У держпідприємстві «Шепетівський лісгосп» уся продукція знаходить споживача

Цього­річ дер­жавний ліс­госп, що у міс­ті Ше­пе­тів­ці, від­зна­чає юві­лей — 85 ро­ків. За час сво­го іс­ну­ван­ня під­при­ємс­тво пе­ре­жи­ло чи­ма­ло ре­форм та но­ва­цій.

Один із його під­розді­лів — лі­со­ком­плекс з пе­ре­роб­ки де­ре­ви­ни. Ос­новне його зав­дання — прий­ман­ня де­ре­ви­ни та сор­ту­ван­ня для по­даль­шо­го збу­ту спо­жи­ва­че­ві.

Ці­ка­во, що ре­алі­за­ція лі­су, від­по­від­но чин­но­го за­ко­но­давс­тва, від­бу­ва­єть­ся че­рез а­ук­ці­они.

— Го­то­ву си­ро­ви­ну від­по­від­но­го кла­су спо­жи­вач от­ри­мує піс­ля тор­гів. Від­ванта­жен­ня, в ос­новно­му, від­бу­ва­єть­ся ав­тотран­спор­том або че­рез за­ліз­ни­цю. На­ра­зі ос­новний спо­жи­вач — із за­хід­них та цен­траль­них об­ластей Ук­ра­їни, є і з Оде­щи­ни, — роз­по­вів Єв­ген Гор­дій, на­чаль­ник лі­со­ком­плек­су.

На да­ний мо­мент ек­спор­ту де­ре­ви­ни тим­ча­со­во не­має, тож по­ку­пець — вик­лючно ук­ра­їнсь­кий.

— Най­більше ці­ну­єть­ся де­ре­ви­на по­ро­ди ду­ба. У на­шо­му ком­плек­сі ми її сор­ту­ємо і фор­му­ємо ло­ти на а­ук­ці­он. Кра­щі зраз­ки від­би­ра­ємо для ре­алі­за­ції, а вже низь­ко­якіс­ні пе­ре­роб­ля­ємо у це­ху об­робки де­ре­ви­ни.

Під час ро­бо­чо­го ві­зи­ту по­щас­ти­ло на влас­ні очі по­ба­чи­ти про­цес, як ліс пот­рапляє до під­розді­лу на пе­ре­роб­ку.

— При­во­зять ліс різ­ної якос­ті. До прик­ла­ду, ось пе­ред на­ми пар­тія про­дук­ції по­ро­ди дуб. Як ба­чи­те, її по­сор­то­ва­но від­по­від­но до кла­су. Та­ким чи­ном да­лі вже фор­му­ємо ло­ти, які в по­даль­шо­му бу­дуть зап­ро­по­но­ва­ні для спо­жи­ва­ча, — про­дов­жив Єв­ген Ми­хай­ло­вич.

На­ра­зі ін­форма­ція про будь­-яку на­яв­ну на те­ри­то­рії лі­со­ком­плек­су де­ре­ви­ну міс­тить­ся в ко­ді, бир­ка з яким роз­та­шо­ва­на без­по­се­редньо на бру­сі. Це — клас си­ро­ви­ни A, B, C і D. Із кра­щих ек­зем­пля­рів по­ку­пець, як пра­ви­ло, ви­го­тов­ляє на­ту­раль­ний ла­мі­нат, пар­кетну фре­зу та меб­лі, у то­му чис­лі.

— Низь­ко­якіс­ну де­ре­ви­ну від­прав­ля­ємо у цех пе­ре­роб­ки, де пра­ців­ни­ки її роз­пи­лю­ють. Це мо­же бу­ти дош­ка не­об­різна то­що. Ма­ємо спо­жи­ва­ча на внут­рішньому рин­ку, який пот­ре­бує і та­кої си­ро­ви­ни, — ка­же очіль­ник під­розді­лу.

Як­що брус тіль­ки сор­ту­ють та фор­му­ють із нього ло­ти, то з де­ре­ви­ною ниж­чої якос­ті від­бу­ва­єть­ся біль­ше про­це­сів пе­ре­роб­ки.

