17/09/2021
0Браян Мілаковский отримав лісову освіту в рідному штаті Мен на півночі США. Дванадцять років тому він поїхав поглиблювати свої знання на схід Росії і працювати над збереженням цінних лісів та місць проживання рідкісних видів тварин. З 2015-го Брайан в Україні і займаєтся гуманітарною підтримкою жителів. Він керівник напрямку сталого економічного розвитку проекту USAID “Економічна підтримка Східної України” і на громадських засадах вивчає відновлення лісу у Луганській області після масштабних пожеж. Свои поговорили з Брайаном про природне відновлення лісу.
Війна пішла лісу на користь
Станично-Луганський лісгосп пережив пожежі ще сім років тому. У 2014-му, внаслідок бойових дій, там згоріло 10 тисяч гектарів. За цей час все заросло густим молодняком і відбулося масове відновлення лісу, якому сприяв час.
“Через війну лісники змушені були чекати два роки до початку санітарних рубок. З комерційної точки зору це жахливо. Деревина втрачає цінність. Для лісу це пішло на користь. За цей час самосів зміцнився, перетворившись з маленьких саджанців в нормальні дворічні дерева. Лісники зберігали будь-яке зелене дерево. Навіть розуміючи, що воно скоро висохне, бо дерево – джерело насіння і тіні, потрібної для самосіву. Вона запобігає сонцевому шоку та вигоранню. Важливо, що лісники дуже обережно валили дерева і тягли їх з місця заготівлі до лісовозної дороги. Тим самим не шкодячи сіянцям. Ця комбінація призвела до потужних результатів”, – розповідає Брайан.
Браян МілаковскийАвтор: Свои
Чоловік вважає, досвід Станиці не можна застосовувати скрізь, але він може стати корисним під час напрацювання стратегії відновлення лісу. Пожежі 2020-го року на Луганщині випалили вогнем більше 30 тисяч гектарів лісу. За спостереженнями дослідника самосів пробився й на інших ділянках. Наприклад, в північному масиві Піщаного лісництва.
“Поблизу Гаврилівки, Пурдівки та Олександрівки особливі ліси з продуктивним ґрунтом. На місці я побачив зелений килим. Уявіть, більше 50 тисяч сіянців на гектарі. Це у багато разів більше, ніж потрібно, аби ліс відновився сам. Ще дуже гарне відновлення в районі Осколонівки. Там підвищена вологість в лісі, яка допомагає природі. Наявність води це не обов’язкова умова і не правило. Досвід Станиці показує, що у найсуворіших, сухих пісках теж можна отримувати хороші результати. Якщо підійти до питання виважено”, – вважає Мілаковський.
Самосів у лісі на ЛуганщиніАвтор: Свои
Суцільні соснові ліси – подих минулого
Брайан переконаний: американським лісникам є чому повчитися в українських колег. А свій іноземний досвід він пропонує застосувати у переосмисленні висадки згорілих лісів.
“Луганщині потрібен новий ландшафтний підхід, стійкий до пожеж. На мою думку, відновити ліс по-старому – це заповнити бочку порохом. Суцільні, зімкнуті соснові ліси від горизонту до горизонту – це продукт пізньої царської та радянської епох. Варто створювати лісову мозаїку. З одного боку густі ліси, з іншого паркові із зниженою лісистістю.
Через них верхова пожежа поширюється з меншою силою і втрачає інтенсивність. Вийде естетичний ліс
Одночасно ми не жертвуємо комерційною складовою і знижуємо пожежонебезпеку, створюючи при цьому нові умови для біорізноманіття тварин і птахів. У лісгоспах багато про це думають, але вони сильно обмежені законодавством, у якому нелегко експериментувати. Міністерству варто подумати над розширенням повноважень лісників”, -каже Мілаковський.
Земля горить до 64,5 градусів С
Головний лісничий “Станично-Луганського дослідного лісомисливського господарства” Віталій Шеметов розповідає, згорілі насадження планують відновити за 5-6 років. Всю необхідну техніку, навіть ту, яка повернулась з фронту, вони відремонтували власними силами. Зараз працюють у теплицях над створенням сіянців.
“Клімат у Станиці степовий і сухий. Він не сприяє зростанню лісів. У 2020-му році я звернувся в гідрометеорологічний центр. Виявилось, в нашому районі температура на відкритій поверхні ґрунту сягала 64,5 градуса. На глибині 10 сантиметрів температура склала 25 градусів. Саджанці ми вирощуємо у теплицях на бідних ґрунтах, аби після пересадки у відкритий ґрунт вони легше приживались. Всього лісництво вирощує до двох мільйонів сіянців. На один гектар ми висаджуємо по 5000 саджанців”, – каже Віталій.
Станично-Луганське дослідне лісомисливське господарство
Після розмінування та обстеження лісу на вибухонебезпечні предмети, працівники лісгоспу вже відновили більше 1900 гектарів. З них посадили лише 870 гектарів. Все інше зробила природа.
“Самосів здатен відновити ліс. Ми не втручаємось у його розвиток. Але тільки завдяки самосіву відновити згорілі ліси не вдасться. Є місця, де відсутні живі дерева, а, відповідно, і немає насіння. Тому потрібно втручатись, проводячи штучне відновлення. Частина лісу нам недоступні через бойові дії, сподіваюсь, природа там візьме своє”, – каже Шеметов.
Станично-Луганське дослідне лісомисливське господарство
Травнений хрущ атакує
Відновленню лісу, окрім спеки та бойових дій у регіоні, заважають і шкідники. Насадження сосни, в степових умовах, зростають у дуже агресивних погодних умовах. На кожному етапі розвитку є ризик, що їх заселять жуки.
Тетяна Кучерявенко, начальниця відділу нагляду та прогнозу державного підприємства “Харківлісозахист”, розповідає: з Росії ліси Луганщини атакувала Ясенева смарагдова вузькотіла златка.
Які шкідники можуть завадити відновленню Луганського лісу / Фото Тетяни Кучерявенко та колег
“Цей шкідник зайшов в область у 2019 році і вже наблизився до Харківщини. Висока температура повітря, відсутність рясних опадів і зим з низькою температурою ослабили соснові насадження. Стовбурові шкідники добре відчувають це та із задоволенням нападають на дерева, доводячи їх до всихання протягом пів року або року.
Після пожеж, у грудні 2020 року ми почали обстеження згорілих лісів. Вже тоді ми констатували факт заселення дерев стовбуровими шкідниками
Окрім златки, ми побачили бурого комлевого усача. Він заселяє більш менш живий стовбур, а починає живиться, коли дерево помирає та стає сірим. Після цього він вилітає в пошуках нових дерев, тим самим розповсюджуючись лісом. Молодим сосновим культурам загрожує травневий хрущ. Його личинки живляться корінням. На сьогодні ефективних препаратів для боротьби з цими жуками немає. Однак, це не означає, що ліси незахищені на сто відсотків. Природа в усьому має рівновагу”, – каже Кучерявенко.
Цьогоріч Тетяна з колегами спостерігала унікальне явище. Повністю обгорілі насадження дубу у середині червня зазеленіли в заповідному урочищі “Шамраєва дача”. Це означає, що природа здатна до самовідновлення і робить це з останніх сил. В рамках весняної лісокультурної кампанії на Луганщині, постраждалій від пожежі, вже висаджено 107 гектар нового лісу. Восени планується осіння лісокультурна кампанія, в рамках якої висадять ще 554 гектари лісу після проведення санітарних рубок.
