетилтолуамід, пропазин), фармацевтичних препаратів (антипірин, карбамазепін) та промислових хімікатів (триетилфосфат, динітрофенол). Показники, визначені як басейнові специфічні, включені до програми діагностичного моніторингу басейну Дніпра для подальших досліджень», – пояснюють у Держводагентстві.

Тож про ризики Дніпра тут знають. Але питання – чи збираються відповідальні за водні ресурси державні органи змінювати ситуацію на краще? «Для досягнення доброго екологічного стану вод триває підготовка планів управління річковими басейнами (далі – ПУРБ), у тому числі, басейну р. Дніпро, згідно із вимогами Водної Рамкової Директиви ЄС. План-графіки процесу розроблення ПУРБ затверджено наказом Міндовкілля від 27.11.2020 № 313. Ці плани будуть включати лише реалістичні програми заходів для досягнення екологічних цілей, такі, як: модернізація існуючих та будівництво нових очисних споруд, впровадження екологічно безпечних технологій у виробництві тощо», – прокоментували у Держводагентстві.

Утім, басейнове управління річками має бути підкріплене належним фінансуванням. А його якраз і немає. Про це кілька тижнів тому заявив голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований, коментуючи стан Дніпра під час конференції прямо біля річки: «За моїми даними, басейнове управління Дніпра програму має, але вона профінансована всього на кілька відсотків. Разом із Міндовкілля, Держводагентством ми хочемо оновити стратегію порятунку річки Дніпро. До цього треба залучати громадськість та науковців. Необхідно формувати чітку дорожню кару та план дій, забезпечити державне та місцеве фінансування програми спасіння Дніпра. Адже дві третини водозабору країни відбувається саме з його басейну».

Чому ж Дніпро довели до такого стану, що тепер потрібна негайна реанімація водойми, у Андрія Мальованого є свої пояснення. Це незаконне видобування піску та хімічне забруднення надр. За останні 20 років кількість фосфатів, що потрапляють до Бортницької станції аерації (тут очищують дніпровську воду для киян), зросла у п’ять разів. В Асоціації рибалок України раніше коментували, що фосфати стають добривами для водних рослин. Звідси – і цвітіння води, якому ми дивуємося і яким обурюємося. Крім цього, Дніпро почав міліти. Зараз у столичній акваторії налічується понад 70 мілин, тобто місць, де можна стояти по коліна у воді, перебуваючи серед річки. Так відбувається через недосконалу роботу земснарядів, вони, здебільшого, видобувають пісок, а не працюють на очищення Дніпра.

Серед інших причин, що погіршують стан річки, – наявність великої кількості дамб та водосховищ, а також сільськогосподарська діяльність людей, зокрема, меліорація. Для Києва дається взнаки брак очисних споруд. Через це близько третини стічних вод потрапляють до Дніпра неочищеними.

Поки що дієве рішення знайшли для боротьби з фосфатним забрудненням. Уряд підтримав постанову «Про внесення змін до Технічного регламенту мийних засобів», що запровадить поетапне обмеження вмісту фосфатів та інших сполук фосфору в мийних засобах (як для побутового прання, миття й очищення, так і для промислового). Щоправда, нові стандарти діятимуть лише з 2024 року. Що робити з Дніпром зараз, єдиної відповіді у держави немає.