Мільярд + 220 мільйонів

Лісівники Сумщини готові до виконання Президентської програми з посадки мільярда дерев.

Разом з тим, перед сумчанами це далеко не останнє надважливе завдання із збільшення лісистості області.

– Ми готові до виконання Президентської «мільярдної» програми. Керівництвом нашого управління й усіх наших державних лісогосподарських підприємств уже проведені відповідні круглі столи і зустрічі з представниками органів виконавчої влади і територіальних громад Сумщини, – розповідає начальник відділу використання лісових ресурсів Сумського ОУЛМГ Олександр Забара. – За їхніми результатами попередньо визначено, що громади області, загалом, можуть передати нам приблизно 1100 гектарів землі під створення нових лісів. Це землі непридатні для ведення сільського господарства.

Але для виконання Президентської програми цього замало. Адже ми повинні довести лісистість області до оптимальної – 20%. Нині загальна лісистість нашого регіону становить 17,9%. І для оптимального рівня нам додатково потрібно посадити нові ліси ще на площі 36 тисяч гектарів. 36 тисяч гектарів землі – це приблизно 220 мільйонів дерев! Як бачите – є над чим працювати. Але хочу зазначити, що виконати це завдання нам цілком по силах. Бо лише у процесі лісовідновлення ми щороку висаджуємо на місцях рубок як мінімум 10 мільйонів сіянців. А маємо можливість у власних розсадниках виростити – до 20 мільйонів. Тобто цінний і якісний матеріал для майбутнього лісу у нас є вже зараз. Аби було лише вдосталь місця для його садіння, бо із цим є проблеми.

Досвід посадки лісів у нас великий. Щорічно в області відновлюється і висаджується до 1,2 тисячі гектарів лісу. Зокрема й там, де раніше нічого не росло.

– Пане Олександре, на Вашу думку, 1100 перспективних гектарів під нові ліси за Президентською програмою – це багато чи мало? А є ще ж обласна програма.

– 1100 гектарів під програму садіння мільярда дерев – це досить солідна цифра. Аби їх лише отримати, і щоб це не були солончаки, де лише пісок та голе каміння. Тож, звісно, наші фахівці будуть обстежувати всі ці земельні ділянки. Вже за результатами досліджень можна буде зробити остаточні висновки.

Деякі наші державні підприємства вже отримали перші наділи під згадану програму. От Конотопський держлісгосп отримав 170 гектарів, Роменський – у процесі отримання 242 га, Свеський отримав 170 га, Середино-Буський – 160 га. Робота триває. Але процес значно ускладнює те, що у багатьох громадах і районах землі просто немає. Бо там інколи під сільгоспугіддя розорані й всі захисні смуги водойм, що є грубим порушенням природоохоронного законодавства. І, дійсно, це специфіка нашої області, що хоча й велика за площею, але досить густозаселена у своїй основній масі. І те, що значна частина території – це прикордоння з Російською Федерацією, де будь-які подібні заходи вкрай обмежені або й заборонені з цілком зрозумілих причин.

– Скільки землі Держлісфонду вже готові виділити під мільярд дерев безпосередньо лісівники?

– Така земля є й у Державному лісовому фонді. Як правило – це колишні пасовища, сінокоси, де зараз ми вже вкрай рідко заготовляємо сіно тощо. Або місця, де колись були болота, що висохли через посушливість і зміни клімату. За попередніми підрахунками, кожен лісгосп уже може виділити на «мільярдну» програму близько 100 гектарів землі без будь-якого збитку для ведення своєї лісогосподарської діяльності. Це дуже оптимістична цифра.

– Пане Олександре, чи враховані особливості як географічного, так і кліматичного розташування Сумщини? Бо лісівникам у процесі неодмінно доведеться стикатись із цим питанням.

– Дійсно, південь нашої області – із досить м’яким кліматом, благодатними ґрунтами, річками, де зростають змішані ліси. Це території наших Охтирського, Тростянецького, Краснопільського лісгоспів. Саме тут ми будемо робити акцент на посадку дуба, горіха, липи, клена тощо. Загалом, мішаних лісів у нас майже 20–30%. Північ області – це Полісся із різкоконтинентальним кліматом, спекотним літом і холодною зимою й меншою кількістю опадів, менш родючими ґрунтами. Там основна порода – сосна європейська. Це Шосткинський, Свеський, Середи­но-Буський лісгоспи. Там й будемо, звісно, садити сосну. Але й соснові угіддя теж будемо намагатись урізноманітнити дубами й іншими породами – ялиною, модриною тощо.

Специфіку клімату нашого регіону теж мусимо враховувати. Добре, що цього року все ж таки достатньо опадів навесні. Чекаємо, що й осінь теж буде дощова. Буде гарний врожай жолудів й іншого насіння. Багато наших лісгоспів уже розпочали заготівлю. До речі, минулого року наші лісівники заготовили понад 30 тонн насіння лісових деревних та чагарникових порід. Загалом, ми щороку поновлюємо недоторкані запаси насіння, аби у посушливий рік не залежати від милості природи, а самим успішно проводити відтворення лісів.

– На початку нашої розмови Ви навели цифру у 10 мільйонів сіянців, що садите щороку у робочому процесі. Розкажіть, будь ласка, більш детальніше про процес лісовідновлення в області.

– Вже в цьому році ми провели лісовідновлення на загальній площі у 1157 гектарів. Це на місцях колишніх рубок тощо. У минулому році – на загальній площі у 1388 гектарів. Найактивніше спрацювали Лебединський, Кролевецький та Шосткинський держлісгоспи. Зокрема у рамках загальноукраїнських акцій було посаджено до 10 мільйонів штук сіянців. Зараз ми акцентуємо увагу на впровадженні посадки сіянців із закритою кореневою системою. Це для нас певна новинка, але працюємо.

Хочу зазначити, що садивного матеріалу у нас, дійсно, вдосталь. Бо у кожному нашому держлісгоспі є свої теплиці та угіддя задля вирощування сіянців. Найбільш сучасні тепличні комплекси у Лебединському, Роменському, Тростянецькому, Краснопільському лісгоспах. Нині триває спорудження сучасної теплиці у Шосткинському лісгоспі. А також незабаром плануємо розпочати роботу з будівництва та введення у експлуатацію великого суперсучасного насіннєвого комплексу із вирощування сіянців саме із ЗКС. Це буде перший у нашій області комплекс за зразком таких, що вже функціонують на Хмельниччині, Львівщині та Донеччині. Із цим комплексом ми будемо на 100% завжди впевнені в успіху будь-якої лісокультурної кампанії та обласних й всеукраїнських програм із народження нових лісів.