— Ра­ні­ше чи­ма­ло ма­те­рі­алів з низь­ко­сор­тної де­ре­ви­ни за­би­рав ки­тай­ський ри­нок. Тим­ча­со­во по­пит тро­хи зни­зив­ся, але спо­ді­ва­ємо­ся, що си­ту­ація нев­довзі ста­бі­лі­зу­єть­ся. Цього­річ ми вста­но­ви­ли спе­ці­аль­ний ко­ру­валь­ний ста­нок для пе­ре­роб­ки та­кої низь­ко­сор­тної си­ро­ви­ни, ад­же на неї є та­кож по­пит. За­мов­ни­ку пот­рібно, щоб го­то­вий ма­те­рі­ал мав що­най­мен­ше ко­ри. Він її ви­ко­рис­то­вує для ви­го­тов­лення тріс­ки, з якої в по­даль­шо­му ви­роб­ля­ти­ме це­лю­ло­зу. А це — па­пір, кар­тон то­що, — по­яс­нив Єв­ген Гор­дій.

У це­ху пра­ців­ни­ки під­розді­лу ви­ко­ну­ють зде­біль­шо­го роз­пи­лю­валь­ні опе­ра­ції, щоб си­ро­ви­на, яка під­ля­гає пе­ре­роб­ці, ста­ла про­дук­ці­єю.

— Піс­ля про­ход­ження че­рез пи­ло­ра­му бру­сок вже стає про­дук­ці­єю. Да­лі пи­ло­ма­те­рі­али скла­да­ють у тій кіль­кос­ті, яку за­мо­вив спо­жи­вач. Та­кож у нас є су­шар­ка для до­щок.

Зда­ва­ло­ся б, це вже кін­це­ва ста­ція пе­ре­роб­ки, але ні. Єв­ген Ми­хай­ло­вич за­ува­жив, що на­віть на від­хо­ди — струж­ку та ще­пу — є свій спо­жи­вач:

— Їх ми ре­алі­зо­ву­ємо на внут­рішньому рин­ку. Це мо­же бу­ти ви­го­тов­лення пре­со­ва­них плит для меб­лів.

Ось приб­лизний про­цес пе­ре­роб­ки та ра­ці­ональ­но­го ви­ко­рис­тання лі­со­си­ро­вин­них ре­сур­сів. Зок­ре­ма, у Ше­пе­тівсь­ко­му лі­со­ком­плек­сі до нього за­лу­че­но 42 пра­ців­ни­ки.

— Ко­лек­тив наш ду­же то­ва­рись­кий, усі лі­сів­ни­ки ква­лі­фі­ко­ва­ні та від­по­ві­даль­ні. Є ро­біт­ни­ки з ве­ли­ким дос­ві­дом ро­бо­ти, го­ту­ємо й мо­ло­ді кад­ри, які змо­жуть склас­ти гід­ну за­мі­ну.

Як заз­на­чив Єв­ген Ми­хай­ло­вич, од­ні­єю з най­кра­щих ха­рак­те­рис­тик його ко­лек­ти­ву є ста­біль­ність:

— Є се­ред на­ших пра­ців­ни­ків та­кі, що ма­ють ста­жу 40, 30 ро­ків. Умо­ви пра­ці ство­ри­ли гід­ні, лю­ди от­ри­му­ють на­леж­ну за­ро­біт­ну пла­ту. Пра­цю­ва­ти на лі­со­ком­лексі, вва­жаю, що прес­тижно. При­на­гід­но, з на­го­ди прий­дешнього про­фе­сій­но­го свя­та, ві­таю усіх пра­ців­ни­ків лі­со­вої га­лу­зі. Ба­жаю вам і ва­шим ро­ди­нам міц­но­го здо­ров’я, щас­тя, доб­ро­бу­ту, зла­го­ди та дос­татку.

Ірина Погребняк

Фото Дмитра Шпака